facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Недогляд і людський фактор — Севгіль Мусаєва про заголовок до матеріалу про Денісову

Інтерв'ю

Говоримо про публікацію стосовно Людмили Денісової.

Недогляд і людський фактор — Севгіль Мусаєва про заголовок до матеріалу про Денісову
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гостя — головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.

Починаємо розмову з того, наскільки в редакції очікували бурхливої реакції і звинувачень у підігруванні ворогу, які настали після публікації, в якій стверджувалось, що тодішня Уповноважена з прав людини Людмила Денісова вигадувала дещо про злочини росіян в Україні.

Про анонімні джерела

Севгіль Мусаєва: Я очікувала реакції, але не думала, що вона буде настільки шокуючою для суспільства. Тому що насправді є проблема, що в медійному середовищі ми обговорювали це вже тривалий час. Це і є головна проблема матеріалу: те, що ми знали, що є певна проблема, намагалися знайти докази цього, врешті-решт змогли знайти, але суспільство було не підготовлене до цього, тому що не розуміло, що власне сталося.

Андрій Куликов: Щодо першої публікації, мені доводилося чути багато претензій, що доказів як таких там немає. Тому що посилання на анонімні джерела. Чому так сталося?

Севгіль Мусаєва: Практика використання анонімних джерел є у світовій пресі. Я особисто бачила в тому числі питання… Ми маємо іноді писати з посиланням на анонімні джерела, тому що, коли ти забезпечуєш секретність людині, вона може розповісти дещо більше.

Люди, які з нами погодилися про це говорити, переживали, вагалися, для деяких з них є не те, щоб неприємні наслідки, але вони потрапили під якісь підозри.

Інформацію про те, що деякі злочини, про які Денісова повідомляла, і немає їм підтвердження, ми отримали раніше. Тому що іноземні медіа намагалися це якимось чином верифікувати, шукали докази, шукали підвал у Бучі. В журналістському середовищі ходили легенди про цей підвал. Декілька знімальних груп шукали цей підвал у квітні.

  • Іноземні колеги обурювалися: «Навіщо вона це робить, ви розумієте, що це підриває довіру до держави загалом?».

Я особисто також спілкувалася з прокурорами, вони хапалися за голову. Тому що насправді це матиме глобальні наслідки потім.

Андрій Куликов: Так само багато людей кажуть, що наслідки матиме публікація «Української правди». Ви абсолютно коректно сказали «вигадувала деякі злочини». З першого заголовку, який був у публікації УП, там було сказано «вигадувала злочини», можна було сприйняти, що все вигадано. Це недогляд редакційний, чи гонитва за переглядами?

Севгіль Мусаєва: Ні, я думаю, що це був недогляд. Було декілька версій заголовків, три редактори приймали рішення. Я розуміла, що те, що деякі вигадали, людині буде зрозуміло з тексту. Але виходить дуже часто, що люди не читають далі заголовка. І я розумію, що, можливо, це було моє особисте емоційне навантаження в той день. Тому що в той день був обстріляний Київ, я ще була у відрядженні до Чернігова, повернулася додому пізно ввечері. Я допускаю, що була втомлена. Людський фактор мав місце в цьому конкретному випадку.

  • Я не підозрювала, що це може сприйматися так, ніби «все вигадала». Ні, звичайно.

Читайте також: Росіяни, ймовірно, поспіхом покидають острів Зміїний — ОК «Південь»


Про вибачення

Андрій Куликов: Ще від колег мені довелося потім чути, що неправильно ви зробили, коли змінили заголовок без жодних пояснень і не вибачилися за це.

Севгіль Мусаєва: Я вибачилася у своїй колонці. Я пояснила це, але насправді ми зробимо роботу над помилками. У нас завжди є в новинах «виправлено», ми вибачаємося у текстах. Ми зараз зробимо форму цього дисклеймера, бо це така практика, яка існує. Мовляв, «у першій версії цього тексту були вказані невірні дані». В міжнародних медіа це існує, зараз якраз в нас планірка, будемо це обговорювати. Яким чином має виглядати цей дисклеймер.

  • Дискусія має піти у напрямку запитань до пані Денісової, а не журналістів.

Російська пропаганда насправді вже кілька тижнів обговорювала відставку пані Денісової. Вони надсилали запити до влади і давно про це говорили. Проблема в тому, що це мала ще вийти публікація в іноземному медіа, і можливо, вона б вийшла з тими звинуваченнями, що Україна фальсифікує. А тут ми сказали, що це чиновник, який звільнений.

Насправді це хороший кейс, тому що Україна, як держава, не зважаючи на те, що перебуває в умовах війни, звільнила людину, яка використовувала своє службове становище, лякала українське суспільство в тому числі цим емоційно…

Андрій Куликов: Ну вона, можна сказати, застерігала і попереджала.

Севгіль Мусаєва: Від чого?

Андрій Куликов: Від того, що росіяни — звірі, вони коять в нас жахливі злочини.

Севгіль Мусаєва: Так, вони коять у нас жахливі злочини, безумовно, але тут же важливо мати базу і повідомляти публічно про ті злочини, які вже мають докази. Я бачила переписки Денісової з керівниками правоохоронних органів, які в неї запитували: «А ти можеш підтвердити, ти можеш дати ось це, навіщо ти це робиш, шкодиш державі?».

Я особисто вважаю відповідальністю своєю, що… Насправді потрібно було звернутися до неї, або зробити якусь заяву ще у квітні, коли це почало розповсюджуватися. Але на той момент ми (і інші медійники, які це помітили) чомусь вирішили, що це не на часі. Маленька брехня породжує велику брехню, і в підсумку, всі ці історії би озвучувалися далі… І рано чи пізно, хтось би це викрив.


Читайте також: «Щодо комунікації про статеві злочини під час війни»: Громадське радіо підписало відкритого листа омбудсменці Денісовій


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна

Для чого і для кого в РФ доставили північнокорейські САУ «Коксан»

Для чого і для кого в РФ доставили північнокорейські САУ «Коксан»

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

40 тисяч вчителів пішли з професії за останні два роки — Освіторія