Україні потрібні сотні ракет Patriot для відбиття масованих атак РФ, — аналітик

Україні необхідно близько 300 ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot, щоб посилити захист від масованих російських атак із застосуванням балістики.

Про це в етері Громадського радіо розповів Назарій Барчук, аналітик Українського центру безпеки та співпраці.

«Ключовою зміною з попередніми «Рамштайнами» цієї зустрічі є те, що міністр оборони Євген Хмара та головний командувач Михайло Дропатий уперше представили партнерам план війни. За яким діють Сили оборони і для реалізації якого нам необхідна їхня допомога. Зокрема, в рамках цього плану, який був представлений союзникам, Україні необхідно надати близько 300 ракет-перехоплювачів до Patriot. Для захисту від масованих повітряних атак з використанням балістичних ракет РФ, а також інші засоби», — сказав Барчук.

Він зазначив, що конкретизація українських потреб може допомогти партнерам активніше реагувати на запити Києва.

«Реагуючи на конкретний план війни України, наші партнери бачать справді необхідність надання нам цієї допомоги та більш активно можуть на неї реагувати. Власне, цей «Рамштайн» став черговим успішним у контексті наданої нам допомоги, яка нам дійсно є необхідною», — наголосив аналітик.

Барчук зауважив, що одним із головних напрямів міжнародної роботи України залишається посилення протиповітряної оборони. Насамперед йдеться про закупівлю ракет PAC-3 для Patriot, які є найбільш ефективним доступним Україні засобом протидії російській балістиці.

«Так, власне, як і заявляв раніше заступник керівника ОП Павло Паліса, одним із основних акцентів дипломатичної та міжнародної роботи України є посилення протиповітряного захисту. В цьому контексті, зокрема, враховуючи виділені нам кошти на засоби ППО Німеччиною та іншими країнами, можна говорити, в першу чергу, про закупівлю саме ракет PAC-3 до систем ЗРК Patriot. Ці ракети єдині на озброєнні України, які можуть із достатньо високою ефективністю протидіяти російській балістиці. Що нам вкрай необхідно, зважаючи на досвід останніх масованих атак і серпня. Враховуючи вичерпані запаси протиракетних засобів, Росія посилила ці балістичні удари. Тож допомога, яку нам виділяють партнери, буде в першу чергу спрямована на ракети», — пояснив Барчук.

Водночас, за його словами, потреба України не обмежується лише ракетами-перехоплювачами. Йдеться також про подальше нарощування самої інфраструктури ППО.

«Також не варто виключати і додаткове постачання самих ЗРК, пускових установок, радарів, центрів керування тощо. Оскільки для закриття неба не тільки над стратегічно важливими військовими об’єктами, а й над цивільними містами Україні все ж необхідно продовжувати розбудовувати протиповітряну оборону. Зокрема нарощуючи кількість засобів, які можуть протидіяти ворожим ракетам», — зазначив аналітик.

За його словами, нинішніх темпів постачання ракет для Patriot недостатньо для ефективного відбиття комбінованих атак РФ.

«Наразі того, що нам виділяють партнери, ймовірно, не є достатньо. Оскільки переважну більшість засобів протиповітряної оборони, які ми отримуємо, ми отримуємо із компанії «Проєкт PURL». Завдяки якому європейські країни закуповують американське озброєння для нашої оборони. Втім, за цією схемою Україна може отримувати лише від 10 до 20 ракет на місяць. Мова про ракети PAC-3 до систем Patriot, що є вкрай недостатнім обсягом для відбиття комбінованих атак», — сказав Барчук.

Для порівняння він навів кількість російських ракетних ударів.

«Лише за липень цього року Росія випустила по українських містах та критичних об’єктах інфраструктури майже 200 ракет різних типів. Відповідно, компенсуючи цей дефіцит ракет до систем ППО. Європейські інституції шукають нові шляхи фінансування як уже існуючих проєктів, так і створюючи нові», — розповів аналітик.

Він також звернув увагу на новий транш Європейської комісії у 3,2 мільярда євро.

«Зокрема, Європейська комісія в рамках програми Ukraine Support Loan нещодавно виділила транш у 3,2 мільярда євро. Ключовою відмінністю цього траншу від минулих є зняття принципу європейської переваги. Що дозволяє нашим партнерам закуповувати не тільки європейське озброєння, а й, до прикладу, американське. Це може говорити про потенційне збільшення постачання американських ракет до систем ППО», — зазначив Барчук.

Окремо аналітик заявив, що українські далекобійні удари протягом 2026 року посилилися, і це, за його оцінкою, впливає на здатність Росії вести війну.

«З огляду на наші атаки протягом 2026 року, які ми почали нарощувати, починаючи, власне, з лютого місяця. Можна казати про те, що Україна швидкими темпами перебирає перевагу в далекобійних ударах на свою сторону. Про що нам говорять і проблеми Російської Федерації з фінансуванням її державного бюджету. Зі спроможністю продавати чи виробляти нафтопродукти, проблеми Росії із зерном, логістичні проблеми та інші. Тож так, дійсно, ця допомога тільки допоможе Силам оборони нарощувати свої удари», — сказав Барчук.

Він додав, що частина міжнародної допомоги спрямовується на розвиток українського безпілотного виробництва, зокрема в межах проєкту «Лінія дронів».

«Ці країни, зокрема, є учасниками проєкту «Лінія дронів», який Україна запропонувала нашим партнерам як двосторонній розвиток безпілотних систем. Зокрема, виділені кошти були спрямовані на збільшення серійного виробництва безпілотників. Що в подальшому стосується як ударів на середню дальність, так і використання безпосередньо на фронті», — пояснив він.

За його словами, Україна також розвиває наземні та морські безпілотні системи і шукає відповідь на новий виклик — російські реактивні ударні дрони.

«В цей же проєкт можна віднести і наземні, або ж морські дрони, які також Сили оборони активно використовують. Крім того, Україна не зупиняється і продовжує розробку абсолютно нових систем безпілотних. Наразі наші Сили оборони зіткнулися з досить серйозним викликом — це реактивні дрони. Які Росія активно застосовує по нашій території протягом останніх тижнів, фактично нон-стопом запускаючи їх. Україна активно шукає відповідь на ці терористичні атаки, якою, зокрема, є створення дронів-перехоплювачів саме для реактивних ударних дронів противника. Тож можна казати, що ці кошти будуть застосовуватись також для розробки нових оборонних засобів та стратегій. Якими ми в подальшому будемо користуватись та ділитися своїм досвідом із союзними країнами», — розповів Барчук.

Аналітик зазначив, що безпілотники використовують не лише для ураження російських цілей, а й для забезпечення логістики українських підрозділів.

«Наразі на озброєнні Сил оборони, зокрема підрозділів ЗСУ, є безліч дронів, котрі мають абсолютно різне цільове застосування. Це може бути не лише ураження ворога, а й забезпечення якихось логістичних ланцюжків. Постачання наших боєприпасів та провізії до лінії бойового зіткнення, в чому, зокрема, НРК досить просунулися протягом 2026 року. Тож виділення цих коштів та, власне, збільшення виробництва українськими компаніями, виробниками дронів спонукатимуть наші Сили оборони до більш активної оборони та локальних просувань на лінії бойового зіткнення», — зазначив він.

Окремо Барчук звернув увагу на російські удари по українських пунктах пропуску. За його словами, 20 серпня РФ атакувала пункт пропуску «Котловина» на кордоні з Молдовою.

«Росія також атакувала пункт пропуску поблизу села Котловина 20 серпня. Це КПП з Молдовою, де було пошкоджено прилеглу територію. Дрон залетів до території пункту через територію Молдови. Тож можна констатувати, що російські війська систематично атакують прикордонну інфраструктуру України. Зокрема, останнім часом ворог здійснив удари вже по п’яти пунктах пропуску, чотири з яких розташовані на кордоні з Молдовою та один — з Румунією», — сказав аналітик.

На його думку, такі атаки мають не лише безпекову, а й економічну мету.

«Як підмічають речники Державної прикордонної служби України, такі удари Росії по пунктах пропуску, де перебувають люди, є актом тероризму. Також хочу зазначити, що метою цих ударів є порушення їхнього функціонування. Яке передбачає порушення функціонування низки наземних експортних маршрутів України. Це проводиться з метою запобігання експорту українського зерна. Ці маршрути стали альтернативними після двостороннього блокування морських маршрутів у Чорному морі та загального ослаблення української економіки за рахунок цього», — пояснив Барчук.

За його словами, раніше західний кордон України вважався відносно безпечним через близькість до територій інших держав. Нині ситуація змінюється.

«З огляду на ті удари, які ми маємо станом на зараз, Сили оборони безперечно намагатимуться посилити протиповітряну оборону в прикордонних ділянках», — зазначив аналітик.

Водночас Україна може очікувати більшої участі західних держав у захисті прикордонної інфраструктури.

«Також можна припустити, з огляду на ці удари, що Росія, ймовірно, може розширити удари й на інші пункти пропуску. Зокрема ті, що знаходяться на західній території України та межують з Угорщиною, Словаччиною та Польщею», — сказав Барчук.

Він припустив, що подальші удари по прикордонній інфраструктурі можуть одночасно бити по українському експорту та військовій логістиці.

«Цими ударами Росія намагається реалізувати одразу дві свої цілі. Це експорт зерна та інших товарів цивільного призначення. Припинення їхнього експорту вдарить по українській економіці та змусить нашу державу шукати вихід із цієї ситуації. Крім того, ці удари також впливають і на оборонну логістику. В разі їхнього нарощення потенційно на кордонах із Польщею чи Словаччиною західна допомога може зіткнутися з труднощами в логістиці, що теоретично може вплинути як на лінію бойового зіткнення, так і на спроможність українських міст захищатися від російських засобів повітряного нападу», — підсумував аналітик.

Нагадаємо, що у Міноборони розповіли про результати 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України.

Окрім того, країни-члени Європейського Союзу погодили виняток для України. Він дозволить закуповувати ракети-перехоплювачі для систем Patriot за кошти європейського кредиту.