«Рок-опера створена не розважати, а ставити певні питання» | «Міф про козака Василя Сліпака»

Рок-опера «Міф про козака Василя Сліпака» — це голос культурного спротиву та вшанування Героя України Василя Сліпака. Автор лібрето — Ігор Роман.

Андрій Куликов: Упродовж цієї розмови буде принаймні чотири фрагменти із рок-опери «Міф про козака Василя Сліпака». І тут мені прям отак і згадується ота програма «Запишіть на ваші магнітофони», яку, звичайно, і Володимир, і Ігор добре пам’ятають. Зараз не так багато людей мають потребу записувати на магнітофони.

А запитання у мене до Володимира Різника буде таке. А що записував на свій магнітофон, коли слухав?

Володимир Різник: У мене в житті було дві події, які зумовили перехід «на рейки рок-н-роллу» і музики взагалі. Оскільки я більше займався іншими справами. У 14 років моя бабуся такий тонкий прорахований крок зробила. Подарували мені гітару. А тато, не сподіваючись біди, подарував мені магнітофон «Весна». І в нашому домі оселились «Бітли», «Ролінги», «Ледзепелени».

Ігор Роман: Володимир Різник наш незмінний технічний директор на всіх етапах розвитку рокопери.
Створення нотної партитури, студійний звукозапис. І тепер підготовка до прем’єри.

Андрій Куликов: А що може робити технічний директор на етапі створення нотної партитури?

Ігор Роман: Річ у тім, що ми її створювали в такий спосіб, багато чого на репетиціях народжувалося.
Ми це записували, потім був аналіз, і потім фінальне уже аранжування і фінальний запис нотної партитури.

Володимир Різник: Тут, можливо, є така певна дефініція стосовно рок-опери. Відмінності від опери взагалі.

Тут немає гри по партитурі, тому що рок-музиканти, люди, які вкладаються в цей матеріал, інколи партитура, як така, слідує за тим, що вони виробили під час репетицій, навіть під час концертів, якщо йдеться про тривале турне. Насправді, дехто вважає, що межі між рок-оперою і рок-мюзиклом немає. І, скажімо, коли намагаються визначити, який ж твір був першою рок-оперою, дехто називає «Hair», а дехто каже, ні, це був мюзикл, а першим була рок-опера «Tommy».

В принципі, тут, ну, на мій погляд, головна розбіжність у тому, що мюзикли і все, що пов’язане з ними, оці бродвійські, блискучі історії, вони розважають. Це шоу, це яскраві, зовнішні відзнаки.

Рок-опера в класичному варіанті, як, власне, і рок-музика, це музика протесту, музика щіра, музика, яка несе якісь думки, і вона не створена розважати, вона створена ставити якісь питання і, можливо, пробуджувати в людині тягу до тих питань…

Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі та дізнавайтеся більше!