Антон Семенов: Людина, яка втратила когось із близьких, проживає самотність. Вона втратила важливий соціальний зв’язок, відчуває, що її ніхто не розуміє. Тому що це зрозуміти складно, це особисте переживання, втрата. І людина залишається з цим наодинці. Вона не вірить людям, які кажуть, що розуміють її біль.
Тому важливо, щоб люди поруч правильно ставилися до знайомих, друзів, які пережили втрату. Не варто намагатися показати людині у горі, що ви розумієте її. Важливо просто бути поруч і тримати за руку: не завжди у прямому значенні, але завжди у переносному. Не намагайтеся заспокоїти себе. Це нормально, що вам тривожно. Цю першу вашу інстинктивну реакцію потрібно стримати: це не ваш біль насправді.
Слухайте та читайте також: «Будьте поруч, помовчіть разом, або надайте простір»: як допомогти пережити втрату близької людини?
Антон Семенов: Психологиня Елізабет Кюблер-Росс виділяла 12 етапів, через які проходить людина, яка втратила когось із близьких. Вони можуть іти у різному порядку. До одного й того ж етапу людина може повертатися кілька разів. Проблемою є також те, що коли людина виходить із депресії, може думати, що це свідчить, що усе закінчилося. У роботі з травмою втрати нема ніякого кінця. Реальність втрати залишається назавжди. Людина живе з цим, але може адаптуватися, прийняти цей факт і жити далі. Однак завжди пам’ятатиме, що це було. Це буде боляче. Відчувати біль — це нормально. З цим можна навчитися жити. Це не скалка, яку можна витягнути й забути про неї.
Антон Семенов: Потрібно відновити контакт з реальністю. Потрібно повернутися до простих повсякденних справ: вони балансують. Для цього потрібні зусилля. Ніхто не може зробити цього замість вас. Ми можемо лише допомагати у цьому процесі.
Основні ліки — це наші соціальні зв’язки, а також нові соціальні зв’язки. Усім, хто переживає втрату когось з близьких, якщо вони хочуть допомоги, ми радимо йти до людей. Не обов’язково просити у них про допомогу. Варто просто бути поруч: це вже вам допоможе. Будь-яка спільна справа, робота дуже допомагає.
Слухайте також: Не стримуйте почуттів: кричіть, плачте, зліться — психологиня про те, як пережити втрату дому
У Національному центрі психологічної підтримки у скорботі є безоплатні групи підтримки для людей, що втратили близьких.
Також працює гаряча лінія психологічної підтримки за номером: 0800 211 444.
В Україні нині 24/7 анонімно та безоплатно працює Національна гаряча лінія для дітей та молоді. Якщо вам до 25 років, звертайтеся за номерами: 116-111, 0-800-500-225.
До того ж, можна звертатись на безоплатну гарячу лінію психологічної підтримки за номером: 0800211444, у Всеукраїнський кол-центр фундації «Варто жити». Також працює безоплатна інтернет-платформа для психологічних консультацій «Розкажи мені», Міжнародна гуманітарна організація «People in Need».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS