Суд обрав запобіжний захід колишньому віцепрем’єру Олексію Чернишову

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов отримав запобіжний захід як фігурант справи «Мідас» про розкрадання в «Енергоатомі». Він перебуватиме під вартою, але зможе вийти під заставу.

Запобіжний захід Чернишову Вищий антикорупційний суд обрав пізно ввечері 18 листопада. Так, Олексій Чернишов перебуватиме під арештом до 16 січня з правом внести 51 млн грн застави.

Суд розпочав розгляд запобіжного заходу колишньому віцепрем’єру 17 листопада, а 18 листопада виніс рішення.

Олексій Чернишов продовжує заперечувати свою причетність до справи з розкрадання в «Енергоатомі». Він вважає, що підозра НАБУ ґрунтується на розмовах інших осіб, а не на матеріалах, які б доводили його причетність до цієї справи.

Адвокат Чернишова заявив, що «лише три документи з трьох томів справи доводять збагачення» Чернишова на 55 мільйонів гривень. Також адвокат назвав докази «умовними», пише «Суспільне».

Також щодо Олексія Чернишова подали клопотання про взяття на поруки. Серед тих, хто запропонував — економіст Олександр Савченко та Михайло Аніщенко. Суд відмовив у клопотанні щодо взяття на поруки.

Прокурор у справі заявив, що взяття Чернишова на поруки не збереже від тих ризиків, які є у клопотанні щодо арешту Олексія Чернишова. Суд заборонив колишньому урядовцеві спілкуватися з іншими фігурантами справи у розкраданні в «Енергоатомі», а саме з Олександром Цукерманом, Ігорем Миронюком та Тимуром Міндічем.

Сам колишній урядовець  назвав рішення суду щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою «шокуючим». Він також сказав, що не може вносити заставу через те, що його рахунки заарештовані.

«Це є ознаками тиску на мене», — прокоментував рішення суду колишній міністр національної єдності.

Коли і скільки грошей за версією слідства отримав Олексій Чернишов

Під час судового засідання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розповів, скільки грошей, за матеріалами справи, інші її учасники передали Чернишову. Так, за даними слідства, підозрювані Ігор Фурсенко та Олена Устименко під керівництвом Олександра Цукермана й Тимура Міндіча легалізували 1,2 млн доларів та 96 тисяч євро і передали їх тодішньому віцепрем’єру.

Як стверджує прокурор, Зустрічі співробітників бек-офісу Міндіча з Чернишовим задля конспірації називали «Інтелектуальним клубом». 11 лютого цього року, як стверджує слідство, Чернишов отримав від фігурантів справи 227 тисяч доларів та 96 тисяч євро. 4 березня цього року Чернишов після схвалення цього питання Міндічем отримав від співробітників бек-офісу ще 500 тисяч доларів, додав прокурор САП.

9 травня Чернишов отримав ще 500 тисяч доларів. Гроші передавали через дружину Чернишова Світлану, яку називали «Професором». За даними прокурора САП, кошти передавали в медичному центрі краси у центрі Києва, який належить родині Цукермана.

Також прокурор заявив, що на телефоні дружини Чернишова знайшли дані про листування та дзвінки з чоловіком та Цукерманом. Воно стосувалось домовленостей про зустрічі 8-9 травня, коли був зафіксований третій транш. Водночас на телефоні самого Чернишова всі ці дані відсутні, тобто підозрюваний видалив з власного телефону інформацію про спілкування з дружиною, сказав прокурор.

Що відомо про справу, в якій фігурує Олексій Чернишов

Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керує Міністерством юстиції,  та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.

Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.

Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

Кого залучили до схеми

До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна (йдеться про Ігоря Миронюка), а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» (йдеться про Дмитра Басова). Також у справі фігурує член Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Сергій Пушкар. 17 листопада стало відомо, що на плівках, які отримало НАБУ під час збору доказів, також фігурує прізвище народного депутата Григорія Мамки.

Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.

«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», — наголосили в НАБУ.

У НАБУ також розповіли, що гроші, отримані злочинним шляхом, організація виводила через офіс колишнього народного депутата України Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Сам Деркач наразі є російським сенатором від Астраханської області.

Справа про розкрадання в «Енергоатомі»: перші наслідки

На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук. Найближче засідання парламенту, на яке можуть винести відповідні проєкти постанов, пройде 18 листопада.

12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад. Голосування за звільнення міністрів мало відбутися 18 листопада, але депутати «Європейської солідарності» заблокували трибуну й почали вимагати відставки усього уряду. Тому спікер Руслан Стефанчук перервав засідання й закликав депутатів зібратися на засідання 19 листопада.

Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував. Крім того, 12 листопада уряд відсторонив від посади віцепрезидента компанії Якоба Хартмута. 13 листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що в Україні проведуть аудит усіх державних компаній, зокрема — енергетичних.

Президент Володимир Зеленський також відреагував на гучне розслідування НАБУ у вечірньому зверненні 10 листопада. Попри те, що фігурантом справи є його близький друг Тимур Міндіч, коментар президента був коротким.

«Будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні. Невідворотність покарання потрібна. Енергоатом забезпечує Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота в компанії – це пріоритет. Енергетика, кожна галузь. Кожен, хто будував схеми, повинен отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути. І урядовці повинні працювати разом із НАБУ, разом із правоохоронними органами, і так працювати, як це потрібно для результату», — сказав Зеленський.

Міністр юстиції Герман Галущенко не коментує цю справу, посилаючись на збереження таємниці досудового розслідування.

НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали, усім їм вже обрали запобіжні заходи. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності  Олексій Чернишов.