Реєстр збитків: деталі про механізм

У рамках Ради Європи працює Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Резолюція Парламентської Асамбелеї Ради Європи закликає, щоб у даному механізмі були створені всі можливості, аби потерпілі змогли отримати справедливу сатисфакцію.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA.

Реєстр збитків — це механізм, за допомогою якого потерпілі від дій Росії (катування, жорстоке поводження, затримання, насильницькі зникнення) могли отримати компенсанцію та справдливу сатисфакцію. Механізм є новим. Процес формування він розпочав лише цього року.

«У рамках Ради Європи запрацював реєстр збитків. Це такий важливий механізм, за допомогою якого потерпілі від насильницьких зникнень, свавільних затримань, катувань, жовстокого поводження з боку Росії можуть отримати потім компенсацію і справедливу сатисфакцію. Це новий механізм, він тільки в цьому році почав формуватися», — пояснила Тетяна Печончик.

Потерпілі, унаслідок російського полону, катувань, можуть подавати свої заяви до Реєстру збитків. У Реєстрі має накопичуватися масив претензій до Російської Федерації. Тоді люди зможуть отримати справедливу сатисфакцію за пройдені страждання внаслідок дій РФ.

Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи закликає, щоб для цього були створені всі можливості.

«І фактично ця резолюція також закликає, щоб в цьому механізмі були створені всі можливості для того, щоб потерпілі, які були піддані цьому полону, катуванням, могли подавати також свої заяви, і щоб там накопичувався оцей масив претензій до Російської Федерації, щоб ці люди згодом могли отримати таку справедливу сатисфакцію за ті страждання, через які їм довелося пройти», — розповіла Тетяна Печончик.

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України».

Резолюція ПАРЄ закликає до створення і нових механізмів та форматів, які сприятимуть поверненню депортованих українців, військовополонених та цивільних ув’язнених. Зокрема, повинен діяти постійний механізм для обмінів та звільнення з посередництвом Міжнародного комітету Червоного Хреста.

«Резолюція закликає також до створення якихось нових механізмів нових форматів яких досі не існувало для того щоби з одного боку добиватися все-таки повернення депортованих українців військовополонених, цивільних ув’язнених, зокрема, наприклад, щоб був якийсь постійно діючий механізм для обмінів і для звільнення з посередництвом МКЧХ», — пояснила Тетяна Печончик.

Також резолюція ПАРЄ закликає до збільшення активності Інтерполу. Оскільки він може допомагати в розшуках та арештах воєнних злочинців, які скоїли злочин під час повномасштабного вторгнення і наразі перебувають на території інших країн.

«Також ця резолюція закликає до більш активної ролі, яку може грати Інтерпол, до речі. У тому, щоб розшукувати і заарештовувати воєнних злочинців, які вчинили злочини під час повномасштабного вторгнення і можуть знаходитися на територіях інших країн світу», — додала Тетяна Печончик.