У 24-річного бранця Кремля Миколи Щербини з Херсонщини значно погіршилося здоров’я

24-річний українець Микола Щербина, якого росіяни викрали на Херсонщині восени 2022 року,  незаконно утримується у Камишино Волгоградської області Росії. Через побиття та антисанітарні умови утримання в чоловіка почали гнити ноги.

Про це повідомила його мати Валентина Щербина в коментарі Центру прав людини ZMINA.

Починаючи з березня 2025 року жінці телефонували або писали звільнені військовополонені. Один з них, який перебував з її сином у камері в Камишині, розповів, що в лютому 2025 року російські наглядачі побили Миколу за звернення до лікаря. Колишній полонений також скаржився на те, що в камері зовсім не було медикаментів.

«Його так били, що в нього потріскали в очах судини. Він попросив медичної допомоги, бо в нього почали гнити ноги, які мазали зеленкою. Ноги ніби підлікували — прокапали антибіотиками. І наче загоюються. Через недоїдання мій син дуже схуд, одні кістки та шкіра», — розповіла жінка.

Вона наголосила, що в російській в’язниці однаково знущаються як з цивільних, так і з військових. Їх разом тримають у камерах у нелюдських умовах.

«У камерах у Камишино сирість та пліснява. Багато хто хворіє на туберкульоз або коросту», — розповіла жінка.

Після того як один з ув’язнених загинув через застосування до нього електрошокера, установу відвідала російська омбудсманка Тетяна Москалькова. Це дало результат — охоронці стали менше знущатися з українців.

Також мати дізналася, що Миколу спочатку тримали в Генічеську, а потім перевезли до Севастополя. В окупованому Криму умови тримання були кращими в порівнянні з іншими місцями ув’язнення.

«Їх нормально годували, і до них навіть приїздив Міжнародний Червоний Хрест, який потім підтвердив їхній полон. І мого сина теж. Мабуть, там створили показовий табір для бранців», — вважає матір.

За її словами, окупанти тримають Миколу за «протидію спеціальній військовій операції». Про це вона дізналася з офіційної відповіді, яка надійшла на її запит від російської сторони.

Валентина неодноразово надсилала сину листи через різні державні та міжнародні структури. Проте жоден з них, за словами звільнених військових, так і не дійшов до Миколи.

«Я передавала листи через [уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра] Лубінця), Координаційний штаб, Міжнародний червоний хрест та НІБ. Ще пробувала писати через «Зонателеком», — пригадує мати.

Вона розповіла, що  розчарована роботою представників МКЧХ, які постійно кажуть, що від них нічого не залежить, оскільки росіяни не допускають їх до місць утримання українців.

«Я благала їх передати ліки сину, а вони казали, що нічого не можуть зробити», — додає Щербина.

У вересні 2025 року Валентина Щербина, як представниця ГО «Цивільні в полоні», їздила до Папи Римського, щоб просити про сприяння у звільненні українців.

«У нас була зустріч з послами Італії та Туреччини. Ми їм розповідали про своїх близьких, які незаконно утримуються в РФ. Передали Папі звернення та листи для рідних. Я продовжую боротися за сина, бо не маю права здаватися. Він вірить, що я з ним», — каже мати.

 

Микола  Щербина: історія викрадення

14 листопада 2022 Миколу разом з його другом Олександром окупанти викрали з будинку в селищі Новотроїцьке Херсонської області. З мішками на головах їх вивезли в невідомому напрямку.

Після викрадення Миколи його бабуся подала заяву до окупаційної «поліції». Пізніше жінка їздила до працівників ФСБ в окупований  Генічеськ Херсонської області, але там їй порадили «чекати».

Також вона зверталася до окупаційної «прокуратури», однак її «працівники» відмовилися спілкуватися з жінкою. Згодом хтось із призначених окупантами новотроїцьких «правоохоронців» сказав бабусі, що Миколу нібито вивезли до окупованого Криму і він більше не повернеться. До цього «поліцейські» говорили, що він проходить «фільтрацію» і його скоро відпустять.

Згодом мати Миколи дізналася від колишніх військовополонених, що росіяни незаконно утримують її сина в СІЗО № 2 міста Камишин Волгоградської області.