facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Олександр Мусієнко: Велика Британія бере лідерство в морській коаліції

Інтерв'ю

Про безпекову угоду між Британією та Україною, секретні перемовини щодо миру, законопроєкт про мобілізацію та інші головні новини тижня говоримо з директором Центру військово-правових досліджень.

Олександр Мусієнко: Велика Британія бере лідерство в морській коаліції
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 10 хвилин

Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак під час зустрічі у Києві 12 січня підписали безпекову угоду. Договір діятиме до вступу України в НАТО.

Цей договір став першим у сфері безпекових угод на виконання домовленостей, узгоджених під час Вільнюського саміту НАТО між Україною, членами «Групи семи» та державами, що до них приєдналися, зазначається на сайті британського уряду.

Про цю новину та інші головні моменти тижня говоримо з директором Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

Про угоду між Великою Британією та Україною

Олександр Мусієнко: Усе, що відбувається в контексті відносин з Британією так чи інакше відбувається довкола питання Криму, Чорного моря. Британці фактично беруть лідерство в так званій морській коаліції. Їхньою метою, по-перше, є зменшення можливостей Росії в Чорному морі, тобто підтримка України у знищенні потужностей сил та засобів Чорноморського флоту держави-агресора. По-друге, це підтримка економіки України через збереження торговельних шляхів у Чорному морі в порти Одещини. Тобто відкрито йде мова про те, що Україна має зберегти вихід до моря за будь-яких умов і послабити Росію. По-третє, це можливості й перспективи для деокупації Криму.

  • Постачання допомоги від Британії за минулий рік, навчання українських військових, обговорення різних проєктів, рішень, подальшої співпраці — так чи інакше, це все крутилося довкола питання Криму.

Також все ж таки є історична пам’ять: британці пам’ятають, що саме вони з Францією затопили свого часу Чорноморський флот Росії у Балаклавській бухті в середині XIX століття в часи Кримської війни. Про Одесу так само йдеться, тому що це вихід до Чорного моря. 

Навіть якщо подивитися на структуру постачань зброї від Британії, то ми бачимо, що це для зміцнення військово-морських сил, розвідки, повітряних сил. Це саме далекобійна зброя — ракети Storm Shadow, які б’ють по ворогові в окупованому Криму. Це все морська стратегія і підтримка нас у цій морській війні, у якій Україна доволі успішна.


Читайте також: Крим залишається фактично великою військовою базою для Росії — ексзаступник голови СБУ


Тетяна Трощинська: Чи можемо ми припускати, про які рамки безпекових гарантій можна говорити?

Олександр Мусієнко: Ця угода важлива, тому що вперше з’являється документ, який де-юре фіксує певні зобов’язання сторін. Адже подивіться: зараз усі підтримують нас фактично просто через добру волю, просто тому, що хочуть Україні допомогти. Якщо подивитись якісь угоди, міжнародні домовленості, то цього немає, крім статуту ООН щодо права на колективну самооборону. Не маючи закріплених зобов’язань, держави мають більше можливостей змінювати своє ставлення до України, і в цьому ризики. 

  • Укладання подібних угод важливе з тієї точки зору, що на рівні безпеки воно закріплює той статус-кво, який є станом на зараз у відносинах між Британією й Україною.

Допомога Британії на 2024-2025 рік міститиме аспект оборонно-промислового комплексу. Це надзвичайно важливо, тому що на сьогодні Україна прагне долучатися до спільного виробництва зброї й мати доступ до технологій наших партнерів. Також нам надають гарантії навчання наших військових в Британії за стандартами НАТО, використовуючи полігони союзника. Також допомога містить інші аспекти: розмінування, гуманітарні питання тощо. Ці параметри, я вважаю, дуже важливо зафіксувати й з іншими державами, підписавши відповідні міжнародні угоди, тому що це додає більших гарантій для виконання.

Про таємні переговори щодо Формули миру

Тетяна Трощинська: Видання Bloomberg цього тижня написало про таємні переговори в Саудівській Аравії щодо української формули миру, які були всередині грудня за участю представників G7, України, деяких країн Глобального Півдня. Я, правда, не можу зрозуміти, чому Bloomberg назвав їх таємними, якщо українська Формула миру дуже відкрита. Що ви думаєте про таємні переговори?

Олександр Мусієнко: Я проти будь-яких таємних переговорів, тому що нічим хорошим це не закінчується, і про це треба пам’ятати всім. Щодо української Формули миру, то ми знаємо, про що говорять, від чого відштовхуються. Але коли є якісь таємні переговори про щось, то це загрозливо, і тут треба насторожуватись.

Я прочитав уже багато аналітики за ці кілька днів про те, що, мовляв, шукають шляхи для перемовин, для якихось домовленостей, що є питання з допомогою, що робити далі. А наш президент їде до Швейцарії. І я знаю певні інсайди: Австрія й Швейцарія між собою змагаються за право колись приймати переговори щодо України. Вони дійсно розглядають варіант, що це має бути або нейтральна Швейцарія, або нейтральна Австрія. 

  • Але на сьогодні я не бачу можливостей для перемовин, навіть попри бажання когось. Не буде цього найближчим часом, поки ситуація на фронті в динаміці. Зрештою, є підтримка партнерів. І хочу вірити, що нічого таємного за спиною не буде, тому що це погано закінчиться в будь-якому випадку.

Щобільше, я виступаю за повне оприлюднення всіх умов перемовин в Стамбулі, які були у березні 2022 року. Я вважаю, це справедливо, тому що суспільство українське має знати, люди мають розуміти, тому що вони на війні, це війна народна. Нехай це буде історичний аспект, але це продемонструє прозорість у питанні.


Читайте також: Секретна зустріч України та союзників щодо мирних перемовин із РФ: чи варто шукати зраду


Про важливі моменти, які показав і не показав законопроєкт про мобілізацію

Олександр Мусієнко: Сьогодні законопроєкт про мобілізацію, як мені здається, відкрив певні речі. Президент України озвучив на пресконференції, що військові звернулися з тим, що потрібно мобілізувати ще 500 000 людей. Потім Головнокомандувач Збройних сил України генерал Залужний не сказав, що саме ця цифра потрібна, але сказав про те, що мобілізація потрібна. І тут потрібні стали гроші, тут потрібно розбиратися. Ми вийшли, я вважаю, на якусь чесну дискусію про те, що війна потребує сил, людей, ресурсів, засобів, грошей, зброї. 

  • Але найголовніше, чого я не почув, це те, яким чином закон покращує процес мобілізації.

Зрозуміло, що вводяться додаткові санкції, штрафи, є позбавлення якихось прав. Але чи це дасть, скажімо те, що до лав ЗСУ прийде 50 000 людей на наступний день після ухвалення цього закону? Мабуть, ні. Яким чином ми маємо на сьогодні пройти той шлях, щоби мотивувати людей, щоби дійсно мобілізація тривала, щоб уникати ганебних прикладів, які можуть бути? Адже у нас зараз мобілізація дорівнює негативу.

Я всюди розповідаю, що варто виконати чинне законодавство, постанову Кабміну про те, що на базі Сил територіальної оборони в кожній області варто створити центри комунікацій і підготовки. На це потрібні гроші, ресурс. Командування Сил готові були б виконати це (і вони виконують), але ж на це потрібно виділити ресурс, на це потрібні люди, які б цим займалися. До речі, і сюди можна мобілізувати відповідних людей, адже Сили оборони — це не тільки передова.


Читайте також: Борис Хмілевський: Треба знизити вік мобілізації до 20 років


Про сценарій можливих виборів в Україні

Олександр Мусієнко: Президент України Зеленський для видання The Economist наприкінці року сказав одну цікаву річ. Він заявив, що якщо ми підемо у внутрішню політику, то можна буде забути про контрнаступ, у нас будуть вибори тощо. І я думаю, що такий план остаточно з порядку денного не знятий. Президент про нього говорить під час інтерв’ю, і, можливо, розглядають різні сценарії. А на випадок цього плану треба мати, звичайно, підґрунтя для виборів. Це зараз говорить про те, що виборів не буде, і це зрозуміло, адже їх технічно провести неможливо. Але хто його знає, як буде ситуація повертатись через пів року чи рік. Тому я думаю, що для цього використовують таких людей, як Мар’яна Безугла, які не бояться вийти й почати дискусії з тим, до кого найбільша довіра суспільства, — з українською армією.

Про демотивацію, за якою стоїть Росія

Олександр Мусієнко: Я прочитав дві публікації з періодичністю у два тижні у поважних виданнях: The Washington Post і New York Times. Обидва тексти були присвячені українській операції на лівобережжі Херсонщини. Висновок був таким, що Україна не досягає цілей і зазнає втрат. Я розумію, що десь можна не досягти цілей, але тоді я ставлю запитання, яким чином ми можемо воювати так, аби цих втрат не було. Я взагалі підтримую ідею штучного інтелекту, роботизації армії, докладаюсь до цього. Тому що важливо виключати фактор людини, щоб воювало якомога більше машин. Нехай краще знищують машини, ніж людей. Але на сьогодні це на 100% неможливо.

Коли я чую те, що ми під Авдіївкою відбили великі атаки, під Куп’янськом ворог зазнав втрат, їхні полки знищені, то мені одразу кажуть, що ми, мабуть, зазнали не менших втрат. Але ми таки зазнаємо менших втрат, особливо перебуваючи в обороні. І я бачу, що питання втрат в медіа використовують іноді як демотиваційне. Тобто люди хочуть це подати таким чином, щоби сказати: «Ви бачите, що люди загинули, поранені, тому зупиняйтеся, думайте і зберігайте життя». Про втрати пишуть часто, й іноді я навіть питаю, чому ми не пишемо багато про живих, які досягають подвигів в цих атаках, які досягають надзвичайно високих успіхів. 

  • Представники медіа можуть вважати, що ряд публікацій про втрати, який постійно з’являється, комусь може розплющити очі. Але він може зіграти й демотиваційно.

Таку інформацію подають на тлі новин про мобілізацію, можливий наступ ворога тощо. До цього додайте фейки. Росія дуже вміло цим користується, вона дуже вміло проводить свої інформаційно-психологічні операції. І не тільки стосовно України, а й стосовно Заходу. РФ намагається зараз продемонструвати, що на тлі нібито невизначеності Україна зазнала втрати. Вони хочуть показати, що Україна має менший демографічний потенціал, а Росія більша, серйозніша тощо. Я це все бачу в медіа і розумію, хто стоїть за лаштунками, хто оперує і маніпулює цією інформацією, — це робить Росія. І робить вони це максимально тиснучи на багато питань, щоб деморалізувати навіть не Україну, а Європу. Це роблять, щоб запевнити останню, що далі вже не варто підтримувати Україну, а треба підписувати договір про припинення вогню.


Читайте також: Українці зрозуміли, що наш шлях буде непростим, але віра в перемогу залишається — соціолог


Більше про законопроєкт щодо мобілізації

Нагадаємо, удень 11 січня голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що законопроєкт щодо мобілізації повернуть ініціатору — Кабінету міністрів. Це відбулося після того, як 11 січня у закритому режимі відбулися закрита нарада з військовим командуванням і засідання Погоджувальної ради. Арахамія розповів, що не всі норми, запропоновані військовим командуванням, можуть бути підтримані. «Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не є оптимально сформульовані».

Того ж дня Кабінет міністрів офіційно відкликав законопроєкт про мобілізацію для його опрацювання.

Уже ввечері 11 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що команда міністерства вже підготувала нову редакцію законопроєкту про мобілізацію. Найближчим часом його збираються виносити на погодження Уряду. За його словами, у новій редакції врахували всіх пропозицій, які погодили з депутатами на засіданнях комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Нагадаємо, 25 грудня 2023 року Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби».

Пояснювальна записка проєкту містить положення, які пропонує документ. Серед них:

  • зниження призовного віку з 27 до 25 років
  • надання можливості військовослужбовцям, яких звільнили з полону, додаткової відпустки на 90 днів
  • залучення місцевої влади до мобілізації
  • уточнення норм «щодо виконання військово-транспортного обовʼязку»
  • уточнення обов’язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
  • уточнення підстав для відстрочки чи звільнення від призову
  • встановлення додаткових обставин для звільнення чи відстрочки військовозобов’язаних від призову
  • виключення з переліку висновків ВЛК висновку про обмежену придатність до військової служби
  • виключення строкової військової служби — як виду військової служби та звільнення зі служби у запас військових строкової військової служби
  • запровадження для всіх громадян базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах
  • запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку
  • встановлення обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби
  • надання повноважень Національній поліції щодо участі у заходах мобілізації

Також питання мобілізації 26 грудня прокоментував Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. За його словами, військове командування України не робило запиту на мобілізацію саме певної кількості людей. Командування продовжує виконувати функцію захисту своєї держави, відповідно формує свої запити. Йдеться про запити на боєприпаси, зброю і людський ресурс.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Рішення про 6 міні-ТЕЦ у Києві — попереднє, але може стати виходом із ситуації: Юрій Корольчук

Рішення про 6 міні-ТЕЦ у Києві — попереднє, але може стати виходом із ситуації: Юрій Корольчук

Ступак: У першу чергу потрібно, щоб Росія не могла акумулювати сили у трьох своїх областях

Ступак: У першу чергу потрібно, щоб Росія не могла акумулювати сили у трьох своїх областях

Генетична схильність до виникнення РХП існує: науковиця Наталія Наумова

Генетична схильність до виникнення РХП існує: науковиця Наталія Наумова

Росіяни сказали: «Нам нужен твой дом» — історія викраденого з Ірпеня Сергія Дорохова

Росіяни сказали: «Нам нужен твой дом» — історія викраденого з Ірпеня Сергія Дорохова