facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Соціальні мережі стимулюють як тривогу так і саморозвиток

Соціальні мережі: втрата своєї субʼєктності, посилання тривоги, а також — стимул розвиватись та інструмент для продажу своїх послуг. Ведучі програми «З понеділка» Катерина Мацюпа і Ліза Цареградська обговорили різні аспекти соціальних мереж.

Соціальні мережі стимулюють як тривогу так і саморозвиток
1x
Прослухати
--:--
--:--

Соціальні мережі та фреймінг

Єлизавета Цареградська вважає, що людина, показуючи своє життя в соціальних мережах, обирає певний кут зору, під яким його показує. Ведуча згадує свій підлітковий вік, коли спостерігала за кимось у соцмережах і намагалася наслідувати обрану людину. І, каже вона, зараз схожа ситуація: є інформаційна бульбашка в певній соцмережі, і людина підлаштовується під її правила.

Цареградська каже, що нема нічого поганого у висвітлюванні лише певної сторони життя у соцмережах, але це не дає зрозуміти людину справжньою. 

«Я розумію, що соціальна мережа певної людини не дає мені можливості знати її справді. Тому що я зустрічалася, спілкувалася в реальному житті й знаю, яка ця людина, маю якесь своє враження. А от соціальні сторінки дуже часто, або ж у більшості, не відображають реального стану справ взагалі. І це навіть не стосується того, який саме контент поширюється. Це може бути щось тямуще, але це просто не про цю людину. І от тому мене дуже сильно дратує це як задум, як концепція», — розповідає ведуча. 

Це, додає Катерина Мацюпа, — про фреймінг, тобто відображення лише частини реальності. Фреймінг може бути ненавмисний, коли людина показує частину свого життя, не маючи на меті щось приховати. А інколи фреймінг навмисний. 

«Ми обговорювали з Оксаною Полонською, що навмисний фреймінг — це, наприклад, приховати те, що був викачаний жир з області живота. І подати це так, що начебто людина просто дуже добре харчується, багато тренується тощо», — каже Мацюпа.


Читайте також: Чому критика у соціальних мережах — це не завжди хейт? Пояснює психотерапевтка Оксана Полонська


Позитивний вплив соцмереж

Катерина Мацюпа вважає, що водночас соцмережі можуть відігравати позитивну роль у житті людини.

Особисто для хелс-коучки соцмережі є можливістю продемонструвати свою експертність. До прикладу, написати корисний інформаційний пост та зацікавити своїх читачів, залучити нових клієнтів тощо.

Але також соцмережі можуть стимулювати покращити себе. До прикладу, свого часу соцмережа «ВКонтакті» допомогла Катерині Мацюпі покращити свої знання з української мови. Ще у школі вона бажала писати публікації без помилок, тому зверталася до словників та правопису.

«Я пам’ятаю, коли я готувалася до диктанту, здається, в 9 класі, я в якийсь момент помітила, що через те, що я пишу щось регулярно у “ВКонтакті”, я трішечки краще знаю цю тему. І ще більше я в цьому впевнилася в 11 класі (тоді ще теж був “ВКонтакті”), коли я готувалася вже до ЗНО», — каже ведуча.


«З понеділка!» — подкаст про те, як почуватися добре у власному тілі щодня. Усі попередні випуски можна переглянути ТУТ


Уся інформація, обговорювана під час програми, має виключно інформаційний характер. З будь-якими запитаннями стосовно вашого здоров’я, призначення будь-яких препаратів, методів лікування тощо звертайтеся до сімейного лікаря або до профільних лікарів.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Неврегульована сфера: як салони краси нелегально надають медичні послуги

Неврегульована сфера: як салони краси нелегально надають медичні послуги

Як живе Хутір-Михайлівський на Сумщині під ворожим прицілом

Як живе Хутір-Михайлівський на Сумщині під ворожим прицілом

«Отримаємо нову Курщину»: чому Україні не варто обмінювати окуповані території на членство в НАТО

«Отримаємо нову Курщину»: чому Україні не варто обмінювати окуповані території на членство в НАТО