Багато іноземців, які захищають Україну, залишаються юридично беззахисними — історія загиблого у лавах ЗСУ білоруса

Чому іноземцям, які зі зброєю в руках захищають Україну, важко отримати українське громадянство?

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Ольга Решетилова

Багато іноземців, які захищають Україну, залишаються юридично беззахисними — історія загиблого у лавах ЗСУ білоруса
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/09/hr_marafon_v-2022-09-29_reshetilova1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/09/hr_marafon_v-2022-09-29_reshetilova1.mp3
Багато іноземців, які захищають Україну, залишаються юридично беззахисними — історія загиблого у лавах ЗСУ білоруса
0:00
/
0:00

Олексій Вєщєвайлов — із 2016 року воював у 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. У січні 2019 року Олексію потрібно було відвідати рідну Білорусь, але там його заарештували, обвинуватили у найманстві та засудили до двох з половиною років ув‘язнення. У вересні 2021-го року після відбування ув‘язнення Олексій повернувся в Україну. Він намагався отримати громадянство, проте з цим виникли певні складнощі. Більше того, Олексій рвався назад воювати у свою бригаду, але дозвіл на поновлення не давала військова контррозвідка. Так і не дочекавшись дозволу на поновлення у ЗСУ, Олексій пішов воювати в іноземний легіон.

Декілька днів тому в Бахмуті Олексій загинув.

Про те, чому іноземці, які воюють у Збройних силах України, захищають територіальну цілісність і незалежність України, мають складнощі з отриманням українського громадянства, ми запитали у координаторки медійної ініціативи «За права людини» Ольги Решетилової.

Історія Олексія

Ольга Решетилова: Як тільки Олексій звільнився з білоруської в’язниці, він одразу повернувся в Україну. І знову подав документи на громадянство, яке він просив з 2016-го року. Він хотів повернутися на службу до своєї роти, але військова контррозвідка не давала дозвіл на це.

Ми займалися поверненням дозволу на службу в ЗСУ, і 22 лютого я зустрічалася із тодішнім начальником військової контррозвідки Сергієм Левченком, але можете собі уявити ситуацію у спецслужбах станом на 22 лютого. Він на мене дивився дивним поглядом — я розв’язую питання одного бійця, коли країна стоїть напередодні вторгнення. Тому, зрозуміло, що на той момент цим вже ніхто не займався.


Читайте також: 7 історій загиблих за Україну іноземців


Не отримавши громадянство України протягом стількох років, зробивши стільки для країни, людина навіть не змогла облаштувати тут сім’ю, і до 24 лютого він так і не встиг забрати свою родину з Білорусі.

Після 24 лютого його основним завданням було піти на фронт. І він, не маючи дозволу на службу ЗСУ, пішов у новостворений легіон іноземців. У рядах цього легіону він і загинув.


Читайте також: «Я пішов на поклик серця»: історія ліванця, який з першого дня повномасштабного вторгнення боронить Україну


Ця історія непоодинока…

Це історія не тільки про Олексія, який віддав своє життя за нас з вами, у якого залишився маленький син, і який теж не встиг стати громадянином України, а історія про всіх тих іноземців, які приїжджають в Україну її боронити, і інколи віддавати за це своє життя. Почасти у свої країни вони вже повернутися не можуть, тому що, за законодавством країн колишнього Радянського Союзу, воювати на чужій території без дозволу держави не можна, за це передбачена кримінальна відповідальність. І ці люди, воюючи за Україну, залишаються абсолютно беззахисними.

  • Були випадки, коли держава Україна таких людей ще й видворяє за межі своїх кордонів

Я думаю, що нам як державі потрібно змінити ставлення до добровольців з інших країн, які готові воювати за нас. Україна їм повинна запропонувати дещо більше, ніж просто можливість взяти в руки зброю. Українці повинні бути вдячні таким людям, зокрема Олексію, за все, що вони зробили.

  • Нам як державі потрібно змінити ставлення до добровольців з інших країн, які готові воювати за нас

Тому на прикладі Олексія Вєщєвайлова, який багато років просив про українське громадянство і робив все, що міг, для того, аби Україна була незалежною і вільною, я б хотіла привернути увагу до інших історій тих, хто заслуговує на отримання юридичної безпеки в нашій країні. Наразі ми маємо підтримати родину Олексія і всіх тих, хто потребує нашого захисту, а українське громадянство на сьогодні — це захист і великий привілей.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS