Тетяна Трощинська
«Дождь» без ліцензії, безпілотники атакували авіабази РФ, «інфаркт» ринку російської нафти: підсумки тижня з Тетяною Трощинською
Атаки безпілотників на російські авіабази, масований удар Росії по Україні 5 грудня, стеля на російську нафту — $60 за барель. Що ще сталося упродовж цього тижня — у підсумках з Тетяною Трощинською.
Ведучі1
Удари по авіабазах РФ: що вже відомо?
Удари по авіабазах РФ в Енгельсі Саратовської області та Дягілєво під Рязанню. Це за 700 км від України.
Низка західних ЗМІ написала однозначно, що це «Україна здійснила свою найбільш зухвалу атаку за дев’ять місяців повномасштабної війни» і «це сигналізує про готовність України атакувати бази у самому серці Росії, демонструючи здатність атакувати на великих відстанях».
Йдеться про російські стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Ту-22М, які з жовтня Кремль використовував для руйнування енергетичної інфраструктури України.
Також низка медіа пише, що український ВПК розробив ударний безпілотник із великою дальністю польоту. До того ж Укроборонпром заявляв, що успішно провів низку випробувань українського ударного безпілотника з дальністю ураження на 1000 кілометрів.
Читайте також: ЗСУ били по російських авіабазах модифікованими радянськими Ту-141 «Стриж» — Politico
Генштаб ЗСУ повідомив:
«Найімовірнішою причиною вибухів на російських авіабазах став низький рівень підготовки російських військових».
Наступного дня ще були повідомлення про те, що вночі безпілотники атакували комбінат «Слава» у Брянській області: виникла пожежа резервуарів із дизельним пальним. Також у Курську сталася пожежа на аеродромі, де загорівся нафтонакопичувач. Сьогодні, 9 грудня, — пожежа у торговельному центрі у Підмосков’ї.
Якщо повернутись понеділка, до атаки БПЛА, то Міноборони РФ лише надвечір прокоментувало події. Його представник Конашенков сказав, це «ЗСУ атакували російські аеродроми радянськими БПЛА». При цьому він вжив фразу «спроба завдавати удару», їх нібито збили, але уламки впали на аеродроми. Як так сталося, що лише при «спробі» загинуло троє осіб, він не пояснив.
Читайте також: За події на території РФ відповідає уряд держави-агресора — розвідка про вибухи в Енгельсі
Реакція партнерів:
«США не мають наміру заважати Україні розвивати можливості дальнього удару», — міністр оборони США Ллойд Остін.
«Україна має право захищатися від атак Росії на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури. І удари ЗСУ по російських аеродромах безпілотниками є законним правом країни на захист», — генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Що можна сказати за підсумками цієї історії?
Головний консультант НІСД Микола Бєлєсков:
«Те, що відбувається на цих базах, зачіпає дальню та стратегічну авіацію, Ту-22М3, Ту-95МС, так, що вони не зможуть бути залучені у масовані ракетні удари, це відповідає нашим інтересам. Це — головне.
Важливо, що інцидент з авіабазами Енгельс і Дягілєво стався у день, коли Росія провела масштабні ракетні удари по Україні. Унаслідок атак на авіабази був зменшений наступальний потенціал».
Важливо те, що РФ тепер розумітиме, що не можна буде тероризувати Україну без загрози для них самих. Які б припущення не робили західні видання, є політичні обмеження, про які заявляють наші партнери, Україна підтверджує, що дотримується їх. 8 грудня міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що за останній місяць ЗСУ взяли на озброєння 7 зразків БПЛА українського виробництва.
Читайте також: РФ на етапі прийняття факту, що великі ядерні держави можуть програвати конвенційні війни — Бєлєсков
Масований удар РФ по Україні 5 грудня
Росія 5 грудня випустила по Україні 70 ракет, понад 60 з них збили сили ППО.
Як відзначив військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко, це говорить багато про що:
«Окупанти застосували 38 крилатих ракет Х-101/Х-555, 22 крилаті ракети „Калібр“, несподівано 3 ракети Х-22, які на моїй пам’яті не застосовувалися вже як місяці три, 6 авіаційних ракет Х-59 та 1 протирадіолокаційну Х-31П. Впадає в око (очі) різноманітна номенклатура ракет, напрямки, локації й засоби пуску».
Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов:
«Російські пропагандисти змінили риторику і тепер критикують російський генералітет та обговорюють своє небажання програти війну. Програш Росії — це уже вирішене питання».
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що «ризики нападу» на окупований Крим та Севастополь залишаються.
Чому німецькі Patriot розгорнуть у Польщі, а не в Україні?
Попри пропозиції Варшави розмістити німецькі Patriot в Україні, їх розгорнуть на східному фланзі НАТО. Все почалось після падіння ракети на території Польщі та пропозиції Берліна їх розмістити на східному фланзі НАТО.
У Варшаві одразу відповіли, що краще їх розмістити в Україні, після чого у Німеччини почали кивати на те, що це має бути спільним рішенням НАТО. Берлін довго думав, і в результаті повідомив, що розмістити їх в Україні неможливо.
Інфаркт ринку російської нафти
І ще одна тема цього тижня — почала діяти нафтова стеля на ціну за барель нафти, узгоджена ЄС і країнами Великої сімки. Ринок російської нафти у Балтійському морі після запровадження європейського ембарго пережив інфаркт, зазначають російські ЗМІ. Ціна Urals — основного сорту нафти, на який припадає 60% нафтового експорту, — впала до $43,72 за барель. Стільки, за даними Argus, коштували партії з відвантаженням із порту Приморська у середу, 7 грудня, передає УНН.
На жаль, це менша стеля, ніж пропонували країни Балтії й Польща ($30 за барель).
Експерт, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар:
«Нафтова стеля у $60 за барель створить додатковий дискомфорт й додаткові проблеми».
З одного боку зрозуміло: чим нижча стеля, тим менші доходи Росії й відповідно витрати на війну в Україні. Цифра у $30 — є таким собі середньоарифметичним показником значення собівартості ціни на нафту. Це дає змогу РФ наповнювати бюджет і це надто м’яке придушення російських можливостей фінансувати війну.
Читайте також: Росія формує «тіньовий флот» для обходу нафтових санкцій — FT
Шо на Росії
Путін виступив на щорічному телевізійному засіданні своєї Ради з прав людини. На цих шоу посилає сигнали Заходу і також розказує внутрішній аудиторії, що вона повинна думати про те, що відбувається.
- Про захоплення нових територій. Він визнав, що захоплення нових територій є для Росії значним результатом так званої «спеціальної операції» в Україні. Цікавий момент: він сказав, що це «тривалий процес». Раніше це не звучало.
- Про можливість ядерної війни. «Щодо ядерної війни, така загроза наростає, чого гріха таїти», — сказав він. І сказав, що з глузду він не з’їхав. До цього треба ставитися із розумінням, що фактично будь-що може стати «загрозою РФ» і такому випадкові ядерна зброя може бути застосована.
- Про мобілізацію. Путін заявив, що у проведенні додаткової мобілізації у РФ немає смислу, а в Україні начебто перебуває уже 150 тисяч мобілізованих. З них — 75 тисяч перебувають у бойових підрозділах. Інші — на других-третіх рубежах, виконуючи функції військ тероборони, або проходять додаткову підготовку».
Що ми з цього усього чуємо?
- Путіна цікавить Крим, нові території. Азовське море. При цьому він не може втримати контроль над цими територіями. Але ми бачимо, що винищення людей, які його не приймають, які не приймають Росії на території України він бачить цілком прийнятним варіантом для утримання територій.
- Він відчуває, що ще одна хвиля мобілізації може похитнути підтримку шовіністичного біснування у РФ.
- Він визнає, що війна може затягнутися. У нього дедалі менше можливостей воювати довго, він так само виснажує ресурс. Він досі вірить, що рано чи пізно пропагандистські кампанії на Заході, ракетний терор в Україні дадуть потрібний для нього результат.
Чому Латвія позбавила російський телеканал «Дождь» ліцензії?
«Дождь» залишився у YouTube. Тому говорити, що його «закрили», буде неточністю. Латвія, вслід на нею Литва й Естонія відкликала ліцензію російського телеканалу «Дождь». Обґрунтування: «загроза національній безпеці та громадському порядку».
Дождь називає себе опозиційним до Путіна, вони усією редакцією емігрували та влітку запрацювали в Латвії, отримавши ліцензію як місцевий мовник TV Rain.
Що передувало?
Ведучий телеканалу Алєксєй Коростильов сказав в ефірі про допомогу російським військовим:
«Многие из историй, написанных на наши почту и телеграм-бот, становятся опубликованными. И мы надеемся, что многим военнослужащим в том числе мы смогли помочь, например, с оснащением и просто элементарными удобствами на фронте».
Потім це назвали обмовкою, потім його звільнили, потім, не погоджуючись з цим рішенням, звільнились дехто з інших працівників, потім гендиректор «Дождя» Наталья Сіндєєва плакала у відео і просила повернутись на телеканал усіх звільнених, сказавши, що Коростильова звільнили за помилку і хотіли зберегти ліцензію. Але не зберегли.
Щодо нібито «обмовки»: після свого ефіру Коростельов дав інтерв’ю The New York Times, в якому назвав російських солдатів «жертвами війни». Тих, хто катує і вбиває тут, в чужій країні.
Тобто, це не обмовка, а позиція. На цьому тлі дивно звучать слова Натальї Сіндєєвої, що вона хоче «оставаться человеком в любой ситуации».
Потім з’явилось багато заяв на підтримку «Дождя», «Репортери без кордонів» це назвали «наступом на свободу слова», російські ліберали сказали «боритесь с Путиним, а не с хорошим Дождем» і т. д.
- Важливо чітко розуміти, що історія з цим телеканалом — не про свободу слова.
Справа регулятора проти «Дождя» була порушена після заклику 1 грудня у програмі «Zđes i seičas» («Тут і зараз») надати інформацію про службу мобілізованих солдатів російської армії на фронті. Раніше латвійський регулятор оштрафував «Дождь» на 10 тисяч євро за карту, на якій телеканал позначив окупований Крим як частину Росії, і називання російської армії «нашою».
Телеканал не вперше вчинив порушення законодавства. У 2017 році український регулятор, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, вилучила «Дождь» із переліку іноземних каналів, дозволених до ретрансляції в Україні, через зображення Кримського півострова частиною РФ.
Те саме «Дождь» робив у Латвії. До того, журналісти телеканалу постійно їздили в окупований Крим з території Росії. Редакція «Дождя» відмовилася супроводити свій ефір субтитрами державною мовою країни, в якій він працює. Вони навіть на слухання в регулятор приходити без перекладача.
Так звані «обмовки», «наша армія» щодо ЗС РФ у контексті геноцидної війни про України, розповіді про допомогу мобілізованим російським військовим є свідченням того, що телеканал фактично підтримує агресію. І це відбувалося у країні, Сейм якої визнав РФ державою-спонсором тероризму.
TV Rain — це латвійське ЗМІ, яке підпорядковується латвійському законодавству. Цього не було.
Читайте також: Громадське радіо долучилося до заяви щодо рішення Нацради з електронних медіа Латвії про ліцензію телеканалу «Дождь»
Важливий світоглядний момент
Дуже прикро, що журналісти «Дождя» навіть не розуміють, що збираючи аптечки або розповідаючи, як «хлопчики мерзнуть в окопах», вони нормалізують війну, мобілізацію.
Головним критерієм того, на демократію, чи автократію працює людина/організація, є те, як вони бачать майбутнє РФ. Імперією з добре одягнутими та озброєними військовими для подальших загарбницьких воєн, чи бажає її демілітаризації, денуклеаризації та, ймовірно, розпаду на низку демократичніших державних утворень, які ніколи більше не будуть загрожувати ні Україні, ні іншим сусідам.
Боюсь, мало хто на «Дожді» мріє про останнє.
У Німеччині арештували 25 учасників угруповання «Reichsbürger»
Арешти у Німеччині: по всій країні відбувся масштабний рейд проти членів угруповання «Reichsbürger», яке підозрюють у тероризмі та підготовці державного перевороту. Правоохоронці заарештували близько 25 учасників цього руху.
Що таке «Reichsbürger»?
Це угруповання, яке не визнає легітимність існування Федеративної Республіки Німеччина. Рейхсбюргери хочуть повернення німецького Рейху, як називалася німецька держава з 1880 року. Вони вважають, що у 1945 році «союзники» окупували Німеччину. ФРН, яка проголошена в 1949 році, на їхню думку, є нелегітимною та нав’язана союзниками.
За версією слідства, угруповання планувало створити армію за типом ополчення, для здійснення своїх планів перевороту. Після насильницького повалення група хотіла створити власний уряд на чолі з Генріхом XIII. На думку змовників, цей орган мав би вести зовнішньополітичні переговори з Росією. Паралельно «військова гілка» організації намагалася завербувати поліцейських і військових для участі в угрупованні.
Цікаво, що це не новостворене угруповання. У 2016 році кілька представників рейхсбюргерів нападали на представників влади й один убив поліцейського і поранив двох.
Зараз слідство каже, що частина екстремістів, які збиралися «очистити» «верхній рівень» чинного уряду та створити новий державний апарат за монархічними принципами, займають впливове місце у соціальних чи фінансових сферах, зокрема, серед них є колишні службовці Бундесверу та колишній депутат бундестагу від Альтернативи для Німеччини.
Читайте також: Збиралися повалити державний лад ФРН: поліція заарештувала 25 прибічників руху «рейхсбюргерів»
Серед імовірних учасників екстремістської спільноти є колишній депутат Бундестагу та колишні військові. Ще один передбачуваний член групи Reichsbürger — принц Генріх XIII, який походить зі старовинного дворянського роду. Федеральна служба захисту конституції Німеччини постійно пише у звітах про те, що рух рейхсбюргерів є однією із найбільших загроз демократичному устрою Німеччини. Але зараз — звинувачення про державний переворот.
Der Spiegel пише, що згідно з висновками слідства, підозрювані в оточенні принца з листопада 2021 року планували збройний напад на Бундестаг і арешт політиків. Вони припускали, що через це в Німеччині почнуться заворушення, а частина сил безпеки перейдуть на їхній бік, що призвело б до «повалення» влади.
А серед тих, хто підтримував угруповання, названа громадянка Росії Віталія Б. Зрештою, РФ завжди шукає незадоволених, обурених, ображених, радикальних, щоб дестабілізувати інші країни.
І одночасно з цим The Washington Post пише, що російські пропагандисти запустили кампанію проти українських біженців в Європі — з особливим акцентом на Німеччині. «Мета пропагандистів — налаштувати європейців проти 7,8 мільйона українських біженців», — пише видання.
«Брехня про українських біженців та спроби отримати вигоду з побоювань європейців досі не призвели до успішної поляризації чи формування суспільного дискурсу», — йдеться у нещодавньому дослідженні, проведеному Центром європейської політики.
Читайте також: Німеччина визнала Голодомор геноцидом українського народу
Чому кампанія спрямована на Німеччину? Бо там є велике охоплення російських телеканалів. Кампанія реалізується через мережу фейкових порталів новин, телеграм-каналів, акаунтів у YouTube та Instagram, які координуються Росією, а також петицій на Change.org.
Читайте також: Німцям надходять фейкові листи із запрошенням до Іноземного легіону в Україні — Ніколенко
Згідно з дослідженням Інституту стратегічного діалогу, це і ролики про біженців, і ролики, де намагаються пов’язати Україну з нацизмом загалом, дискредитувати конкретних українських лідерів чи покласти провину за енергетичні проблеми та інфляцію Європи на її підтримку України.
Однією із груп, у якій російська пропаганда знаходить відгук, є радикальні європейські активісти, які виходять на протести проти цін на енергоносії.
Читайте також: Ракети дальністю 800 км і більше дозволять Україні зекономити на генераторах — Данілов
І от найгірше, що це досі відбувається в європейських країнах.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
