Росія змушена перерозподіляти ППО через українські далекобійні удари, — Люксіков

Україна поступово розширює спроможності для ураження російських об’єктів на значній відстані. Росія у відповідь змушена перерозподіляти засоби протиповітряної оборони та посилювати захист стратегічних підприємств.

Про це в етері Громадського радіо розповів Михайло Люксіков, головний редактор «Мілітарного».

Він зазначив, що Росія має величезну територію, тому повністю прикрити всі її регіони засобами протиповітряної оборони складно. Зокрема, йдеться про віддалені райони на кшталт Ямалу, Далекого Сходу та Камчатки.

«Росія велика і, перше, це три тисячі кілометрів. Ямал — це дуже далеко, але ми розуміємо, що у росіян є і більш дальні регіони. Це найбільша у світі країна за територією. Відповідно, в них залишається Далекий Схід, залишається Камчатка. Тобто такі регіони, де дронами або ракетами таких спроможностей, на жаль, немає. Але інші засоби, які Сили оборони, певно, застосовують, тому що там теж відбуваються події різного роду», — розповів Михайло Люксіков.

За словами головного редактора «Мілітарного», далекобійне ураження цілі є комплексним процесом. Спочатку розвідка визначає та пріоритезує об’єкти, після чого планується маршрут польоту і лише потім обирається засіб ураження.

Він деталізував, що йдеться не просто про виявлення об’єкта, а про попередню розвідку, яка визначає, які саме цілі мають найбільше значення.

«Перше — це виявити ціль. Навіть не виявити, тому що ми розуміємо, що розвідка пріоритезує, які цілі варто уражати, на яких дальностях і що саме. Потім відбувається планування, за яким маршрутом будуть летіти дрони, щоб оминути протиповітряну оборону росіян. Де ті райони, які, скажімо так, не прикриті авіацією, радіолокаційним полем тощо. І вже згодом обирають засіб, який це може виконати», — сказав головний редактор «Мілітарного».

Люксіков зазначив, що удари по російських нафтопереробних підприємствах та інших об’єктах енергетики вписуються у ширшу стратегію послаблення спроможності РФ вести війну проти України.

Водночас Росія намагається адаптувати свою систему ППО до українських ударів.

Люксіков навів приклади успішного застосування Україною крилатих ракет по російських підприємствах, після чого росіяни почали посилювати контроль за повітряною обстановкою.

«Тут задача з двох частин можна розібрати. Перша — це наявні засоби розподілити. Ми можемо згадати, що в Україні були успішні ураження кількох російських підприємств крилатими ракетами. Це там у Воткінську підприємство з виробництва ракет «Іскандер». У Волгограді підприємство, яке робить самі пускові установки, в тому числі комплексів «Іскандер». Але після того росіяни почали застосовувати свої літаки дальнього радіолокаційного виявлення для покращення обізнаності щодо повітряної обстановки. І ці удари були успішними, але після того їхня ефективність знизилася», — розповів головний редактор «Мілітарного».

За його словами, Росія може перерозподіляти наявні засоби ППО між регіонами, однак має і можливість виробляти нові комплекси.

«Росіяни використали наявні ресурси для покращення своєї ППО. Вони можуть перерозподілити якісь засоби по території. Можливо застосувати щось нове, таким чином працювати. Інший аспект важливий, що росіяни, на жаль, мають оборонно-промисловий комплекс, який може виготовляти різноманітні комплекси ППО. Тобто це від «Панцирів», які працюють ефективно проти дронів, до таких комплексів, як С-400, що можуть збивати навіть балістику. Відповідно, тут є потенційні варіанти для вирішення проблеми, але вони не вирішать її миттєво», — зазначив Люксіков.

Серед потенційних цілей на території Росії експерт назвав низку об’єктів, які мають безпосереднє або опосередковане значення для її військових спроможностей.

Водночас рівень захищеності різних російських регіонів відрізняється. За його словами, віддалені райони історично могли мати значно слабше прикриття, тоді як промислові центри на Уралі мають розвиненішу систему захисту.

«Якщо ми кажемо про Ямал, то очевидно, навряд чи його в радянський час або будь-який російський період перекривали протиповітряною обороною. Але якщо ми кажемо, наприклад, про Урал, де зосереджена низка важливих оборонних підприємств, то тут потрібно розуміти, що він перекривався протиповітряною обороною, мав якісь інші заходи для забезпечення. В першу чергу це дальність. Але очевидно, що на п’ятий рік повномасштабного вторгнення в Україну засобів там стало менше. Буде перекривати складніше. Номенклатура цілей для Сил оборони дуже велика», — сказав експерт.

Окремо Люксіков звернув увагу на особливість українського оборонно-промислового комплексу. За його словами, значна частина нових українських розробок створюється з урахуванням безпосереднього досвіду бойового застосування.

«Тут саме основна родзинка, що представляє Україна, — це вироби, які виготовлені саме на досвіді бойових дій. Те, що зроблено, як англійською battle approved, перевірено в бою. Те, що представляють іноземні компанії, те, що показують навіть наші сусіди, нібито в тих самих нішах, нібито в тих самих категоріях. Якщо подивитися з нашого боку, на досвіді бойових дій воно не завжди буде працювати або взагалі не буде працювати. А на відміну від них, українські розробки — це те, що вже працює або те, що створено під ті вироби, під ту реальність, яка зараз є на полі бою», — зазначив головний редактор «Мілітарного».

За словами Люксікова, під час презентацій української оборонної продукції також показали нові балістичні ракети.

«Окрім «Фламінго», там також представили макети балістичних ракет ФП-7, ФП-9. Керівниця компанії «Fire Point» на сьогоднішній пресконференції назвала, що ФП-7 вже знаходиться на бойових випробуваннях. І впродовж короткого часу — вона називала тижні, місяці — має бути пройдена кодифікація. Відповідно, ракета вже буде готова, за її словами, до використання і застосування», — розповів він.

Експерт також зазначив, що деякі українські безпілотні розробки вже тривалий час застосовуються на полі бою, хоча їхня офіційна презентація могла відбутися лише нещодавно.

«Це концепція не нова, це концепція, яка вже працює, і загалом дрон RAM-X. Це навіть не його представлення, тому що він вже працює на полі бою понад рік. Вже є ураження ним об’єктів на окупованих територіях, наприклад в окупованому Бердянську. Тобто підтвердження, на яких він працює, — це просто відбулася офіційна презентація, виробник підтвердив, що це його розробка і він є його виробником, і це представили на міжнародній виставці у Польщі. Тобто сама концепція вже працює і працює понад рік», — сказав Люксіков.

Він наголосив, що українські виробники дедалі частіше презентують не лише перспективні концепції, а системи, які вже мають досвід застосування.

Говорячи про сучасне поле бою, Люксіков окремо відзначив роль засобів радіоелектронної боротьби.

«РЕБ є одним із ключових на полі бою через насиченість самого поля бою тими самими дронами, тими самими іншими засобами, які використовують радіозв’язок. Відповідно, роль РЕБ не можна применшити — це сто відсотків», — підсумував він.