Анна Черненко
«Людям не вистачає розуміння війни» — боєць 47 ОМБр про проблему рекрутингу в армію
6 год тому
Досі не ідентифіковані 143 тіла: в Ізюмі перепоховують загиблих у російській окупації
Автор
Їх ховають на десятий місяць після смерті. В Ізюмі почали перепоховання жертв російських окупантів, яких закопали у так званому ізюмському могильнику. За кілька днів після звільнення міста у лісі біля кладовища знайшли у могилах 451 тіло. Тут були загиблі від обстрілів, під обвалами, розстріляні чи померлі від ненадання медичної допомоги. Прізвища більшості жертв були невідомі — тільки номери на хрестах. І досі триває процедура ідентифікації за ДНК.
Про звільнення Ізюма на Харківщині повідомили 10 вересня. Після деокупації міста у лісі поруч с кладовищем почали знаходити масові поховання людей.
Слухайте також розмову: У морзі Ізюма не вистачає місця, тіла всюди: на каталках і підлозі — журналістка
Ізюмське кладовище знаходиться у сосновому лісі. Але звичної тиші тут немає давно. Звуки обстрілів замінили підриви снарядів. І у відлуння детонації вплітається молитва. Так в останню путь проводжають ізюмчанку Лідію Єфременко.
8 березня Лідії виповнилося 75 років. 9-го — вона загинула під завалами свого дому. Під’їзд 5-поверхівки на вулиці Першотравневій, 2 (тепер вулиці Пам’яті) росіяни розбили авіаударом. У цей час майже півсотні людей переховувалися у підвалі дому. У багатьох сім’ях загинуло одразу по кілька поколінь. Вижили одиниці. Про смерть Лідії розповідає Антон Комаров — чоловік її онуки. Він зараз єдиний із родичів, хто залишився в Ізюмі. Решта — в евакуації. Він ще був в Ізюмі, коли за місяць після трагедії розбирали завали і шукали тіла, тому як міг огородив родину від важких опізнань.
«Коли ти бачиш мішок, то ти запам’ятаєш мішок. Коли востаннє бачиш людину живою, такою вона і запам’ятається. Вибачте (плаче)», — говорить Антон Комаров.
Читайте також: Піаніст Даріус Мажинтас зіграв в Ізюмі біля понівечених окупантами половецьких баб (ФОТО)
Ізюмчанку поховали поруч із її чоловіком. Неподалік також могила її онука. Він теж — жертва теракту, вчиненого Росією проти України. Сергій Гончаренко — один із тих, кого росіяни вбили 14 червня 2014 року. Тоді над Луганськом збили літак Іл-76, і загинуло 49 військових.
«Це — Сергій, онук Лідії Іванівни, яку ми щойно поховали. Вони починали зі Слов’янська, спочатку заходили у Слов’янськ і виганяли цю рашистську нечість, а потім їх направили на допомогу своїм у Луганськ», — розповідає чоловік.
Лідію Іванівну ідентифікували за ДНК. Це єдиний шанс опізнати більшість ексгумованих із ізюмського поховання. Процес перепоховань триває вже другий тиждень. 8 лютого крім жінки ховали ще одинадцятьох загиблих. На Гончарівському — це друге міське кладовище — одразу чотири могили. Одна родина перепоховує матір, яка померла під час окупації. Інша — прощається із жертвами обстрілу. В один день загинули 83-річна Алла Ковальова, її дочка Світлана і син Віктор. Їх поховали поруч. Із сім’єю теж прощаються всі рідні, які зараз в Ізюмі. Тетяна дізналася про смерть рідні тільки місяць тому.
«Просто зустріла Світланиного колишнього чоловіка. Я питаю: «А де тьотя Алла? Доля?» Уже після того, як ексгумували, до Харкова забрали. Він каже — у Харкові, у морзі. Він розповів, що 8 чи 9 березня вони загинули, а у кінці їх діставали з підвала», — розповідає жінка.
Слухайте також: Бувало, що неповнолітніх і дітей росіяни розстрілювали впритул — правозахисники про злочини на Харківщині
В Ізюмі за тиждень ховають 10-12 загиблих чи померлих за час окупації, яких вдалося ідентифікувати, каже заступник міського голови Володимир Мацокін:
«Перепоховання проводяться коштом місцевого бюджету. Більше мільйона, але я прошу враховувати, що це розрахункова сума. І ми готові додавати до цієї суми, або будуть невикористані кошти, тому що програма, яка була прийнята, вона розрахована як на ці поховання, так і на поховання військовослужбовців-ізюмчан».
В Ізюмському похованні у могилах знайшли 451 тіло. Деякі були поховані по кілька людей в одній могилі. Наразі неідентифіковані тіла зберігаються у судово-медичних закладах Харкова. Опізнання потребує третина ізюмського могильника, пояснює старша слідча Слідчого управління поліції в Харківській області Людмили Подбой:
«Наразі не ідентифікованими залишається 143 тіла. Є у нас ймовірні родичі, є багато осіб, які звертаються до нас, проте вони не знають ніякої інформації щодо того, де саме були поховані їхні родичі. Тому ми також відбираємо у них біологічні зразки. І, можливо, їхні родичі будуть саме у масовому похованні і будуть підпадати під ці 143 тіла».
Читайте також: Спочатку стріляли з великокаліберних кулеметів, далі — з автоматів Калашникова: у Боровій з’ясовують обставини розстрілу евакуаційної колони
Якщо експертам не вдасться встановити особи загиблих, тіла поховають на підставі Закону України «Про поховання та похоронну справу». Зараз же кожен, хто шукає зниклого члена сім’ї, може здати ДНК-матеріал для порівняння з даними у національній базі. Зробити це можна також за кордоном, зв’язавшись із поліцією чи прокуратурою Харківщини. Точна кількість померлих за час окупації в Ізюмі наразі невідома, попередньо говорять про тисячу жертв.
Анна Черненко, Харків, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
