19 березня видатній українській поетесі Ліні Костенко виповнюється 90 років. Вона — лауреатка Шевченківської премії, поетеса-шістдесятниця, почесна професорка «Києво-Могилянської академії», а свого часу відмовилася від звання Героя України.
Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року у Ржищеві Київської області.
Першу поетичну збірку «Проміння землі» видала у 1957 році. Із 1961 до 1977 року принципово не друкувалася.
Серед найвідоміших творів — «Берестечко», «Маруся Чурай», збiрки поезії «Вiтрила», «Проміння землі», «Сад нетанучих скульптур», прозовий роман «Записки українського самашедшого».
Ми зібрали добірку матеріалів Громадського радіо, присвячених поетці, чиї вірші стали символом незламності людського духу.
Директор та художній керівник Київського національного академічного театру оперети Богдан Струтинський тоді казав: «Ми маємо брати найкращі світові бренди. Ліна Костенко є саме світовим брендом. Можливо, вона не так розкручена, як Шекспір, але я думаю, що в цьому є наша велика вина».
Колеги та колежанки Громадського радіо до дня народження Ліни Василівни поділилися улюбленими віршами поетки.
У 2018 році ми писали про те, що Ліна Костенко пише нову прозову книжку, а видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га також планує перевидати «Марусю Чурай».
Тоді директор видавництва Іван Малкович казав: «Ми очікуємо у Ліни Костенко нову прозову книжку. Це буде велика несподіванка, я думаю, дуже-дуже цікава».
Він розповів, що і поетичні збірки, і роман Ліни Костенко – серед бестселерів видавництва. Так, у трійці лідерів вибрані вірші «Триста поезій». Цього року було продано 22 тисячі примірників поетичної збірки.
Зазначимо, перший прозовий роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» опублікували у 2010 році.
«ТЕЛЬНЮК: Сестри» — «І знову пролог»
Jamala — «Неандертальці»
BRUTTO — «Вечірнє сонце»
Ігор Жук, Ольга Богомолець — «Що в нас було? Любов і літо»
Віталій Козловський — «І все на світі треба пережити»
Дмитро Лилик — «В пустелі сизих вечорів»
«АПОКРИФ» — «Вечірнє Сонце»
У цьому матеріалі Андрій Куликов спілкувався із Оксаною Пахльовською:
«Для тих, хто не знає: Ліна Костенко – мама Оксани Пахльовської. Влив Ліни Костенко на політичне життя очевидний. Іван Дзюба – величезна постать в українській літературі. І самостійна, але набагато молодша, і більше в галузі культури Оксана Пахльовська. Три імені на обкладинці. Наскільки ви відчували себе учасницею діалогу?»
Оксана Пахльовська: Мама не хотіла свого імені ставити, але видавництво наполягало, оскільки там багато її матеріалів. Через це книжка «Поети для епох» перетворилася на «Гармонія крізь тугу дисонансів». Я себе почувала в центрі якоїсь зустрічі, яку я давно шукала. Іван Михайлович для мене як частина родини. Той факт, що вони з мамою продовжили діалогувати між собою, що почалося в 60 роки, це дуже дорого.
Країна за 25 років не здобулася на бодай мінімальне адекватне розуміння, що таке шістдесятники, які це трагічні багато в чому, переможні, складні постаті. І ми їх не всіх знаємо.
По-перше. Шістдесятництво – це комплексний феномен, бо це письменники, кінематографісти, художники, музиканти. Є громадянське суспільство, яке їх підтримувало – це теж шістдесятники.
Ігор Крикунов, керівник театру «Романс» та організатор Міжнародного фестивалю «Амала-2015», розповідаєв в ефірі Громадської хвилі про жертв Голодомору та про ромів, які також постраждали в цей період, і зазначав, що сподівається, що на захід прийде і Ліна Костенко, яку ромські культурні діячі називають «циганською музою».