Страх «слуг народу» перед президентом заважає якісній роботі української делегації у ПАРЄ — Ар'єв

Призначення росіянина Петра Толстого віце-президентом ПАРЄ

Я не дуже сприймаю те, що зараз відбувається в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Ця організація крок за кроком, починаючи з червня минулого року, дискредитує себе, приймаючи рішення на кшталт повернення російської делегації, попри власні резолюції. Тепер це, зокрема, і ситуація з Петром Толстим, тому що ця людина дозволяла собі антисемітські відверті висловлювання, за що критикувалася навіть і російськими єврейськими організаціями. Отже, віце-президент організації, яка була заснована для того, щоб захищати права людини, верховенство права і демократії, є відвертим антисемітом. Те, що за це проголосувала Асамблея, свідчить про те, що люди готові поступатися принципами.

Поведінка української делегації в ПАРЄ

Українська делегація могла вплинути на рішення щодо призначення віце-президентом ПАРЄ Толстого. Ми, у наприклад, у 2015 році зробили неможливе, коли Росію не повернули в ПАРЄ. Якщо починати працювати заздалегідь і чітко вибудовувати те, що ви хочете, тоді буде результат.

По-перше, треба добре розуміти ситуацію, яка відбувається в Асамблеї, хоча б послухати тих, хто на цьому «собаку з’їв». В нас нова делегація і посол новий. Хоч Борис Тарасюк дуже досвідчений дипломат, все одно він ще поки не знає навіть елементарної логістики організації. Тому варто було б прислуховуватися до тих, хто знається на цих речах, і починати свою роботу не за тиждень, а значно раніше.

Але навіть не в цьому була проблема, а в тому, що є повна розсинхронізація. Раніше я міг написати і президенту, і міністру МЗС, якщо виникали якісь труднощі на своєму міжпарламентському рівні, і я не боявся цього робити, тому що це були робочі моменти. Зараз, наскільки я знаю, люди бояться. Про це свідчать не дуже хороші ієрархічні процеси в команді, де кажуть: «Де я, а де президент!». Так не може бути. Тому що ти на своєму місці робиш свою роботу, президент на своєму місці має робити свою. І якщо треба, президент має дзвонити канцлеру Німеччини чи президенту Франції. Тоді в нас була така можливість, зараз – ні.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.