Democracy Reporting International презентувала річний звіт «Огляд демократичних інститутів України під час війни»
Анастасія Ковалевич (Чернякович)
Поки п’ятий рік триває повномасштабна збройна агресія Росії проти України, демократичні інституції країни продовжують функціонувати в умовах затяжного воєнного стану. Попри значні безпекові виклики та обмежені ресурси, вони зберігали спроможність і далі впроваджують реформи, пов’язані з процесом набуття членства в Європейському Союзі, значною мірою завдяки підтримці міжнародних партнерів.
Водночас тривала війна створює дедалі більші ризики для функціонування інституцій, політичного плюралізму, системи стримувань і противаг і стабільності демократичних процесів. У цьому контексті головною передумовою збереження демократії в Україні залишається здатність держави ефективно протистояти збройній агресії Росії.
Democracy Reporting International (DRI) спільно з Центром політико-правових реформ (ЦППР) та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ провели публічну презентацію щорічного звіту «Огляд демократичних інститутів України під час війни — 2025».
- Цей звіт оцінює демократичне врядування в умовах війни крізь призму інституційної стійкості та якості демократії. У ньому розмежовуються легітимна адаптація до умов воєнного часу — тобто заходи, які є тимчасовими, пропорційними та ґрунтуються на законі, — і практики врядування, що можуть призводити до закріплення надмірної централізації, послаблення системи стримувань і противаг або зниження інституційної підзвітності. Відтак центральне аналітичне питання полягає в тому, коли необхідне надзвичайне врядування починає підривати основоположні демократичні принципи, зокрема верховенство права, плюралізм, прозорість, права людини та нагляд.
Детальніше про звіт в ефірі Громадського радіо поспілкувалися зі Станіславом Лячинським, директором Democracy Reporting International в Україні.
Про звіт «Огляд демократичних інститутів України під час війни — 2025»
«Цей звіт, який Democracy Reporting International готує, до речі, вже з 2023 року спільно з нашими партнерами, аналізує роботу парламенту, президента, судової системи, місцевого самоврядування, медіа, громадянського суспільства та правозахисних інституцій, щоб зрозуміти, як українська демократія функціонує в умовах повномасштабної війни», — розповів в ефірі Громадського радіо Станіслав Лячинський.
Він додав, що одним із головних висновків звіту є те, що стійкість української демократії під час війни забезпечують і державні інституції, і, звісно, Сили оборони. Водночас значною мірою ця стійкість — заслуга громадян, громадських організацій та незалежних медіа:
«Саме ці незалежні медіа та громадські організації виступали додатковим механізмом стримувань і противаг. Тобто вони не замінювали інституції державні, як такі, але допомагали їм залишитися в демократичному руслі.
Одним з головних висновків звіту є те, що громадянське суспільство в Україні забезпечує саме той рівень підзвітності, який у стабільних демократіях гарантується насамперед інституційними процедурами. Тобто це не просто група спостерігачів, це активні дієвці».
Більше про презентацію звіту
Захід відбувся у гібридному форматі в EuropeanHub та став платформою для фахового діалогу експертів, представників органів державної влади, представників громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
- Під час заходу автори представили ключові висновки звіту, які стали основою для подальшої дискусії на тему «Між ефективністю та демократичним урядуванням: трансформація владного трикутника під час війни». Учасники обговорили вплив війни на баланс між ефективністю ухвалення рішень, демократичною підзвітністю та взаємодією ключових інституцій.
Модераторкою заходу виступила Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР. Вона підкреслила важливість продовження демократичних реформ навіть в умовах воєнного стану:
«Вже впʼяте DRI, ЦППР та Коаліція РПР проводять дослідження стану демократичних інституцій під час війни. Україну підтримують як демократичну державу. Тому для нас дуже важливо, щоб попри обмеження воєнного стану, ми не лише зберігали демократію, але й показували прогрес, зокрема в контексті нашого євроінтеграційного шляху».
Захід відкрив директор офісу Democracy Reporting International в Україні Станіслав Лячинський, який підкреслив масштаб та глибину проведеної аналітичної роботи.
За його словами, над 128-сторінковим документом десятки експертів працювали майже 5 місяців, а саме дослідження зосереджується на тому, як українська демократія трансформується, зберігає стійкість, та реагує на безпрецедентні виклики в умовах п’ятого року повномасштабної війни.
«Ми проаналізували і окремі інституції, і те, як війна трансформувала систему демократичного управління в Україні загалом», — зазначив Станіслав.
Методологічно авторам звіту було важливо оцінювати не лише формальне ухвалення рішень чи законів, а й те, як реально працюють механізми стримувань і противаг, інституційна незалежність, підзвітність тощо.
«Ми використали багатоетапний процес перевірки та експертних консультацій щодо 9 розділів звіту за участі понад 60 представників влади, експертного середовища, судової системи, медіа, громадянського суспільства та правозахисного сектору», — зазначила упорядниця звіту, проєктна менеджерка DRI в Україні Олеся Мигаль.
Координаторка напряму «Європейська інтеграція» Центру політико-правових реформ Вікторія Мельник наголосила на важливості забезпечення інституційного балансу:
«Ми не перший рік спостерігаємо дисбаланс у «владному трикутнику», який більше зміщується у бік президентської вертикалі. Україна потребує посилення спроможності Уряду, однак важливою також залишається і роль Парламенту. Важливо щоб у 2026 році взаємодія між інституціями вийшла на більш стратегічний рівень, а баланс у системі державного управління став більш стійким та інституційно врівноваженим».
Окремо Вікторія Мельник підкреслила, що європейська інтеграція України залишається одним із ключових зовнішніх чинників просування реформ та важливим орієнтиром для зміцнення демократичних інституцій і стандартів належного врядування.
Експертка ЦППР Ірина Шостак представила розділ «Парламент», відзначивши, що Верховна Рада попри всі виклики продовжує безперервну роботу з лютого 2022 року. Серед позитивних зрушень — відновлення трансляцій засідань Верховної Ради та ухвалення закону про відкритість парламенту для журналістів і громадськості. Водночас за словами експертки, темп впровадження реформ суттєво сповільнився. Відповідальність за це несуть і уряд, і парламент, однак ця проблема залишається невирішеною.
Експерт з конституційного права, заслужений юрист України Андрій Магера закцентував увагу на доволі чутливій темі підготовки до перших повоєнних виборів. Та попри суспільну вагу це питання лишалося поза увагою законодавця. За його словами, «лише наприкінці 2025 року, коли було утворено робочу групу з підготовки відповідного законопроекту, ситуація зрушила з місця».
Серед ключових викликів Магера назвав фінансову спроможність проведення виборів і дезінформаційні кампанії з боку Росії. Утім, застеріг від спокуси використовувати останнє як привід для обмежень:
«Потреба боротьби з дезінформаційними впливами Російської Федерації є важливою. Але це не може бути виправданням для посягання на діяльність опозиційних політичних сил, громадських організацій і медіа».
В.о керівника напряму «Судівництво» ЦППР Роман Смалюк підбив підсумки 2025 року для судової системи:
«2025 рік для судової системи був роком рутинної роботи, але не стратегічних змін. Багато міжнародних зобов’язань, рекомендацій Єврокомісії та заходів Дорожньої карти з верховенства права залишились невиконаними. І це був останній рік, коли ми могли собі це дозволити — бо вже в 2027–2028 роках ми ризикуємо втратити все, чого досягли з 2022-го», — констатував експерт.
Водночас серед позитивних зрушень він відзначив, що вперше за понад 10 років в апеляційних судах з’явилися нові судді — «що є дійсно проривним досягненням».
Заступниця директорки Центру демократії та Верховенства права Анна Ісічко наголосила на тому, що під час війни громадянське суспільство виступає одним із ключових чинників у підтримці демократичної стійкості. У ситуації, коли внутрішні інституційні запобіжники працюють під тиском війни, саме суспільний контроль часто стає фактором корекції політичних рішень.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик розповіла про ситуацію із механізмами та інституціями на захист прав людини. За її словами, найбільшим здобутком минулого року став запуск офісу Військового омбудсмана після того, як у вересні парламент ухвалив відповідний закон.
«Таким чином на державному рівні уперше було визнано потребу спеціалізованого механізму для військовослужбовців, яких в Україні близько мільйона і які дуже вразливі до порушень їхніх прав в силу різних обмежень і закритості системи, в якій вони знаходяться», — зауважила вона. Утім, як зазначила експертка, цей механізм не є незалежним і знаходиться у вертикалі президента.
Що стосується Уповноваженого ВР з прав людини, Тетяна Печончик повідомила, що ця інституція зберігає статус «А» згідно із Паризькими принципами ООН, які свідчать про незалежність національних інституцій з прав людини.
За минулий рік кількість звернень до Омбудсмана зросла на 24%, так само з року в рік зростає фінансування і кількість працівників, однак на законодавчому рівні зберігаються ризики політичного усунення Уповноваженого з посади, а процедура його обрання не передбачає участі громадськості, зокрема правозахисних організацій.
Повний текст звіту українською та англійською мовами доступний за посиланням:
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
