Пояснює артоглядачка Лєна Чиченіна.
Лєна Чиченіна: Після 24 лютого українські коміки масово перейшли на українську мову.
Суспільний запит на таку комедію є височезним. До цього ми мали пластиковий, незграбний, українофобський, неактуальний, для ментально застарілих людей гумор: стереотипи про тещу, расистські історії.
Стендапери жартують і на расистські теми, однак їхні виступи мають інший контекст. Люди розуміють, що таке ейджизм, до прикладу, й жартують про це. Такі дискусії цивілізованіші у стендапкомедії.
Червоні лінії у стендапкомедії — це теми, які не несуть терапевтичної функції, не мають потрібного ефекту.
Українські стендапери почали розвиватися кілька років тому. На YouTube почали з’являтися гумористичні програми, відмінні від тих, що є на ТБ. Нові є жорсткішими, відвертішими та щирими.
Читайте також: Кринж і сором: як здеградувала російська масова культура
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту