«Ля Палісіада» хотіли зняти свою кандидатуру з «Оскара» — продюсерка фільму

Фільм «Ля Палісіада» представить Україну на «Оскар-2025» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм». Проте продюсерка фільму Валерія Сочивець розповіла, що команда «Ля Палісіада» хотіла зняти свою кандидатуру з Оскара.

Про це та інші деталі щодо фільму Валерія Сочивець поділилася в етері Громадського радіо.

За словами продюсерки «Ля Палісіада», команда була впевнена, що пройдуть на премію «Оскар». Оскільки вони вже є видимими за кордоном. Фільм побував на фестивалях та отримав іноземні рецензії. Проте бажання «знятися» з Оскару було спровоковано бажанням просунути інший, інформаційно важливий для України фільм — «Мирні люди».

«Ми були впевнені, що пройдемо, тому и навіть думали командою зняти нашу кандидатуру з цих перегонів. І щоб поїхали, наприклад, «Мирні люди» — документальний фільм. Бо він, здається, більш інформаційно важливий зараз, в умовах війни. Але не знялися, бо наш фільм дуже добре знають за кордоном. У нас було дуже багато нагород, дуже величезна фестивальна доля, дуже багато іноземних рецензій», — розповіла Валерія Сочивець.

Також продюсерка «Ля Палісіади» розповіла більше про тематику стрічки. «Ля Палісіада» — пострадянський нуар. Як зазначила Вікторія Сочивець, 90-ті роки для сюжету фільму були обрані саме через те, що тоді відбулося скасування смертної кари. Роки не є найважливішою темою фільму. Основний акцент — саме на смертній карі та долі незаслужено страчених людей.

«Це пострадянський нуар. Тобто це вже після розвалу Радянського Союзу. Взагалі цікавила тема смертної кари. Тобто якби історія склалася би по-іншому і була відміна смертної кари в 80-х роках, то ми би знімали про 80-ті. Якщо би відміна смертної кари була в нульові, то ми би знімали про нульові. Режисера шокував той факт, що існувала смертна кара ще тоді, коли ми були маленькими дітьми, і що десь поряд страчували людей. Також ми дізналися, що в 96-му році Україна посідала друге місце після Китаю за кількістю страчених. Розуміємо, як це було все після розвалу. Корупція. Україна тільки намагається якось почати своє життя. І скільки людей було страчено незаслужено», — пояснила Вікторія Сочивець. 

Крім того продюсерка стрічки розповіла деталі підготовки зйомок. Команда приклала багато зусиль, аби максимально відтворити атмосферу 90-тих років. Зокрема, увесь фільм знімався на стару камеру, чисті касети до якої шукали по всьому світу. Також цікавим був і метод накладання voice-over (звук зверху) українською на репліки російською мовою. Озвучка створювалася одним жіночим голосом, ніби в іноземних фільмах на касетах того часу. 

«Ми знімали на спеціальну mini dv камеру, яка якраз з’явилася у 96-му році. Шукали чисті касети по всьому світу. Бо можна переписувати зображення на старі касети, на яких уже щось було, але можуть з’явитися дефекти. Тому ми шукали і привозили з-за кордону чисті касети для цієї камери, які збереглися. Взагалі зйомка і розробка цього фільму — це була унікальна, дуже цікава подорож. Ми багато часу провела з архівами», — сказала Вікторія Сочивець. 

Більше про фільм «Ля Палісіада»

Стрічка «Ля Палісіада» режисера Філіпа Сотниченка показує 1996 рік і як Україна готується до підписання документа, за яким відмовляється від застосування смертної кари. Судовий психіатр Олександр та його товариш, слідчий Ільгар, розслідують убивство свого колеги-міліціонера. Трьох чоловіків повʼязувала спільна робота, давня дружба та почуття до однієї жінки. Тепер вона — вдова загиблого.

Режисер Філіп Сотниченко та продюсерка Валерія Сочивець в інтервʼю «Суспільне Культура» розповідали, що виробництво фільму зайняло пʼять років, бо виникали нові сюжетні лінії, знаходилися матеріали, які ставали референсами для створення стрічки, змінювалася естетика зображення.

Світова премʼєра фільму відбулася 29 січня 2023 року на 52-му Роттердамському міжнародному кінофестивалі, а українська — 12 жовтня 2023 року на «Київському тижні критики». У прокаті «Ля Палісіаду» показували з 11 січня 2024 року.