Про перспективи доєднання США до процесів деокупації Криму говорили з першою заступницею голови МЗС України Еміне Джапарова.
Євген Савватєєв: Чи зрозуміло, коли буде створена Кримська платформа?
Еміне Джапарова: Крим почав зникати з порядку денного, з цим була пов’язана ідея започаткувати Кримську платформу, аби повернути Крим до міжнародного порядку денного. Міністерством закордонних справ десь пів року тому було почато розробку стратегії деокупації Криму. Прямим наслідком запуску кримської платформи фактично стала ця стратегія, яка не є публічним документом, яка є внутрішнім документом. Це така екосистема вже наявних заходів для того, щоб систематизувати те, що є на рівні міжнародних організацій — ООН, Ради Європи, ОБСЄ та нові ініціативи. які мають стати елементами цієї Кримської платформи. Є кілька рівнів, якими опікуватиметься Кримська платформа — зокрема, найвищі політичні. Мова йде про перших осіб держав. Ми плануємо провести Кримський саміт у 2021 році, буде запропонована декларація, яка буде фіксувати певну політику, яку Україна вважає логічною і правильною, яка базується на міжнародному праві.
Тобто країна, яка приєднується до Кримської платформи, відвідує саміт і приєднується до декларації — фіксує свою позицію, що ніколи не визнає окупацію, або спробу анексії, що погоджується з тим, що було порушене міжнародне право, вона погоджується продовжувати тиск на РФ зокрема санкційний тиск. Ми думаємо над модальністю саміту і датою, бо коронавірус теж диктує певні умови. Достатньо складно планувати.
Верхній рівень буде працювати на залучення найвищого рівня уваги міжнародно-політичної спільноти, коли лідери цих країн, які приєднаються до платформи, відвідають Київ і фактично зафіксують свою позицію.
Є кілька інших рівнів, про які зараз я не готова детально говорити, бо проходять сесії з експертами, громадськими діячами, головними стейкхолдерами, які беруть участь у кримській політиці. Вони мають свою позицію висловити, щоб ми оформили, як працюватимуть інші рівні зокрема і МЗС, і Міноборони, бо ключова увага приділятиметься питанням безпеки.
Наступний рівень — це рівень парламентський. У нас почались консультації із народними депутатами, де ми просимо їх активізувати свою співпрацю, зокрема з іншими депутатами, з групами дружби інших країн, з парламентськими асамблеями інших організацій для того, щоб тему Криму виводити у трохи інший рівень дискурсу і експертний рівень. Ці рівні незалежні один від одного, але вони доповнюють і мета в них одна — це більш гучно підіймати дискурс Криму.
На рівні, на якому відбуваються консультації, найвищий офіційний рівень, у нас не передбачалось консультацій з іншими стейкхолдерами і це тільки початковий рівень, і фактично мова йде про саміт, як про міждержавні стосунки. У нас були різного типу обговорення з Мустафою Джемілєвим про Кримську платформи, але деталі платформи будуть проговорені на інших стадіях. Меджліс є для нас одним з ключових інфлюенсерів процесу. МЗС на всіх можливих рівнях говорить про Меджліс, переслідування кримських татар, намагається включати представників Меджлісу на різного рівня заходи в рамках міжнародних організацій.
Кримська платформа тільки почала жити, я не поспішала б з висновками і попросила б колег дивитись в суть, не намагатись давати політичних коментарів.
Читайте також: США і Туреччина підтвердили готовність долучитися до Кримської платформи — Джапарова
Євген Савватєєв: Країна, яка підіймає питання Криму доволі часто — це Туреччина. Наскільки вона близько до того, щоб долучитись до Кримської платформи?
Еміне Джапарова: Нещодавній візит президента до Туреччини та спільна заява після візиту була гучна і вона оголошувала те, що Туреччина готова до співпраці у рамках Кримської платформи.
Наразі я б не поспішала з оголошенням тих країн, які висловили готовність до співпраці. Це навчальна стадія, де ми пояснюємо нашим партнерам, про що ця Кримська платформа. Ми збираємо фідбеки країн. Цей процес триватиме певний час.
Є такі країни, як США і Туреччина, які вже на рівні заяв, декларацій політичних оголосили про свою готовність до співпраці. Це Туреччина і це зафіксовано у спільній заяві двох президентів Ердогана і Зеленського. Це важливий сигнал.
Євген Савватєєв: Просимо прокоментувати ту ситуацію, яка зараз у Криму через Covid-19. Є заклики Меджлісу до місії ОБСЄ і ООН відвідати анексований Крим. Що ви можете сказати з цього приводу?
Еміне Джапарова: Ми підтримуємо позицію Меджлісу і так само адвокатуємо моніторингові місії, які могли б постійно працювати в окупованому Криму. Зараз немає навіть тимчасових місій, тому що Російська Федерація попри декларації запрошення гостей в Крим по факту не впускає жодну місію, бо вважає цю територію своєю. Для України і всього цивілізованого світу позиція є одна — Крим це Україна, контакти мають здійснюватись через материкову Україну згідно з українським законодавством.
Читайте також: Джапарова: Будь-яке опитування, яке має резонанс у суспільстві може бути використане
Євген Савватєєв: Одне з запитань «всеукраїнського опитування Зеленського» стосувалось Криму, бо йшлось про будапештський меморандум. Чи планує МЗС використовувати результати опитування під час міжнародних контактів?
Еміне Джапарова: Мені складно коментувати чи будемо, але будь-яке опитування, яке має резонанс у суспільстві, може бути варте уваги наших партнерів і в разі отримання відповідних запитань, ми коментуємо і даємо інформацію щодо тих чи інших подій.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS