«Ситуація, коли на кафедрі більше викладачів, ніж студентів, є непоодинокою в Україні» — ексзаступник міністра освіти

Протягом останніх років в Україні скорочується кількість випускників шкіл, тому в державі треба зменшувати або укрупнювати заклади вищої освіти (ЗВО). Про це в інтерв’ю The Ukrainians розповів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

Про реформу мережі ЗВО говоримо з віцепрезидентом з бакалаврських програм Київської школи економіки, ексзаступником міністра освіти та науки України Єгором Стадним.

Чому країни-союзниці просять Україну оптимізувати систему ЗВО

Єгор Стадний: Вищу освіту в Україні нині фінансують, в першу чергу, платники податків США та країн ЄС. У 2022-му і 2023-му роках джерелом всіх видатків, що були десь закладені в державному бюджеті, є кошти платників податків наших країн-союзниць. 

Тепер країни-союзниці недвозначно сказали, що наша мережа закладів вищої освіти є неоптимальною. Союзники нам пояснили, що у їхніх країнах на певну кількість викладачів припадає набагато більше студентів, ніж в нас. Також у країнах-союзницях на мільйон населення припадає набагато менше закладів вищої освіти, ніж у нас. Тобто виходить нелогічно, що союзники мають певну мережу закладів вищої освіти, в них певна кількість студентів на одно викладача, а у нас по-іншому, і Україну при цьому фінансують. Тобто партнери сказали, що, можливо, українцям варто взятися за голову, щось з цим робити. Хтось в Україні через це вчиняє лемент, але ми два роки отримуємо фінансування, і у нас альтернатива дуже проста — ми можемо просто втратити його. 

• Мені здається, що оптимізація мережі ЗВО — це абсолютно справедливо, бо ми маємо на це 0 грн 0 коп. власних коштів. А той, хто фінансує мережу, напевно, в праві нас це просити. Причому нам наводять справедливі аргументи.

Читайте також: Допомогти громадам і державі, а не просити допомоги: для чого провідні університети України створюють альянс?

Проблеми української мережі ЗВО

Єгор Стадний: У 2005-2007 роках кількість студентів в українських університетах була 2,5 млн людей, а на сьогодні це 1 млн. При цьому кількість університетів є майже такою ж самою. У  1992-1994 роках у нас також було близько мільйона студентів, але в рази менше закладів вищої освіти (158 тоді проти 386 нині). Тоді вони називалися інститути, але було й декілька університетів,

Олег Климчук: Ми бачимо: був районний центр, наприклад, Бердянськ, і раптом там з’являється університет. І виникають запитання, якої якості там викладацький склад, кого там готують.

Єгор Стадний: Це колишній технікум. І таких прикладів сотні в Україні. Колегам з університетів треба пригадати, що питання оптимізації мережі ЗВО — це не останніх двох років дискусія. У закладах вищої освіти була можливість запропонувати різноманітні сценарії, бо вони бачили, до чого все йшло протягом кільканадцяти останніх років, коли під час кожного набору до них вступало дедалі менше студентів.

• Ситуація, коли на кафедрі більше викладачів, ніж студентів, є непоодинокою в Україні на сьогодні.

Працівники ЗВО мали нагоду не один раз запропонувати сценарії об’єднання університетів, до них звертався не один міністр і заступник міністра. Їх просили сісти за стіл переговорів й домовитися про принципи об’єднання, перехідні періоди тощо. І це варто зробити, бо демографічні показники непохитно вказують, що буде дедалі менше студентів. Дехто зміг сісти за стіл і домовитися, а дехто зайняв позицію, що проблеми нібито не існує.

• Я закликаю всіх припиняти контрпродуктивні розмови про те, де концепція, принципи об’єднання університетів. Зараз є час на те, щоби не концепцію розробляти, а на те, щоб дивитися, що є живого, що ще можна врятувати.

Які ЗВО потрібно прибрати, а які залишити

Єгор Стадний: На сьогодні найбільш численні кафедри в Україні — це кафедри права, менеджменту, економіки. Але я не зустрічаю в Україні сотні тисяч талановитих правників, економістів, менеджерів. Тому, мені здається, навіть не стоїть питання того, скільки залишити ЗВО з чинних. Просто треба реально оцінити, в яких університетах у нас є справжня наука про менеджмент, юриспруденцію, і залишати ці заклади. Бо реальна правнича школа, мені здається, у нас є приблизно в трьох містах. 

Читайте також: Багато іноземних студентів під час війни залишилися в Україні і активно допомагають — Шаповалова

Як варто урегулювати об’єднання університетів

Єгор Стадний: Для оптимізації мережі ЗВО має бути перехідний етап. У ньому мають бути зафіксовані вихідна і кінцева точки. Я вважаю, що якщо процес має початися 2024 року, то це повинно статися вже весною. Тому що далі уже вступна кампанія, і вступники мають розуміти, що заклад, до якого вони мають стосунок, існуватиме в найближчі роки. 

• Я раджу на кожен проєкт об’єднання університетів створити наглядову раду, яка чітко зафіксує необхідні моменти.

Треба виділити, що об’єднані університети є однією юридичною особою, і в її рамках абсолютно всі є рівними. Для відбору фахівців можна подивитися на метрики того, хто які наукові проєкти має, якою є наукова активність. Варто заглибитися, наприклад, в індекси цитування, в те, хто має західне фінансування, наукові гранти, у кого є комерційні замовлення на науку. Треба подивитися, у кого які подвійні дипломи або стосунки з західними університетами. Тобто таким чином варто виділити тих, хто справді показав спроможність працювати в ЗВО. Всім іншим, без жодних ритуалів, треба вказати на двері.

Чим визначати рівень освіти в українських ЗВО

Єгор Стадний: У світі себе показали саме ті ЗВО, які зараз мають, наприклад, програму подвійного диплома з американськими, французькими чи німецькими університетами. Це означає, що певний західний університет подивився на український і сказав: «Господи, нашого рівня партнери, ми цей рівень готові визнати, все прекрасно».

У світі буде повага до того університету, куди за останні два роки приїхав викладати певний професор або викладач з Британії, Сполучених Штатів Америки, Німеччини чи Польщі. Адже такі кадри не приїдуть аби куди й просто так.

Нагадаємо, торік  у жовтні Кабінет міністрів запропонував на розгляд Верховної Ради законопроєкт про реформу вищої освіти в Україні, яка, зокрема, передбачає скасування заочної форми навчання у вишах. У Міносвіти очікують, що законопроєкт може вступити в дію з наступного навчального року.

Що саме може змінитися у ході реформи, пояснив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Відомо, що  до 24 лютого 2022 року українські університети давали освіту понад 84 тисячам молодих людей зі 158 країн світу, з усіх можливих континентів. Станом на 1 січня 2023 року у нашій країні навчалися понад 50 тисяч іноземних студентів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі