Освіта для дітей з ТОТ: як навчатися в Україні

Чи хочуть діти з окупації вступати до українських ВНЗ?

Максим Буткевич: Коли мова йде про дітей з тимчасово окупованих територій, чи уявляємо ми, скільки з них хотіли б навчатися в Україні? І скільки з тих, хто хочуть, роблять відповідні кроки?

Віолета Артемчук: Розуміємо, що провести певне соціологічне опитування там не можна. І сказати скільки з них хоче вступати до українських вишів — також навряд можна.

Минулого року з тимчасово окупованих територій, за даними Міністерства освіти, було 6 000 вступників. Це з усіх захоплених росіянами територій — окупованих до та після 2022 року.

Якщо говорити про вступників з ТОТ, то їхній вік — не до 18 років. Коли вони їдуть з окупованих територій — дуже часто їм більше ніж 18 років, бо не всі батьки підтримують їхній вступ. А для того, щоб виїхати і приймати якесь рішення без дозволу батьків потрібно бути повнолітнім.

Деякі чекають свого 18 дня народження, щоб виїхати та зробити якісь кроки.

Абітурієнти, які в окупації з 2014 року, краще орієнтуються у вступі до українських вишів

Максим Буткевич: Як абітурієнти з ТОТ дізнаються про те, що потрібно для вступу і як вони готуються до нього?

Дарʼя Бура: Як це відбувається, якщо врахувати, що вони з дитинства зростають в суцільній пропаганді?

Віолета Артемчук: Дуже по-різному, бо розмиваються поняття окупованих до 2022 та після 2022 року територій.

У нас є гаряча лінія — до нас звертаються — і я помітила в минулому році, що ті, хто живе в окупації з 2014 року — більш обізнані, ніж ті, хто живе в окупації з 2022 року.

Є історія з 2016 року про окремі розроблені програми. Із 2016 року багато хто з окупованих територій вже вступив. І відповідно йде «черезтинне радіо».

Вони, коли до нас телефонували, то ставили більш конкретні процедурні питання. А ті, хто з територій окупованих після 2022 року — там було трохи важкувато, бо вони, проживаючи в окупації, не знали, що для них розроблені спрощені процедури.

Що робити дитині, якщо її сімʼя не підтримує Україну та вступ в український виш?

Дарʼя Бура: У підлітка, який живе на неокупованій території, є батьки та дорослі, які підкажуть, якщо дитина чогось не розумітиме.

А у дітей, які живуть на тимчасово окупованій території, бувають випадки, коли батьки не підтримують Україну та вступ в український виш. Хто таких дітей може підтримати? Хто їм може підказати що робити? І взагалі чи є захист від такого домашнього утиску?

Віолета Артемчук: Який може бути захист від домашнього утиску дитини на окупованій території? Такого, на жаль, немає.

До нас недавно звернувся хлопець, якому 19 років. І ми йому пояснювали як вступати. Є процедура вступу онлайн, але він хоче виїхати з ТОТ.

І він каже: «В мене немає українського паспорта, є свідоцтво». Я кажу: «Візьміть паспорт батьків, ксерокопії і покажете на кордоні для вашої ідентифікації».

Він відповів: «Мама це не підтримує. Я піду тоді попрошу бабусю відволікти маму. Візьму її паспорт і сфотографую. Адже по-іншому я не маю доступу до її паспорту та нічого не можу довести».

Тобто, від таких утисків навряд можна якось захистити. Але як підтримати? Стартує інформаційна кампанія від держави. Ми її чекали, але є різниця між декларованим і тим, що насправді. Адже, коли починається процес, то виникає безліч перепон.

Освітній розрив: чим відрізняються шкільні програми?

Максим Буткевич: Існує розрив між навчальними програмами, які нав’язали дітям на тимчасово окупованих територіях і тими програмами, які потрібні для початку навчання в українських вишах. Наскільки він великий?

Віолета Артемчук: Давайте про етап вступу. По-перше, всі, хто наважується вступати з ТОТ до українських вишів — титани і титанки. Це сильний крок. І коли вони приймають для себе це рішення — це робиться не напередодні вступної кампанії.

Ті, хто знаходяться на територіях окупованих після 2022 року, як правило, вчаться онлайн в українських дистанційних школах. Чого їм це коштує?

Вони закривають навіть кватирки, щоб ніхто не чув української мови.

А багато тих, хто в окупації з 2014 року, як мені відомо, навчаються з репетиторами, також онлайн. Адже потрібно скласти іспити при вступі — українську мову, історію України та профільний предмет закладу вищої освіти.

Максим Буткевич: А можливо взагалі взяти репетитора?

Віолета Артемчук: Так, онлайн.

Дарʼя Бура: Це дуже ризиковано насправді.

Віолета Артемчук: Є речі більш ризиковані.

Наприклад, хтось з хлопців на ТОТ став студентом українського вишу і навчається онлайн. З наступного року для всіх студентів чоловічої статі, починаючи з другого курсу, запроваджена обов’язкова базова загальна військова підготовка. Виключень для тимчасово окупованих територій немає.

Я бачила програму цієї базової загальної військової підготовки, бачила, які там предмети.

Це прямий шлях на підвал, якщо хтось дізнається.

Чи небезпечно навчатися дистанційно з окупації в українському виші?

Віолета Артемчук: Статті за це немає, але окупанти можуть, притягнути до «відповідальності» за щось інше. Коли говоримо про проходження БЗВП у виші — може бути притягнення за «шпигунську діяльність». А якщо йдеться про вивчення української мови та літератури — знаємо, що проводяться «бесіди» з батьками. Йде дуже великий тиск.

Водночас вчитися в університетах і навчальних закладах на окупованих територіях, по-перше, немає сенсу, бо їхні дипломи ніхто не визнає, а по-друге — також небезпечно.

До нас звернувся хлопець, який з певних причин не виїжджав із окупованих до 2022 року територій. І він вступив до місцевого цивільного університету. Йому потрібно було туди вступити, щоб отримати відстрочку від російської армії.

І ось на третьому курсі він нам пише, що в цивільному університеті практика в поліції, а він вчиться на ветеринара: «Як мені себе убезпечити, щоб потім не було відповідальності?».

Максим Буткевич: Якщо він проходить цю практику, то може потрапити під статтю 111-1. Це закон про відповідальність за колабораціонізм.

Віолета Артемчук: Ми не можемо його офіційно убезпечити, але сказали: «Старайся менше фотографуватися. Не одягай погонів».

Максим Буткевич: Але просто вийти з цієї ситуації неможливо.

Віолета Артемчук: Так, вступити на ТОТ легше. Але що буде далі?

Основні перепони для вступу з тимчасово окупованих територій: що заважає дітям?

Віолета Артемчук: Наведу приклад, 21-річної людини, яка жила на окупованих до 2022 року територіях.

І спершу вона не могла виїхати отримати паспорт в 14 років, потім почався ковід і виїжджати стало важче. А 2022 році це стало майже неможливим. І от в якийсь момент людина вирішує їхати вступати в український виш. Паспорта в неї немає. Все, що засвідчує її особу — свідоцтво про народження в Україні. І ця людина хоче виїхати в Україну.

Зараз найбільш популярні шляхи через Білорусь. Також зараз багато хто їде через Грузію.

По території Росії людина проїхала з російським паспортом. І вже на білоруській стороні каже: «Ось моє свідоцтво про народження. Пустіть мене в Україну». А білоруси відповідають, що свідоцтво про народження не засвідчує особу: «Ми тебе не випустимо в Україну. Їдь до Мінська, отримуй посвідку на повернення».

Вже у Мінську в посольстві України в Білорусі починають ідентифікацію особи людини, а в неї паспорта ніколи не було. Йде пошук по базах даних і зʼясовується, що така людина народилася, але як знати, що саме вона та, яка записана у свідоцтві про народження?

Це не можна довести і посвідку не видають, тоді що робити? Подавати в суд.

Два місяці чи три місяці такі люди сидять або в Тбілісі, або в Мінську і чекають. Потім їм кажуть: «Наймайте адвоката, подавайте в суд, інших способів немає».

І при цьому «ми тебе чекаємо» казали вони.

Я навіть думаю, що не завжди можливо пройти цю бюрократичну процедуру. Не знаю скільки може тривати такий суд і яке рішення він винесе.

Якщо якимось чином людина в Україну все ж вʼїхала, приходить до приймальної комісії і каже, що тільки но виїхала з ТОТ та хоче вступати за спрощеною процедурою.

Як тоді вона доведе державі, що тільки-но виїхала з ТОТ?

Ми зʼясували у приймальної комісії освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна» — у них немає обов’язків для такої глибокої перевірки. І вступнику пропонують звертатися письмово в ДПСУ для отримання документа про перетин кордону.

Також є ще одна категорія, яка вступає за спрощеною процедурою. Це ті, хто проживають в Україні на території активних бойових дій. Як їм довести, що вони звідти виїхали, якщо це відбулося не через евакуацію? Ніяк.

До українських вишів вступають більше з територій окупованих до чи після 2022 року?

Максим Буткевич: Із 6 тисяч минулорічних вступників із ТОТ скільки з територій окупованих до 2022 року, а скільки — з після?

Віолета Артемчук: Більше вступників з територій окупованих росіянами після 2022 року.

Усі, хто проживає на територіях окупованих після 2022 року, мають ще не такі далекі спогади про Україну. І, як правило, вони навчаються онлайн в українських школах.

У цьому році, до речі, вперше для вчителів, які викладають онлайн в українських школах, громадські організації проводили тренінги, щоб розповісти про спрощену процедуру вступу. Багато хто з вчителів не знав, що для дітей в окупації є процедура вступу.

Як розділилася кількість минулорічних вступників з ТОТ ми не знаємо, таких цифр не дає Міносвіти.

Максим Буткевич: Ті, хто до вас звертаються, переважно звідки? І як вони про вас дізнаються?

Віолета Артемчук: Звертаються звідусіль. У нас, до речі, мало звернень чомусь з Херсонської області.

Ми 2014 року працюємо як Донбас SOS. Але ми не тільки про Донбас.

Яку підтримку отримує дитина після виїзду з окупації?

Віолета Артемчук: У цьому році тільки-тільки має запрацювати програма фінансової підтримки, але для тих, кому менше 18 років.

Кому менше 18 — як правило, все-таки виїжджають з батьками. І, мені здається, що цієї допомоги потребують ті, кому вже більше 18 років.

Також може бути безкоштовний гуртожиток. Студентам з ТОТ платиться соціальна стипендія. З матеріального, мені здається, це вся підтримка.

Максим Буткевич: Чи є в Україні виші, які мають окремі програми для абітурієнтів з ТОТ або пільги чи квоти?

Віолета Артемчук: Я знаю, що такі є, але це скоріше виключення, ніж правило.

 Які спеціальності найчастіше обирають вступники з ТОТ?

Віолета Артемчук: Для мене було дивним, але минулоріч серед вступників з тимчасово окупованих територій популярними були інженерні спеціальності будь-якого плану. Також мали попит спеціальності пов’язані з медициною. Які професії будуть популярними цьогоріч — побачимо пізніше.

Максим Буткевич: А які українські виші обирали вступники з ТОТ минулоріч?

Віолета Артемчук: У минулому році була популярна Львівська політехніка, а також Київська політехніка.

Минулоріч ми також помітили, що абітурієнти з територій окупованих після 2022 року вступають до евакуйованих університетів.

Чи справедлива спрощена система для вступників з окупації?

Дарʼя Бура: Ті, хто виїхав з ТОТ після 1 січня цього року, мають можливість вступити без НМТ. А ті, хто виїхали, наприклад, минулого року, вже не підпадають під цю категорію. Чи є якесь пояснення, чому так було зроблено?

Віолета Артемчук: Пояснення може бути чисто економічним. Ті, хто вступають без НМТ, з окупованих територій мають право на квоту 2. Це вступ на бюджет. Кожен університет виділяє певні місця. Він не краде їх в інших бюджетників, а виділяються окремі — понад бюджетними.

Давайте об’єктивно — не вистачить в держави бюджету на навчання усіх категорій постраждалих, які виїхали з ТОТ, наприклад, у 2016, 2017, 2018 і навіть 2021 роках.

Максим Буткевич: Але де провести цю лінію? Від початку повномасштабного вторгнення? Бо справді ситуація дещо дивна.

Віолета Артемчук: Ні, не було таких ліній. Вважається, якщо людина більше ніж з початку року перебуває на підконтрольній Україні території, то вона має можливість підготуватися і скласти національний мультипредметний тест. Для мене це болюче питання, бо де ця межа?

Максим Буткевич: А є відмінності в умовах вступу та навчання у державних та недержавних українських вишах?

Віолета Артемчук: Не у всіх недержавних вишах є квота 2 для прийому людей з окупованих територій. І також недержавні виші, як правило, працюють на комерційній основі.

Наслідки для дітей, які виїхали з ТОТ всупереч родині

Максим Буткевич: Якщо всупереч батькам дитина виїхала і вступила до українського вишу, для неї чи її рідних, які залишилися на ТОТ, це тягне за собою наслідки?

Віолета Артемчук: У нас є багато прикладів, коли діти навчаються на підконтрольній Україні території, а батьки залишаються на ТОТ.

Я думаю, що це окупантами точно не вітається. Багато хто з батьків цих дітей не кажуть, де донька чи син навчаються.

До речі, навчатися в Польщі або десь там для тимчасово окупованих територій норма. І про це можна казати.

Максим Буткевич: А багато хто виїздить з ТОТ за кордон, щоб навчатися?

Віолета Артемчук: Такі випадки є, але не всі закордонні виші беруть вступників з ТОТ через те, що вони не можуть підтвердити свою середню освіту. А підтвердження середньої освіти без вступу в Україні немає.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».  

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі