«Треба завершувати інституційну кризу»: експерт про звільнення Кравченка та конфлікт із НАБУ

Звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора може поставити крапку в інституційній кризі. Яка виникла між Генпрокуратурою та антикорупційними органами.

Про це в етері Громадського радіо розповів Ілля Котов, кандидат наук з державного управління, експерт з публічної політики.

За його словами, події навколо Генеральної прокуратури були передусім особистою ініціативою Руслана Кравченка. Після його відсторонення керівництво прокуратури намагалося завершити конфлікт.

«Я б розпочав із того, що відбулось з політичної точки зору. Ми можемо, виходячи з усіх подій, зробити правильний і повноцінний висновок. Що дійсно все те, що ми побачили, було особистою ініціативою саме пана Руслана Кравченка. І, відповідно, відразу після його від’їзду решта працівників керівництва Генпрокуратури зробили все для того, щоб врешті-решт ця інституційна криза і ці взаємні звинувачення завершилися», — зазначив Котов.

Експерт окремо прокоментував ситуацію з процесуальним документом щодо підозри керівнику НАБУ.

За його словами, процедура вручення підозри має відповідати вимогам Кримінального процесуального кодексу. В окремих випадках закон допускає надсилання такого документа поштою, однак і тоді передбачені відповідні процедурні вимоги.

«Якщо дивитися саме з юридичної точки зору, то так, дійсно, ми бачили з вами фотографії. Наші слухачі, я впевнений, бачили підписаний процесуальний документ щодо підозри керівнику НАБУ. Справа в тому, що процедура вручення подібного роду документів має бути дотримана. Але хочу також наголосити: в той же час у певних випадках ця процедура дозволяє відправляти підозру шляхом листа, тобто поштою. Знову ж таки, потрібен обов’язково опис і так далі, не будемо поглиблюватися», — пояснив він.

Котов наголосив, що після підписання процесуального документа відповідні відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Водночас Генеральна прокуратура згодом видалила ці дані з ЄРДР, оскільки вважає, що належного вручення повідомлення про підозру не відбулося.

«І, відповідно, після підписання такого процесуального документа мають бути внесені дані в ЄРДР. Ми побачили, що Генеральна прокуратура ці дані з ЄРДР видалила. Тому що вважає, що не було обґрунтованого факту дійсно вручення і повідомлення особі про підозру. Тому готовий констатувати, що жодного продовження ситуації якраз із тією самою підозрою Кривоносу або іншим представникам антикорупційних органів ми більше не побачимо», — сказав експерт.

За його словами, надалі суспільство може почути позицію самого Кравченка. Зокрема щодо того, які саме порушення він вбачає у діяльності антикорупційних органів.

«Побачимо ще інформацію з-за кордону від Руслана Кравченка, власне його бачення, як він вважає, в чому саме полягають якісь неправомірні дії. Якщо в історії, яка була багато років тому, про яку, до речі, всі знають, нічого нового — це одне питання. Якщо є ще щось додаткове, то він також має прокомунікувати і пояснити якось власну позицію», — додав Котов.

Експерт також пояснив, що в ситуації, коли підозра не була належним чином вручена. Відповідний процесуальний документ не породжує передбачених законом наслідків.

«В даному випадку ми почули, що вона не вважається врученою і, відповідно, цей документ є нікчемним. Можемо навіть таким чином сказати з правової точки зору. Тому представники Генеральної прокуратури, які на сьогодні виконують обов’язки після відсторонення Кравченка, прийняли рішення, що цей документ нікчемний. Прийняли рішення за рахунок того, що всі процесуальні дії не відбулися відповідно до КПК, вилучити, скажімо так, навіть інформацію, яка не відповідає дійсності. Можемо так це сприймати», — пояснив він.

Котов зазначив, що відсторонення і звільнення з посади мають різні юридичні наслідки. Відсторонена особа потенційно може повернутися до виконання обов’язків, тоді як звільнення припиняє перебування на посаді.

«Кравченко жодних повноважень не зберігає, це треба наголошувати. Чим відсторонення відрізняється від звільнення? Тим, що відсторонена людина врешті-решт може повернутися до виконання власних обов’язків, до роботи на відповідній посаді. Або ж повернутися в результаті наступного рішення після відсторонення, або ж повернутися шляхом судового оскарження і так далі. Але якщо людина фактично звільнена, то це вже дорога в один кінець, і про жодне повернення чи встановлення говорити вже далі не можна», — сказав експерт.

На його думку, рішення президента про відсторонення Кравченка мало передусім політичний характер. Зокрема, щоб продемонструвати міжнародним партнерам та українському суспільству, що глава держави не був ініціатором конфлікту.

«Тому президент, я так розумію, що це більше, знаєте, не юридичний крок був — відсторонення, а саме політичний. Президент хотів показати нашим міжнародним партнерам, показати українському суспільству, що він особисто і той же самий Офіс президента не має жодного відношення і не є суб’єктом ініціативи того, що відбувається. Що це ініціатива Кравченка, що Кравченко вирішив, перепрошую, гримнути дверима. Показати якусь там, знаєте, власну позицію щодо певного конфлікту, який існував між ним і антикорупційними органами», — зазначив Котов.

Експерт прогнозує, що парламент підтримає звільнення Кравченка з посади генерального прокурора.

«Тому очікуємо сьогодні голосування саме щодо звільнення. І це якраз перегорне вже цю сторінку. І, забігаючи наперед, я впевнений, що вистачить голосів. Враховуючи тим паче вчорашній день, голосів ще збільшилося. Народні депутати України прекрасно розуміють настрої суспільства щодо відстороненого, але ще нині генерального прокурора», — сказав він.

За його словами, юридичною підставою для звільнення є заява самого Кравченка.

«Народні депутати України прекрасно розуміють, що підстава для звільнення є його заява. І, відповідно, знаєте, єдина причина, яка може вплинути на результативність голосування, це, відверто кажучи, лише якась довготривала повітряна тривога із загрозою саме для українського парламенту. Врешті-решт, якщо цього не відбудеться, ми побачимо сьогодні звільнення», — прогнозує Котов.

Він наголосив, що завершення конфлікту важливе не лише для української правоохоронної системи, а й для міжнародного іміджу держави.

«Але хочу наголосити: побачимо і подальші коментарі пана Руслана Кравченка щодо того, як він цю ситуацію вбачає для себе. Справа в тому, що, врешті-решт, треба інституційну кризу завершувати. Це дуже негативно впливає на сприйняття нашої держави у світі, на сприйняття нашої держави серед європейських партнерів», — зазначив експерт.

Котов звернув увагу, що конфлікт між українськими правоохоронними органами вже отримав розголос за межами України.

«Хочу наголосити на тому, на що мало звертають увагу, але дуже багато вже європейських видань вийшли зі статтями про цей скандал — і про операцію «Карфаген». І загалом про ці всі конфлікти. Це не додає привабливості як політичної, так і певною мірою інвестиційної. Тому дійсно звільнення генерального прокурора може врешті-решт поставити крапку в тій ситуації, яка, на жаль, спіткала сьогодні нашу державу», — сказав Котов.

Щодо можливих зустрічей Кравченка за кордоном, експерт зазначив, що після втрати посади він може проводити такі зустрічі як звичайна фізична особа. Водночас питання полягає в тому, наскільки міжнародні партнери сприйматимуть його аргументи.

«В статусі людини, в статусі фізичної особи це так само, як проводити зустрічі з певними компаніями, міжнародними партнерами, той самий Михайло Федоров. Якщо так для більшого розуміння і порівняння. Може абсолютно, якщо його хтось готовий слухати, приймати. Якщо він дійсно володіє якоюсь інформацією — не тією, що була багато років тому. А хоче дійсно продемонструвати якісь правдиві, хочу наголосити, обґрунтовані факти, — він як фізична особа повноцінно має право це зробити», — пояснив Котов.

Водночас він поставив під сумнів те, наскільки такі заяви будуть сприйматися після всіх останніх подій.

«Велике питання, знову ж таки, чи буде хтось це сприймати на сьогоднішній день, враховуючи всі обставини і враховуючи його від’їзд з України. Загалом, знаєте, тут треба також обов’язково звернути увагу. Є момент величезного цинізму, і оце дуже прикро, що в процесі виїзду був використаний якийсь інший захід, який, відверто кажучи, тисячі проводяться в європейських державах. Використаний важливий захід у ПАРЄ, який стосується українських дітей», — зазначив він.

За словами експерта, така ситуація негативно впливає на репутацію України та навіть створює додаткові проблеми для ПАРЄ.

«Це цинічно, і це не є правильним, і на це також обов’язково потрібно звернути увагу. І це, знову ж таки, впливає на імідж нашої держави, тому що ПАРЄ сьогодні має виправдовуватись, перепрошую, але так і є. Що ми не запрошували, що ми не домовлялися. Ну, це не є добре. Ми втягуємо, відповідно, навіть такий орган, як ПАРЄ, який багато в чому допомагає Україні, і Україна є представником цього органу, практично втягуємо в якісь наші внутрішні непорозуміння. І, відверто кажучи, оце також найбільше прикро», — сказав Котов.

Він додав, що будь-які зустрічі Кравченка за кордоном мають бути предметними та зрозумілими.

«А чи буде він мати якісь зустрічі? Ну, це його особиста справа. Якщо в нього є комунікація, контакти, якщо, знову ж таки, є предмет цих зустрічей — от що найголовніше. Якщо ми вже говоримо про те, що в нас правоохоронні органи практично всі вийшли в медійну площину. Коментують кожну свою дію, інколи навіть наперед. Ну тоді, відповідно, Руслан Кравченко має прокоментувати, про що саме він буде говорити з міжнародними партнерами, що саме показувати. Яка в нього є інформація, яка може вплинути дійсно на сприйняття роботи наших антикорупційних органів», — наголосив експерт.

Котов вважає, що в ситуації навколо НАБУ, САП та Генеральної прокуратури не потрібен окремий політичний арбітр. На його думку, оцінку ситуації має дати суспільство, а правоохоронні органи повинні повернутися до роботи в правовій площині.

« І найголовніше — просто не потрібно хайпувати, перепрошую за таку простомовність, не наукову, але все ж таки на цих речах. З боку всіх має вирішитися інституційна криза», — наголосив Котов.

Він вважає, що конфлікт між правоохоронними органами розпочався значно раніше, ніж нинішня історія з підозрами.

«До речі, відверто кажучи, конфлікт розпочався не сьогодні і не з вручення підозри пану Кривоносу. Він розпочався набагато раніше — більше року тому, під час прийняття законопроєктів щодо обмеження незалежності НАБУ та САП. Саме тоді Руслан Кравченко, вже будучи генеральним прокурором, підтримував деякі речі. І саме тоді, я впевнений, і виникли ці непорозуміння», — зазначив експерт.

На його думку, після звільнення Кравченка правоохоронна система має повернутися до нормальної інституційної роботи.

«Але зараз, за рахунок того, що ми сьогодні побачимо звільнення генерального прокурора, я не впевнений, що ми побачимо найближчим часом призначення. Але все ж таки робота наших правоохоронних органів для уникнення подібних речей, без будь-яких арбітрів, наголошую, має врешті-решт перейти дійсно в правову площину. В європейських державах таких шоу немає», — сказав Котов.

Він наголосив, що процесуальні рішення мають ґрунтуватися на доказах та відбуватися в межах роботи правоохоронної системи. Не перетворюватися на публічні конфлікти.

«Ми ж все-таки позиціонуємо себе саме як європейська держава. В європейських державах будь-які дії процесуального характеру мають обов’язково в першу чергу отримувати доказові підтвердження. Бути обґрунтованими і відбуватися, знову ж таки, в якості роботи правоохоронної системи, а не в якості якихось там публічних процесів. Тому сторінка має перегорнутися, кожен має далі виконувати свою роботу», — підсумував експерт.

Водночас він закликав не забувати про безпосередню роботу прокуратури під час війни.

«Генеральна прокуратура і так загалом органи прокуратури — також хочу наголосити — вони ж не лише займаються, перепрошую, кол-центрами. Вони фіксують російські щоденні воєнні злочини. Вони також, працівники прокуратури, в цей час перебувають у зоні небезпеки, в них є що робити, і вони виконують важливі функції. І тому врешті-решт кожен має займатися власною справою, а не якимось, знаєте, тим, що ми побачили: хто чим займається», — зазначив Ілля Котов.

Нагадаємо, що

Верховна Рада України 15 вересня проголосувала за відставку генпрокурора Руслана Кравченка.

Зеленський відсторонив Кравченка від посади генпрокурора ввечері в понеділок. Верховна Рада голосуватиме за його відставку 15 вересня.

На початку вересня НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора.

Як пише «Суспільне, з матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.

• Серед фігурантів розслідування: «Канцлер» — посадовець Офісу генпрокурора і керівник групи; «Муза» — близька до «Канцлера»; «Камрат» — водій «Канцлера»; «Флеш» — помічник «Канцлера».

Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.

Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави.

Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.

Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.

Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.

За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.

Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.

6 вересня Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат. Проте невдовзі після цієї заяви він подав у відставку. З посади його має звільнити парламент.

13 вересня Кравченко підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він підозрює його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Також Кравченко заявив про політичний тиск.

14 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко виїхав з України у відрядження. Утім, як згодом стало відомо, в ПАРЄ, куди нібито мав потрапити Кравченко на комітетські слухання, його не чекають.

Президент Володимир Зеленський відкинув заяви Кравченка про тиск, сказавши, що Україна «бачила всі причини» для його звільнення, й закликав парламентарів невідкладно відправити його у відставку.