facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ми не маємо права на багатомовність, не виконавши свого обов’язку щодо державної мови — мовознавиця

Про мову як іденитічність народу та повагу до держави говорили з мовознавицею, докторкою філологічних наук, професоркою Києво-Могилянської академії, ексголовою Національної комісії зі стандартів державної мови.

Ми не маємо права на багатомовність, не виконавши свого обов’язку щодо державної мови — мовознавиця
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Орися Демська: Лінгвоцид — термін, який ми з колегами використали при написанні книжки «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду». Це дуже цікава праця. В ній ми показали документи та матеріали, які засвідчували практики Радянського союзу, спрямовані на згортання соціальних проявів мови та руйнування структури граматики української мови. Цікавою праця є й тому, що ми не давали особливих коментарів. Натомість давали автентичні докази, завдяки яким читачі самі можуть зробити висновки. Сьогодні дуже варто прочитати цю роботу для того, щоб розуміти з чим саме нам треба працювати зараз.

Україна — кількамовна держава

Орися Демська: Сьогодні ми вже чітко розуміємо, що ми (хочемо ми того чи ні) — кількамовна держава. Є мова державна — українська, є друга — кримськотатарська. Європейський союз, в який ми прямуємо, також багатомовний. Нам треба виходити в нові площини. Думати про те, як відбутися у світі, де багато сильних мов, і не загубитися.

Багатомовний світ дає набагато більше ресурсу. Але має бути чітка конфігурація. Є держава. Є державна мова. Є відповідальність громадянина перед державою.

  • «Я володію державною мовою настільки, наскільки я поважаю себе і свою державу».

А далі — говоріть якими хочете мовами. Але ми не маємо права на багатомовність, не виконавши свого обов’язку щодо державної мови. Бо право без обов’язку — це анархія. Якщо ми хочемо чогось від держави, маємо виконувати обов’язок громадянина.

Нас швидше багатомовна Європа змусить виробити мовний консенсус ніж жертви, які ми кладемо. Якщо зараз ми не виробимо цього консенсусу, в багатомовній Європі ми загубимося. А якщо це трапиться, ми не відбудемось як європейці. Це виклик. Ми думаємо, про політику, про економіку, про антикорупційні закони, але чомусь не думаємо про мовний та культурний аспекти.


Читайте також: Радянський союз вбив мільйони людей, щоб українці погано знали своє мистецтво — Олеся Драшкаба


Що треба зробити Україні, щоб відбутися як країна з окремою мовною ідентичністю?

Орися Демська: Зараз можна вмерти за українську мову. Її забороняють першим пунктом на окупованих територіях. Україномовних забирають в полон, катують, вбивають. І це свідчить про силу мови.

  • Зараз ми маємо вижити. Вижити задля майбутнього України — це наше завдання номер один.

Читайте також: «Ми повинні сказати це: Росія — фашистська держава» — Тімоті Снайдер


Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

10 год тому
Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чи вплинуть на мобілізацію консульські обмеження для чоловіків за кордоном

Чи вплинуть на мобілізацію консульські обмеження для чоловіків за кордоном