«Показники показують досить позитивне ставлення»: Паніотто про рівень антисемітизму в Україні

За дослідженням Громадського радіо, антисемітські пісні, згенеровані за допомогою штучного інтелекту та спрямовані проти української влади, за п’ять днів зібрали понад 1 млн сукупних переглядів у TikTok.

У таких аудіотреках українську владу представляють як єврейську, звинувачують її у нібито знищенні населення та отриманні з цього прибутку. А також закликають її піти у відставку.

Щонайменше дев’ять публікацій із використанням трьох таких аудіотреків поширювалися на платформі. Причому окремі ресурси повторно використовували ті самі записи, збільшуючи їхнє охоплення.

Генеральний директор КМІС Володимир Паніотто в етері Громадського радіо зазначив, що наразі немає підстав говорити про різке погіршення ставлення українців до євреїв.

За його словами, на поширення таких наративів можуть впливати російська пропаганда та загострення політичної боротьби. Однак інформаційні тенденції у соцмережах не варто автоматично ототожнювати з настроями всього українського суспільства.

За його словами, КМІС регулярно досліджує рівень антисемітизму в Україні з 1991 року. Водночас пояснити можливі нинішні зміни в інформаційному просторі лише одним фактором складно.

«Мені важко сказати, з чим це може бути пов’язано. Ми регулярно вивчаємо рівень антисемітизму, починаючи з 91-го року і навіть до цього. Але з чим пов’язано зараз це, важко сказати. Скоріш за все, зараз взагалі активізувалася, по-перше, боротьба Росії, тому що ви бачите, що відбувається. Особливо, коли починаються мирні перемовини, то вони хочуть мати кращі позиції. Але, можливо, це також пов’язано з тим, що посилилася політична боротьба і тому це підхоплюється політичними противниками. Треба сказати, що ця карта не розігрувалася практично під час виборів 2019 року в Україні», — сказав Паніотто.

Гендиректор КМІС наголосив, що інформаційний простір, зокрема соціальні мережі, не можна автоматично ототожнювати з настроями всього суспільства. За його словами, соцмережі можуть впливати на громадську думку, але не є її прямим відображенням.

«І соціальні мережі досить суттєво відрізняються від громадської думки, хоча можуть на це впливати. Тому що ми бачили свого часу, наприклад, коли активно працювала так звана Міжрегіональна академія управління персоналом, яка випускала багато антисемітської літератури. То дійсно і те, що ми вимірювали — рівень соціальної дистанції до євреїв — він підвищився, рівень антисемітизму підвищився», — зазначив він.

Паніотто пояснив, що КМІС оцінює ставлення українців до представників різних етнічних груп за допомогою шкали Богардуса. Респондентів, зокрема, запитують, чи готові вони бачити представників певної етнічної групи членами своєї родини, друзями, колегами або сусідами.

«Я не знаю, хто їх дивився, тому що підвищення було досить суттєве в той час, коли працювала Академія персоналу. А поки що ми фіксуємо цю ситуацію з 91-го року і тоді ми вимірюємо ставлення до євреїв так званою шкалою Богардуса. Ми вимірюємо, чи погоджуються люди, щоб євреї були членами їх сімейства, членами родини, друзями, чи хотіли б вони з ними працювати і так далі», — розповів гендиректор КМІС.

За його словами, за цим показником ставлення до євреїв в Україні протягом останніх десятиліть покращилося.

«І по цьому показнику євреї були п’ятими серед етнічних груп України. Ця ситуація покращувалася і зараз вони фактично треті. І тому показники ці самі по собі показують досить позитивне ставлення до євреїв», — сказав Паніотто.

Окремо він  звернув увагу на фактичні прояви антисемітизму — вандалізм, напади та інші антисемітські дії. Він зазначив, що відповідний моніторинг здійснюють, зокрема, єврейські організації.

«Ми маємо ще показники, такі як реальні антисемітські дії. Це відстежують єврейські організації, ВААД, і, зокрема, там Лихачов веде активний моніторинг вже багато років. Фіксується кількість антисемітських, якихось вандалізьких дій і нападів. І Україна тут у різні роки по-різному, але 1 чи 0 нападів і 5-6 вандалістських дій», — зазначив він.

За словами Паніотто, якщо порівнювати ці показники з окремими європейськими країнами, різниця є суттєвою. Водночас він застеріг, що методики підрахунку антисемітських інцидентів можуть відрізнятися.

«Якщо порівняти це з європейськими країнами, то навіть ніякого порівняння тут не може бути, тому що у Франції це 1500. У 2024-му році — і 106 фізичних нападів, а у 25-му році 1320 трохи менше. В Німеччині — 8127 у 24-му році і 186 нападів», — сказав гендиректор КМІС.

Він підкреслив, що українські показники на цьому тлі суттєво відрізняються.

«186 нападів — у нас 1 чи 0. Так що по нападам там трохи інакше вони фіксуються, антисемітські акти, тому безпосередньо важко порівнювати, але 0 з 8000, як не порівнювати, це дуже контрастна різниця», — додав Паніотто.

Паніотто також навів дані щодо ставлення українців до Ізраїлю. За його словами, більшість опитаних сприймають Ізраїль як дружню країну, тоді як негативне ставлення висловлює значно менша частка.

«Крім того, Україна відрізняється також позитивним ставленням до Ізраїлю. І зараз у дуже багатьох європейських країнах є багато виступів проти Ізраїлю. А в Україні 52% вважають Ізраїль дружньою країною. 13% так не вважають, а інші не знають. Тобто в чотири рази більше позитивного, ніж негативного ставлення», — зазначив він.

За словами гендиректора КМІС, цей показник є одним із найвищих серед європейських країн.