Росіяни створили клони сайтів двох українських медіа й поширюють фейки про мобілізацію: як виявити підробку

Росіяни створили клони українських сайтів УНІАН та «Обозреватель» і поширюють на них фейки про жорстоку мобілізацію в Україні, зокрема — жінок. Матеріали з фальшивих сайтів поширюють переважно в соцмережі X. Перед тим, як користувач потрапить на несправжній сайт, його кілька разів переспрямовують.

Редакція Громадського радіо провела моніторинг і виявила, що користувачів на клоновані сайти спрямовують з одноразових доменів. Було виявлено 10 публікацій в X і 5 клонованих статей. Також моніторинг виявив 4 акаунти в X, які первинно поширюють посилання на клоновані сайти. Для переспрямування трафіку користувачів використовуються 13 підтверджених інфраструктурних вузлів (5 проміжних доменів, 1 хост розподілу трафіку, 1 домен-посередник, 2 клоновані хаби).

У період з 3 до 10 вересня три з восьми первинних публікацій набрали по 11 000–16 200 переглядів і 506–782 поширення; решта п’ять набрали по 1-2 перегляди. Але чому для поширення цих матеріалів використовується така складна процедура? Про це в етері Громадського радіо говорили з фахівцем з кібербезпеки Павлом Білоусовим.

За його словами, одна з причин — фільтрація трафіку. Наприклад, якщо на посилання заходить пошуковий робот або система, яка шукає підроблені сайти, — їм показується реальний сайт, а якщо людина — то підроблений.

Фахівець нагадав, що наразі триває боротьба за те, щоб великі мовні моделі, які є основою для ШІ, не брали інформацію з сайтів-підробок. І зловмисники намагаються це обійти.

Щоб не потрапити на клони українських сайтів, Павло Білоусов передусім радить бути уважними: звертати увагу на те, хто є джерелом посилання, звідки воно надійшло або хто його поширив.

«Зрозуміло, що на мобільних пристроях люди можуть не бачити повної адреси. Тому треба обов’язково дивитися, звідки ця інформація походить. Наприклад, якщо вам кажуть, що читали цю інформацію на тому чи іншому медіа, вам краще самим зайти на сайт цього медіа й пошукати там цю інформацію», — наголосив фахівець.

Ланцюжок поширення фейкових матеріалів може виглядати так: людина побачила матеріал, наприклад, про мобілізацію жінок. Налякавшись, вона кидає це посилання у якусь спільноту у Viber. І люди відкривають їх, не перевіряючи, бо керуються тим, що це поширив хтось із тих, кого вони знають.

Інший метод поширення інформації з підроблених сайтів — скриншоти. Адже на них не видно адреси сторінки. Тому людям потрібно заходити на сайти медіа, яким вони довіряють, і перевіряти там інформацію.

Павло Білоусов також закликає скаржитись на підроблені сайти. Зокрема, медіа це можуть зробити через канали своєї взаємодії з Google. Користувачі також можуть надсилати скарги в Google або через свій браузер, якщо в його меню є відповідний пункт.  Зокрема, такі пункти є у Firefox