Заява Кравченка про звільнення є його політичною відповідальністю за скандал навколо «Карфагена», — Буряченко

Заява генерального прокурора України Олексія Кравченка про звільнення є його політичною відповідальністю. За ситуацію, яка виникла навколо резонансного кримінального провадження «Карфаген». Водночас вона не виключає можливого кримінального переслідування, якщо НАБУ та САП зберуть докази його можливої причетності до злочинів.

Про це в етері Громадського радіо розповів Олексій Буряченко, президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.

За словами Буряченка, з оприлюднених наразі матеріалів справи йому не видається очевидним, що НАБУ та САП уже мають достатньо підстав для вручення Кравченку підозри. Водночас експерт наголошує, що публічна частина матеріалів може не охоплювати всі докази, які має слідство.

Він також наголосив, що саме по собі спілкування генерального прокурора з підлеглими через листування не свідчить про його участь у можливих схемах.

На думку Буряченка, окремо від можливої кримінальної відповідальності постає питання відповідальності Кравченка як керівника Офісу генерального прокурора.

«Інше питання, що при керівництві Кравченка генеральною прокуратурою, зараз називається Офісом генерального прокурора, взагалі факти таких злочинів, які були опубліковані, що вони взагалі так чи інакше з’явилися. Тобто, безумовно, репутаційно Кравченко як керівник має за це понести відповідальність. І тут, направду, немає якогось хорошого, гарного сценарію для самого Кравченка», — сказав Буряченко.

Експерт пояснив, що у разі доведення причетності Кравченка до можливих схем йому може загрожувати кримінальна відповідальність. Якщо ж його причетність не буде встановлена, це, на думку Буряченка, однаково ставить питання про ефективність його роботи як керівника.

«Тому що в першому варіанті, якщо він був хоча б якось дотичний до цих схематозів, то підозра так чи інакше його дожене. І з великою ймовірністю він понесе кримінальну відповідальність. А якщо він не буде до цього долучений, то це знов-таки свідчить про його провал. Скажімо, як керівника, як генерального прокурора. Тому що, коли під носом відбуваються подібні масштабні схеми, ти як керівник, в принципі, маєш про це знати. В тебе є внутрішня безпека, яка є в генеральній прокуратурі. І вони, до речі, також, якщо він нічого не знав, так якось провалилися», — наголосив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.

Він вважає, що подання Кравченком заяви про звільнення і є проявом цієї політичної відповідальності.

«Тому, направду, те, що зараз Кравченко написав заяву на звільнення, це і є його певна міра відповідальність. За те, що відбувалося, в тому числі публічно через цю справу «Карфаген»», — сказав Буряченко.

Рішення про звільнення могло бути пов’язане з розмовою із Зеленським

Буряченко вважає, що рішення Кравченка залишити посаду має політичний характер. Він пояснює це самим статусом генерального прокурора.

«Я думаю, що це політичне рішення, безумовно. Тому що тут все, направду, логічно. Сама по собі позиція генерального прокурора, вона є політичною, тому що її пропонує. Відповідно, потім приймає остаточно президент, погоджує, на неї отримує знову ж таки політичний орган — Верховна Рада України. Тобто позиція генерального прокурора відноситься до політичних посад», — зазначив він.

За словами експерта, наслідки для Кравченка наразі передусім політичні. Водночас політична відповідальність не скасовує можливих кримінально-правових наслідків.

«Тому, так чи інакше, перш за все наслідки для Кравченка, відповідно, в межах цього резонансного кримінального провадження, є політичні. Навіть прийшла ж інформація, що була у Кравченка розмова з президентом України Володимиром Зеленським, який, відповідно, його і призначав. І я думаю, що ця розмова відбулася не з найприємніших, відповідно, для Кравченка», — сказав Буряченко.

Він звернув увагу, що незадовго до заяви про звільнення Кравченко публічно говорив, що не планує залишати посаду.

«Тому я думаю, що в тому числі і наслідком він написав, відповідно, заяву. До речі, чому він раніше, буквально за день чи за два, коментував, що він цього не збирається робити. Мені видається, що все ж таки розмова тут із президентом для самого Кравченка мала визначальний характер. І, як бачимо, в принципі, все сталося логічно, як і мало статися», — зазначив експерт.

Водночас Буряченко наголошує, що відставка не закриває для Кравченка можливих кримінальних перспектив.

«Він поніс, відповідно, політичну відповідальність тут і зараз. А, до речі, вона не виключає кримінальне, якщо, наприклад, там НАБУ та САП, ще раз повторюю, знайдуть якісь докази в межах цього чи іншого кримінального провадження про, скажімо, гіпотетичну вину Кравченка», — додав він.

Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень також розповів, що ще під час обговорення кандидатів на посаду генерального прокурора скептично ставився до кандидатури Кравченка. Основною причиною він називає специфічність його попереднього професійного досвіду.

«Ви знаєте, я вам скажу відверто, я ще коли його обговорювали серед інших кандидатів на позицію генерального прокурора, досить скептично відносився до його персоналії. Чому, поясню, не тому, що він мені там не симпатичний чи ще щось. Питання в тому, що в нього досвід був тільки в одній спеціалізації прокуратури — це військові злочини. Він раніше працював у вертикалі військової прокуратури», — розповів Буряченко.

Він зазначив, що робота у вузькоспеціалізованому напрямку не обов’язково дає достатній управлінський досвід для керівництва всією системою прокуратури.

«Це один із спецнапрямків функціоналу прокуратури на рівні, наприклад, з екологічною прокуратурою, прокуратурою по виконанню судових рішень у кримінальних справах, антикорупційному напрямку типу САП. Це певні, відокремлені, специфічні прокуратури, які заглиблені в конкретну сферу. І прокурор, який працює в них всю свою кар’єру, він об’єктивно не має достатнього досвіду. Управлінського перш за все, для того, щоб швидко інтегруватися в діяльність, скажімо так, генерального прокурора і бути максимально ефективним на ній», — пояснив експерт.

За його словами, призначення Кравченка могло бути пов’язане з акцентом влади на військовій юстиції та проблемі самовільного залишення частини.

«Тому що тоді я, в принципі, звертав увагу на ці аспекти, але мотивація, наскільки я зараз можу зробити висновки. Чому його призначили, тому що потрібно було, ну, тоді багато говорили про військову юстицію. Багато говорили про те, що в нас це СЗЧ і на те, що військовим злочинам потрібно більше приділяти увагу, тому саме акцент певного профайлу генерального прокурора тут буде корисним», — сказав Буряченко.

Водночас, на його думку, цей досвід не дав очікуваного результату.

«Але, направду, як бачити, його навіть специфічний досвід не покращив, відверто кажучи, ситуацію ні на СЗЧ, ні з роботою прокуратури і в цьому, і в іншому напрямку. Тому сказати, що його роботу я б назвав провальною, я б не сказав, тому що все ж таки працює не тільки один генеральний прокурор, працює вся команда. Але і, відверто кажучи, нічого проривного чи позитивного за наслідком його роботи, чесно кажучи, мені виділити дуже важко», — зазначив експерт.

За словами Буряченка, знайти нового генерального прокурора зараз буде складно не лише через вимоги до професійної компетентності кандидата. А й через політичну та репутаційну ситуацію.

«Я погоджуюся з вами, що це дуже непроста задача зараз — знайти людину, ну, по-перше, яка за своїми кваліфікаційними можливостями буде готова до такої відповідальної посади, як генеральний прокурор України. Але є інший аспект. Далеко не всі, навіть в кого вистачає досвіду, певної візії, щоб очолити прокуратуру, погодяться це зробити під час війни і на фоні цих корупційних скандалів», — сказав він.

Експерт наголошує, що кризова ситуація позначилася не лише на посаді генпрокурора, а й на репутації всієї інституції.

Він вважає, що під час війни та напередодні складної зими Україна потребує повноцінного генерального прокурора, а не виконувача обов’язків.

Буряченко назвав три профілі, за якими, на його думку, можуть шукати нового очільника Офісу генерального прокурора.

Перший варіант — політик із юридичною практикою. Серед можливих кандидатів такого типу він згадав керівника парламентського правоохоронного комітету.

Водночас він бачить ризики в такому призначенні.

«Безумовно, з цього варіанта є і мінуси. Мінус, що він як політик буде багато речей політизувати на посаді генерального прокурора. Разом з тим поточку може перекладати на підлеглих. Тобто неосиливо в неї занурюватися. Як на мене, це не дуже гарна історія, і тут потрібно все ж таки витримувати баланс», — пояснив Буряченко.

Другим можливим профілем він назвав адвоката. На його думку, такий кандидат міг би бути позитивно сприйнятий європейськими партнерами.

Третій варіант — досвідчений прокурор із системи прокуратури. Водночас, за словами Буряченка, після нинішнього корупційного скандалу такий кандидат може зіткнутися з критикою через саме походження із системи.

Водночас експерт вважає, що сильний реформатор усередині системи міг би швидше адаптуватися до роботи на посаді.

«Але, направду, якщо б знайти середини системи такого певного візіонера, це також могло б бути досить корисним. Оскільки такій людині не потрібно було б багато часу на інтеграцію системи прокуратури, на адаптацію. І все, що він запропонує, так чи інакше він точно знає, як реалізувати в найнижчій системі з мінімальної шкоди. Тому що, як бачимо, попередні генеральні прокурори, до речі, не тільки при цій владі, але і попередніх, при перезавантаженні посади персоналів генерального прокурора. У тому числі, наносили шкоди і самій інституції. От зараз би, направду, не хотілося б, щоб наступали на ті самі граблі», — підсумував Олексій Буряченко.

Нагадаємо, що Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора України, назвавши це «свідомим політичним рішенням».

Про операцію НАБУ «Карфаген»

НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора.

Як пише «Суспільне, з матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.

• Серед фігурантів розслідування: «Канцлер» — посадовець Офісу генпрокурора і керівник групи; «Муза» — близька до «Канцлера»; «Камрат» — водій «Канцлера»; «Флеш» — помічник «Канцлера».

Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.

Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави.

Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.

Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.

Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.

За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.

Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.