Публічні закупівлі як частина євроінтеграції: що вже зробила Україна і які зміни ще потрібні

Публічні закупівлі належать до першого переговорного кластера щодо вступу України до ЄС — «Основи». У нього входять розділи про незалежність і ефективність судової системи, боротьбу з корупцією, прозорість і точність даних, а також публічні закупівлі та фінансовий контроль.

У ЄС діє принцип «Fundamentals first» — цей кластер відкривається першим і закривається останнім. Від прогресу саме в ньому залежить швидкість переговорів за всіма іншими напрямами.

Чому публічні закупівлі потрапили в кластер «Основи»? Що Україна вже зробила та чого від нас ще чекають у цьому полі?

Про це в етері Громадського радіо говорили із проєктною менеджеркою Transparency International Ukraine Катериною Русіною:

«У сфері публічних закупівель може здаватися, що багато всього налагоджено, але у нас ще є дуже багато чого для вдосконалення. Це важливо робити, адже через закупівлі проходять дуже великі обсяги коштів.

Також варто пам’ятати, ЄС — не лише політичний, а й економічний союз. Тому було досить очікуваним, що публічні закупівлі, як величезний інструмент із розподілу фінансів, теж потрапив у фундаментальний кластер переговорів».

Говорячи про необхідність реформування сфери публічних закупівель експертка зазначила: «Новий закон (про публічні закупівлі — ред.) — дуже важливий крок до євроінтеграції. Якраз сьогодні його підписав президент. Залишились буквально останні кроки до набуття ним чинності».

Водночас Катерина Русіна наголосила, що євроінтеграція — масштабний проєкт. Тому за один закон ухвалити всі зміни дуже важко: «Ми рухаємося кроками. Ще з часів угоди про асоціацію з ЄС уже в нас були певні зміни в законодавстві і загалом в практиці закупівель, які наближали нас до європейських практик. Зараз ми маємо до третього кварталу 2027 року, як визначено в Ukraine Facility, завершити цей процес щодо публічних закупівель, а також публічно-приватного партнерства та концесій.

Тож новий закон — безумовно, дуже важливий крок. Його ще має переглянути Єврокомісія: вона скаже свої зауваження. І в нас тоді буде ще можливість доробити зміни, які нам будуть потрібні для повноцінної гармонізації правил з ЄС».

«Але також варто розуміти, що на одному законі все не завершується. Правила важливо впровадити в життя, втілити в реальність, і тут дуже багато роботи.

Фактично, ми зробили тільки перший крок. І хоча відчувається це вже як свято, як перемога, і це справді так і є, але в нас попереду ще дуже багато роботи. Треба зробити підзаконні акти, втілити технічні зміни в системі Prozorro, навчити замовників, пояснити їх бізнесу. Тому ще багато праці попереду», — наголосила проєктна менеджерка Transparency International Ukraine.

Що таке переговорні кластери

Переговори про вступ до Європейського Союзу часто сприймаються як політичний процес. Насправді ж це насамперед масштабна юридична та інституційна трансформація країни.

Для вступу до ЄС кожна держава-кандидат повинна привести своє законодавство у відповідність до права Європейського Союзу, відомого як acquis communautaire. Саме для цього переговорний процес поділено на тематичні блоки.

Після реформи політики розширення ЄС 35 переговорних глав були обʼєднані у шість великих кластерів:

• Основи процесу вступу до ЄС (Fundamentals);
• Внутрішній ринок;
• Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток;
• Зелений порядок денний та стале з’єднання;
• Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості;
• Зовнішні відносини.