Фото: 112.UA
Говоримо із медіаексперткою, директоркою ГО «Детектор медіа» Галиною Петренко і головним експертом з медіаправа Центру демократії «Цедем» Ігорем Розкладаєм.
Галина Петренко: Грубо кажучи, за українським законодавством, в однієї людини не може бути більше 35% телеканалів. Нещодавно в ВР працювала Тимчасова слідча комісія з питань телеканалів Медведчука, і там, зокрема, Антимонопольний комітет робив спробу порахувати його частку (ще тоді без урахування його «плюсівських» активів). За кількістю грошей в нього немає 35%, тому що там реклама не продається, а за кількістю аудиторії теж, насправді. За кількістю аудиторії в інформаційних каналах там він перебирає 35%. Але, знову ж таки, через те, що не всі інформаційні канали вимірюються, достеменно АМКУ не може сказати, що це 35%. Ми підозрюємо.
По ідеї, це мало би бути примусове розділення. В нас жодного разу такі механізми не вмикалися, тому що, як ви бачите, АМКУ не може порахувати частку. В наших умовах це питання суто політичної волі.
Ігор Розкладай: Якщо ми дивимось за кількістю ліцензіатів, перебору 35% ніколи не станеться. Попри наш замонополізований ринок, є дуже багато інших інтересів. Тому насправді це дуже теоретичне питання. Якщо говорити про впливи, то треба брати всі активи того чи іншого олігарха, і порівнювати їх з іншими. Але зараз чіткої відповіді на це питання немає. Політичної волі також не буде.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі