«Снайпер мене дістав» — український боєць розповів про відновлення після поранення в обличчя

Серед пацієнтів — військовий Микола Степчук. Під Бахмутом ворожа куля влучила Миколі в обличчя. Після того, як рана загоїлася, дихати носом він майже не міг. Але хірурги іноземної місії «Face to face» допомогли українському бійцю знову дихати вільно.

Пекло було цілодобове

Микола родом з Волинської області. В мирний час займався столярством — робив меблі, двері, драбини. Як почалося повномасштабне вторгнення, вирішив, що має воювати, бо колись проходив строкову службу. Рідні ж благали подбати про сім’ю. До того ж, в теробороні не вистачило місця. Чоловік лишився вдома, але не надовго. Згодом потрапив до ЗСУ, пройшов навчання на полігонах в Рівному та Черкасах. 1 травня 2023 року Микола Степчук опинився під Бахмутом у складі 60-ї ОПБр. Невдовзі дістав поранення.

«Москалі хотіли до 9 травня захопити Бахмут і перли незважаючи ні на що.Пекло було цілодобове. Ми стояли «на вікнах» у квартирі, намагалися не підпускати ворожі групи. Перестрілки йшли туди-сюди й наша позиція прострілювалася снайпером. Десь о 10-й вечора поранило мого побратима, він біг із тепловізором до вікна і потрапив у просвіт, де діставав снайпер».

О першій годині трохи стихло, згадує боєць. Він вирішив взяти собі води та трохи передрімати.

«Треба було переповзти, а я — побіг. Я вважав, що снайпер вже десь перейшов, бо пройшло вже три години, як він влучив в мого побратима. Проте я недооцінив ворога, виходить, він весь час стежив за мною. Те перебігання займало лише 3 секунди, але снайпер мене дістав. Мені дуже пощастило, що куля влучила не прямо у голову, а зачепило обличчя», — розповідає Микола.

Читайте також: «Стоматологічний батальйон»: хто і як лікує зуби захисникам на передовій

Не витрачати даремно пасту

Микола пригадує, що на інструктажах вчать, як діяти, якщо влучило в кінцівку. А ось що робити при пораненні обличчя він не знав. Кровотеча була сильна. Пораненому допомогли бійці ССО, які випадково опинилися поруч. Виходити на евакуацію довелося самотужки, Микола просто пішов у протилежний від ворога бік. Евакуаційні медики привезли його до Часового Яру, потім — у Краматорськ, де бійцю зробили операцію. Пізніше він лікувався в Ізюмі та Харкові, але всюди йшлося тільки про збереження важливих функцій організму.

«Мені розірвало ніс та щоку, всередині утворилися рубці й це сильно ускладнило дихання. Я відчував, що не можу нормально дихати. Як зуби чистиш, або їси, треба робити паузу й відкривати рота, щоб вдихнути. І в цей момент в тебе все випадає. Але я на це не зважав, вважав, що мені пощастило. Я буду жити, а у багатьох хлопців набагато гірші поранення», — каже Микола.

Про місію «Face to face» дізналися дружина військового. Вона ж записала його на консультацію.

«Мабуть, щоб не витрачав даремно зубну пасту», — жартує Микола.

Нещодавно йому зробили операцію. Наразі прогнози лікарів одностайні — Микола дихатиме вільно. Попереду у бійця кількамісячний курс реабілітації та відновлення. І вже навесні цього року він планує повертатися на фронт.

За п’ять днів перебування у Львові команда з 25 фахівців міжнародної місії «Face to Face» безкоштовно прооперувала 32-х українців. Усі вони потребували реконструктивної чи пластичної операції на обличчі.

Іван Станіславський, Громадське радіо