Целан промовляє до сучасних німців, вчить їх відповідальності, моральності, іншого погляду на свою історію — Петро Рихло

Продовження розмови про Пауля Целана — відомого німецькомовного поета, який народився у Чернівцях.

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Петро Рихло

Целан промовляє до сучасних німців, вчить їх відповідальності, моральності, іншого погляду на свою історію — Петро Рихло
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/12/hr-zustrichi-2020-12-20-celan2.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/12/hr-zustrichi-2020-12-20-celan2.mp3
Целан промовляє до сучасних німців, вчить їх відповідальності, моральності, іншого погляду на свою історію — Петро Рихло
0:00
/
0:00

Слухайте також: Пауль Целан і Україна: розмова до 100-річчя із дня народження поета

Гість — перекладач, літературознавець, доктор філологічних наук, професор ЧНУ ім. Федьковича, співзасновник поетичного фестивалю Meridian Czernowitz Петро Рихло.

Василь Шандро: Чи читали Пауля Целана підпільно?

Петро Рихло: Його тексти не були заборонені, це не переслідували, але їх просто не було до певного часу. Уже в 1978 році у журналі Всесвіт вийшла збірка Целана, в укладанні якої взяли участь видатні українські поети, перекладачі — Микола Бажан, Леонід Череватенко, Мойсей Фішбейн, Марко Білорусець. Ця публікація спричинила мою зацікавленість Целаном, тут якоюсь мірою зіграла роль локально-патріотична нота. Мені здавалось неймовірним, що поет світової слави народився у моєму місті. Я почав дуже пильно слідкувати за його творчістю, збирати про нього все, що тільки можна було довідатись.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Після того я випустив кілька збірочок його віршів — обирав поезію із різних його поетичних книг. Оскільки це дуже складний поет, вірш вирваний із контексту стоїть ізольовано серед інших випадкових віршів, губить своє коріння. Я зрозумів, що Целана потрібно перекладати систематично — збірку за збіркою. Таку мету я собі поставив у 2007 році — вирішив, що до 100-річчя поета я перекладу всі 10 томів його лірики. Сьогодні можна сказати, що це видання завершено. Не думаю, що кожна європейська країна має повне зібрання Целана, як Україна.

Василь Шандро: Чи присутній Пауль Целан у літературному каноні Німеччини? Хто він, і що означає його поезія для німецькомовного читача і літератури?

Петро Рихло: Целан у німецькому літературному каноні не просто присутній, він там домінує. Він вважається найвидатнішим повоєнним ліриком німецької мови. Він здійснив для розвитку німецької мови те, чого не здійснив жоден інший поет його часу — ревізію німецької мови. За 12 років панування нацизму, німецька мова була страшенно спотворена, засмічена. Целан узяв на себе завдання її очистити.

Існує таке твердження німецького філософа Теодора Адорно, що після Аушвіцу писати вірші є варварством. Целан відчув це як особистий виклик — він довів, що можливо писати вірші не тільки після Аушвіцу, але й про Аушвіц. Тема Голокосту стала провідною у його творчості. Я думаю, немає глибшого поета, який би розкрив цю страшну трагедію єврейського народу і страшну вину німецького народу. Це була не тільки вина Гітлера, його підтримували широкі маси свого часу. Кожен німець відчуває і сьогодні свою історичну відповідальність за Гітлера, за нацизм. Целан промовляє до сучасних німців, вчить їх відповідальності, моральності, іншого погляду на свою історію.

Він увів у німецьку мову величезну кількість новоутворень, він був дуже словотворчим поетом. Ці слова прижилися в німецькій мові. Коли поет дарує народу нові слова, нові вирази, які потім стають загальним надбанням — це велике досягнення.

Василь Шандро: Наскільки важливими можуть бути тексти Целана про Голокост для нас у контексті переосмислення трагедій Голодомору, геноциду у XX столітті?

Петро Рихло: Целан своєю творчістю дав певний взірець з підходу до таких катастроф, спричинених політичними режимами. Він говорить про трагедію свого єврейського народу як етнічний єврей і подає приклад говорити про нашу велику катастрофу, велику трагедію Голодомору, але це повинні говорити наші поети. Ніякий француз, італієць, іспанець цього не скаже, це повинен сказати український поет. У нас видатні твори на цю тему, але очевидно, що ця тема не набула такого вселенського розголосу. Я сподіваюсь, що ці часи ще попереду. Очевидно, ще прийдуть якісь українські поети й прозаїки цієї теми, які звернуться з такою масштабністю, як це зробив Целан для єврейського народу.

Василь Шандро: Чи були якісь масштабні заходи поза межами України цьогоріч?

Петро Рихло: Планувалось дуже багато всіляких заходів — міжнародні конференції, симпозіуми, виставки. У Німеччині з’явилося багато книг, присвячених Целану. У Чернівцях існує пам’ятник Целану, вулиця імені Целана, меморіальна дошка на будинку, де він народився. Цього року наша обласна бібліотека імені Михайла Івасюка видала українську бібліографію Целана. Це досить солідна книжка, де зібрано всі публікації, які виходили в нас, в Україні.

Дім, де жив Пауль Целан 

У німецькомовних країнах для цього роблять не менше. Я особисто був запрошений на вечір, який влаштовував президент ФРН Франк Вальтер Штайнмаєр у своїй резиденції. Через епідемію цей вечір були змушені перенести в онлайн режим. Також я був запрошений на конференцію у Румунію, Угорщину, Німеччину.

Пам’ятник Паулю Целану

Україна в цьому плані задніх не пасе. Наш фестиваль Meridian Czernowitz вшановує Целана щороку. Сама назва фестивалю, «меридіан» — основоположне поняття Целанової поетики. «Меридіан» — це символ його поетики, символ діалогу. Це та незрима, але земна лінія, яка об’єднує багато ключових і знакових місць, культурних подій, історичних акцій. На цей фестиваль приїжджають сучасні поети з-за кордону, але на ньому завжди присутній оцей целанівський акцент. Зараз, наприклад, був організований цикл лекцій про Целана, в якому взяли участь 5 українських авторів і 5 німецьких авторів. Усі ці лекції також були опубліковані в інтернеті, їх можна переглянути. 

Василь Шандро: Коли ми кажемо про Целана багатокультурного, це про конфлікт цих культур чи про співіснування?

Петро Рихло: Чернівці вже в Габсбурзькі часи вважалися Вавилоном Східної Європи, оскільки тут було переплетено дуже багато мов, культур, релігій. Мабуть, найцінніше, що ці всі культури існували миролюбно. Вони були толерантними одна до одної, вони справді збагачували й підживлювали одна одну. Целан не став би Целаном, якби б він не ввібрав у себе всі ці флюїди з різних культур. У його віршах є багато посилань до давніх етапів німецької культури, аж до «Пісні про Нібелунгів». Він перекладав із багатьох мов, також жив у цих культурах.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

За підтримки:
Проект виходить за підтримки канадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE)

Коментарi до запису