facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ця війна може спричинити багато смертей у майбутньому через забруднені ґрунти й воду — екологиня

Які екологічні злочини вчиняють окупанти в Україні?

Ця війна може спричинити багато смертей у майбутньому через забруднені ґрунти й воду — екологиня
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Пояснювала екологиня, керівниця відділу клімату ГО «Екодія» Євгенія Засядько.

Євгенія Засядько: 10 квітня російські військові обстріляли танкер, який перевозив азот на Луганщині. Стався витік цієї небезпечної речовини. Це другий такий випадок в області.

Витік азоту

Минулого місяця ми фіксували, як ракети рф влучили у «Сумихімпром» і там також стався витік азоту. До Сум небезпека не дійшла, але у селищі поруч був ризик для здоров’я людей, тож влада закликала їх убезпечитися, не виходити на вулицю.

Фіксуємо також затоплення шахт: «Золоте» та «Тошківська». Скоро затопленою може бути і «Гірська». Через затоплення тяжкі метали потрапляють у підземні води. Це велика екологічна катастрофа. Електроенергії нема, тож не працюють помпи, які могли б відкачувати воду. З 2014 року існує загроза екокатастрофи на тимчасово окупованому рф Донбасі. Доступу туди нема. Ми не можемо фіксувати ці проблеми, розв’язувати їх.


Читайте також: Унаслідок дій російських окупантів в Україні уже понад 100 випадків екоцидів — Міндовкілля


Ми фіксували також влучання у різні об’єкти: промислові, енергоструктури. Окремо фіксували ядерну безпеку через окупацію ЧАЕС. Російські окупанти пошкодили високовольтну лінію, сховище з радіоактивними відходами могло вибухнути. Однак наші експерти з енергетики швидко все вирішили. Через обстріли у цій зоні були пожежі, горів Рудий ліс. Окупанти не допускали рятувальників туди. Досі окупована Запорізька АЕС. Окупанти там підривали свої боєприпаси.

Люди у містах та селах тимчасово окупованого Донбасу мають ретельно перевіряти воду, яку вживають з колодязів. Насправді злочини проти довкілля, — це не лише про шкоду природі.  Ця війна може спричинити багато смертей у майбутньому через забруднену воду. Ми фіксуємо забруднення ґрунтів і мінування наших полів. Продовольча безпека, наші родючі ґрунти, повітря  також під великим ризиком.

Як уникнути отруєння небезпечними речовинами?

  • зауважте, чи має вода сторонній смак чи запах,
  • стежте за каналами офіційної української влади, яка повідомляє про небезпеку та правила поведінки у тій чи іншій ситуації.

Як домогтися від рф репарацій за шкоду українському довкіллю?

Євгенія Засядько: Міндовкілля з допомогою громадськості фіксує злочини проти довкілля в Україні, формує відповідну базу. Це все має бути доведеним у суді. Прецедентів, коли вдалося змусити країну-агресора сплатити репарації за шкоду, кілька на весь світ. Утім Україна готує усі докази, щоб рф сплатила нам компенсацію за усю шкоду, отриману через її агресію. Варто продовжувати збирати усю доказову базу, фото, відео, покази свідків, — щоб у міжнародних судах не виникало додаткових питань.


Читайте також: Як війна впливає на птахів в Україні?


Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації