Гостя — журналістка, телеведуча, публіцистка та психологиня Лариса Волошина.
Лариса Волошина: Події з підводним крейсером «Курськ» (російський атомний підводний човен, що затонув в Баренцовому морі 2000 року зі 118 членами екіпажу — ред.) — це те, з чого почався путінський режим. Путін тоді намагався укріпитися при владі, продемонструвати свою маскулінність, брутальність, мовляв, він новий лідер.
У той момент російський президент відмовився рятувати моряків на човні. Тоді світ, який не бачив у Росії загрози, пропонував їй допомогу, щоб врятувати людей. Адже підводний човен підірвався, опустився на дно, а Росія не мала достатніх засобів, щоб спасти екіпаж. Тоді Путін сказав, що моряки мертві. Навколо місця трагедії було багато західних кораблів, в тому числі цивільних, які намагалися допомогти. Але російські військові почали відганяти їх. Попри слова Путіна, з човна було чути азбуку Морзе. Врешті російське керівництво пояснило все великою таємницю, якимись розробками, через які вони не могли підпустити західних спеціалістів до рятувальних засобів. Російське суспільство це сприйняло.
Але чому це важливо для нас, і чому це можна порівняти із вторгненням Росії в Грузію? Тому що частина моряків, які загинули на човні, були з кримських екіпажів, що в Севастополі. Тобто це севастопольці, люди, які були відомі. Я прекрасно пам’ятаю траурні заходи в Криму. Навіть за часів української незалежності відбувалися щорічні панахиди по загиблих. Зверніть увагу: окремо живе кримське суспільство, яке постійно накачують антиукраїнською пропагандою, а паралельно відбуваються ці процеси. Ми їх ігнорували. Ми ігнорували необхідність правильно поставити акценти.
Повертаючись до Грузії: для її бомбардування російські кораблі виходили з кримських портів. Щобільше, тодішній президент Ющенко заборонив їм повертатися згідно з угодою, яка була між Україною і Росією щодо всіх портів Чорноморського флоту. Флот не міг переозброюватися і брати участь у військових операціях проти третіх країн без дозволу України, який вона тоді не надала. Але російські кораблі вийшли з портів, бомбардували Грузію й повернулися, хоч українці намагалися їх не допустити.
Я пам’ятаю блокування портів, агресивні випади проти українських військових, які нібито заважали в Криму дружбі народів. Все це говорилось з трибуни Верховної Ради.
Частина наших політиків, як то Юлія Тимошенко, засуджували дії Ющенка, який тоді заборонив поверненню російських кораблів у кримські порти. Вони пройшли в ці порти ледь не силою. В принципі, це була перша окупація. Тобто, коли іноземний флот входить у твої територіальні води та порти, займає причали без дозволу — це захоплення.
Тоді заради невідомих цілей ми на державному рівні, на рівні медіа удали, що ми не розуміємо, що відбувається, у що нас втягнули.
Зараз ми багато дорікаємо Заходу, його некмітливості. Але й ми 15 років тому були тими, хто не розумів. Ми не розуміли, на яких питаннях треба акцентувати свою увагу, щоб убезпечити свою країну від нападу, своє суспільство від зачарування агресором.
Читайте також: Російська система розвалиться, щойно путінський режим дійде до кінця — Володимир Огризко
Як повідомляє ліванська газета L’Orient-Le Jour, президент Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммед бен Зейд Аль Нахайян хоче влаштувати зустріч президента РФ Володимира Путіна та президента України Володимира Зеленського на конференції ООН з клімату, що проходитиме з 30 листопада по 12 грудня у Дубаї. Президент ОАЕ вже заручився підтримкою Папи Римського.
Державний департамент США відреагував на цю інформацію. Речник Держдепу Меттью Міллер заявив, що рішення щодо будь-яких потенційних переговорів з Росією має прийняти Володимир Зеленський.
Лариса Волошина: Це доволі дивно, що на повідомлення про перемовини в ліванській газеті, яка не є відомим світовим медіа, першим відреагував Держдеп США. Для будь-якого спеціаліста, аналітика це каже про те, що ліванська газета була вибрана не випадково. Це був «злив» інформації, обмін повідомленнями, коли прямих контактів немає.
Відповідь Сполучених Штатів була прямою: вони наразі не бачать ніякого сенсу й причин для перемовин. Мало того, тільки Україна може вирішувати, коли будуть ці перемовини. Держдеп нагадав про те, що теоретично ніхто не проти перемовини, вони теж. Але для цього Путін має виконати попередні умови: звільнити від своїх військ українські території. Це було проговорено абсолютно чітко. Це дипломатичний сигнал про те, що Захід визначився зі своєю позицією.
Також ми всі говоримо про передвиборче протистояння між Трампом і Байденом. Мовляв, Байден надає зброю, але мало, а Трамп пообіцяв нам нічого не давати, щоб ми сіли за стіл перемовин. Але коли Трампа напряму спитали, як він збирається за 24 години закінчити війну, він надав свій наступний план. Експрезидент США повідомив, що скаже Путіну, щоб той закінчив війну, або Америка надасть Україні стільки зброї, що вона переможе Росію. Якщо Путін буде готовий закінчити війну, а Україна хотітиме воювати, то тоді США не надаватиме їй зброю.
Часто Росія каже про те, що Захід воює з нею руками України. А американці, коли воюють, не хочуть програвати, в них так не заведено. Тому це має враховувати навіть Трамп, який каже, що надасть Україні стільки всього, щоб вона перемогла. Тобто я не думаю, що це його план дій. Я вважаю, що це відгук на суспільний запит.
Так само суспільним запитом був саміт в Саудівській Аравії щодо мирного врегулювання війни Росії проти України. Це був запит навіть тих середовищ, які представляли лідери країн-учасниць. Тому що до цього нам розповідали про те, що нема розуміння, чий Крим, і треба просто перестати стріляти.
Але тут всі замовкли, включно з Китаєм, який на саміті чітко сказав про територіальну цілісність України. До цього Китай говорив про територіальну цілісність всіх, і було невідомо, що він має на увазі. Він був за звільнення всіх українських територій, але є розбіжності у позиціях щодо покарання Росії, засудження, репарацій, їх кількості. Такі речі мають бути конкретними. Загалом Глобальний Південь у своїй риториці змушений принаймні натякати на Путіна як агресора.
Ми бачимо, як найодіозніші, найцинічніші політики світу змушені обирати сторону. Тому що ця війна в інформаційному полі вже стала світовою. Це абсолютно очевидно. Рівень звірств, який чинить Росія, рівень неадекватності, яку вона демонструє, настільки величезний, що люди починають між собою обдумувати це питання.
Ми бачимо, що політики Глобального Півдня потрапляють в ситуацію, в яку свого часу потрапили політики Заходу, коли були вимушені відступити від своїх нескінченних занепокоєнь і почати надавати реальну допомогу. Тоді Путін почав бісити їх виборців. Зараз я бачу, що на Півдні відбувається та сама історія.
Читайте також: Росія вже веде ядерну війну, шантажуючи світ, і Захід її програє — Волошина
Лариса Волошина: Наші удари по ворогу мають системний характер. Тепер це не поодинокі випадки — це абсолютно очевидна боротьба, на яку в Росії немає чим відповісти. Хоча вони відповідають — терором. Вони гадять по житлових кварталах, вбивають українських людей, але це єдине, що вони можуть.
Коли ми говоримо про просування української армії, то це теж цікаво. Ми не просто підійшли до першої лінії оборони, а в деяких місцях ми її прорвали. До того ж треба усвідомити, що перед першою лінією оборони були величезні мінні поля. Безкрайні поля, сотні квадратних кілометрів. Але ми пройшли ці мінні поля.
Читайте також: Із ракетами «Taurus» Україна зможе завдати ударів по Керченському мосту і всіх портах Криму — Романенко
Лариса Волошина: Покарання для людей, які можуть чинити зраду, має бути максимально серйозним. Нам треба системно підходити до цього питання. Наприклад, має бути дуже непогана винагорода для тих, хто донесе на таку людину. Бо, як показує практика, поруч з покидьками завжди є сусіди, друзі, батьки, знайомі, які знають або здогадуються про їх дії.
Але є аморальні люди, і це доволі поширене явище. Я називаю це тягарем маленької людини. Тобто, мовляв, маленька людина взяла трохи, але завжди винен якийсь президент чи великий начальник — їх треба стріляти, руки обривати тощо. Але коли аморальні дії відбуваються поруч зі звичайними людьми, коли ці дії чинять сусіди родичі, друзі, тоді це інше — це ж маленька людина.
Хоча за будь-якою високопоставною корупцією завжди стоїть маленька людина. Саме маленька людина готує документи, незаконно ставить печатки, оформлює тощо. Закон порушує маленька людина, а не президент.
Нагадаємо, що 5-6 серпня у Саудівській Аравії проходила зустріч, де обговорювали майбутній саміт «формули миру» запропонованої Україною. У зустрічі в Джидді брали участь радники з нацбезпеки та політичні радники лідерів понад 40 країн. Серед них і ті, що не входять до «західного табору» — зокрема, Китай, Індія, Індонезія, Мексика, Чилі, ПАР. Російську Федерацію на цю зустріч не запрошували.
Усі країни-учасники зустрічі в Саудівській Аравії засвідчили відданість принципам ООН та поваги до суверенітету і територіальної цілісності. Нинішня зустріч, після започаткування відповідного формату у червні цього року в Копенгагені, зібрала майже втричі більше держав. Радники з нацбезпеки й глави МЗС говорили у Джидді про ключові принципи відновлення сталого й справедливого миру для України.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS