Москва хоче поступок від США та Європи в обмін на припинення вогню, — експерт

Переговори в Абу-Дабі не принесли прориву щодо припинення війни, однак зводити їхні результати лише до гуманітарних домовленостей поки зарано. Подальший розвиток переговорного процесу залежатиме від розмови американських спецпредставників із Володимиром Путіним. Також від того, чи зможе Європа сформувати спільну позицію та долучитися до переговорів.

Про це в етері Громадського радіо розповів Ілля Котов, кандидат наук з державного управління, експерт з публічної політики.

За словами Іллі Котова, говорити про великий прорив за підсумками зустрічі поки не можна. Водночас він наголошує, що досягнутий гуманітарний результат має самостійну цінність, адже йдеться про життя українців та захисників.

«Я б сказав, що той гуманітарний результат, якого вдалося досягти, — це вже величезний результат. Тому що кожне людське життя, життя кожного українця, наших захисників — це важливо. І навіть заради цього варто було їхати, попри все те, що наша делегація почула від Мединського про російську мову, церкву, печенігів, половців та решту «історичних аргументів», якими російська сторона намагалася супроводжувати переговори. Але я б не поспішав зараз підбивати остаточні підсумки. Поясню чому: якби не було досягнуто попередніх активних домовленостей, які, обережно припускаю, можуть стосуватися певних секторальних перемир’їв, Віткофф і Кушнер не їхали б до Москви», — зазначив експерт.

Він припускає, що попередні напрацювання могли стосуватися, зокрема, морського перемир’я. Натомість перспективи домовленостей щодо енергетичного перемир’я оцінює обережніше через продовження російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

Котов наголошує, що російська делегація, яка брала участь у зустрічі в Абу-Дабі, не має повноважень самостійно ухвалювати остаточні рішення. Тому важливо дочекатися результатів контактів американських представників із російським керівництвом.

«Ми маємо розуміти, що російська делегація, представлена в Абу-Дабі, зокрема її очільник Мединський, не вправі самостійно ухвалити жодного остаточного рішення. Кінцеве рішення в Росії приймає, як ми з вами знаємо, Володимир Путін.

Тому, щоб підбивати остаточні підсумки й говорити, чи маємо ми лише гуманітарний результат. Чи це справді комплекс домовленостей, я пропоную дочекатися розмови американських спецпредставників із російським диктатором. А після цього — їхньої подальшої розмови з нашим президентом уже в Дубліні. Тоді можна буде говорити про те, чим насправді завершився цей етап переговорів. Станом на зараз, з огляду на те, що росіяни фактично не є самостійними суб’єктами ухвалення остаточних рішень, я б не поспішав із висновками», — пояснив Котов.

Експерт вважає, що Москва не змінила своєї позиції щодо припинення бойових дій. Росія неодноразово відхиляла пропозиції про повноцінне припинення вогню, намагаючись натомість отримати поступки від США та Європейського Союзу.

За словами Котова, йдеться не лише про економічні питання, зокрема можливе повернення російських енергоносіїв на європейський ринок. А й про політичні вимоги Кремля.

«Я зараз говорю не лише про економічні поступки, не лише про російський газ і нафту, які начебто знову мають текти до Європи. Йдеться навіть про політичні поступки в контексті так званих гарантій безпеки для Росії. Як би парадоксально це для нас не звучало, саме таким чином зараз відбувається переговорний процес.

Тобто росіяни не змінили власної неконструктивної позиції. Кожен рух уперед, кожен крок назустріч вони намагаються продати. Не домовитися, а отримати максимально можливі поступки навзаєм. Тому ми, відверто кажучи, і не очікували, що вже після першої зустрічі в Абу-Дабі буде досягнуто повноцінної зупинки бойових дій», — зазначив експерт.

На його думку, важливим показником результативності переговорів стане не лише зміст заяв сторін, а й те, чи домовляться вони про наступну зустріч найближчим часом.

«Чи буде призначено найближчим часом — не через місяць, три чи чотири, а саме найближчим часом — дату нової зустрічі? Це також буде певним політичним маркером. Якщо її призначать, це означатиме, що певний рух усе ж відбувся. І вже під час наступних зустрічей можна буде говорити про можливість повноцінної зупинки бойових дій», — сказав Котов.

Котов звертає увагу, що Сполучені Штати намагаються побудувати переговорний процес за принципом взаємозалежності питань. Коли домовленості в одному напрямку можуть залежати від поступок в іншому.

У такій конструкції Росія може намагатися використати тему припинення вогню в Україні для отримання економічних і політичних преференцій від Заходу. Також домагатися власних територіальних цілей.

«Сполучені Штати намагаються, як раніше це робили під час холодної війни у відносинах із Радянським Союзом. Сформувати такий процес переговорів, у якому одне питання буде пов’язане з іншим. Росіяни, звичайно, намагатимуться максимально отримати певні поступки від Європейського Союзу. Мотивуючи це можливістю припинення вогню в нашій державі. Вони також намагатимуться досягти власних територіальних цілей, якщо це можна так назвати, — отримати територіальні подарунки від України. Тобто ми бачимо процес постійного перетягування каната, такої човникової дипломатії, який у результаті може привести до певного успіху, а може й не привести. Усе залежить від щирості позицій усіх сторін, які беруть у цьому участь», — пояснив експерт.

Окремо він згадав ідеї США щодо можливих змін адміністративно-територіального устрою України. На думку Котова, такі пропозиції потребують особливої уваги, оскільки за зовнішньою зміною формулювань можуть приховуватися питання державних кордонів та територіальної цілісності.

«Начебто це не переходить червоної лінії, тому що фактично зберігається позиція «стоїмо де стоїмо». Але водночас ми розуміємо, що це виглядає доволі дивно. Та й навіть ворог навряд чи готовий на такий варіант, якщо тільки там не проходитимуть державні кордони України. А це вже фактично означало б порушення норм міжнародного права», — зауважив Котов.

Експерт також прокоментував можливість тиску адміністрації Дональда Трампа на Україну заради прискорення мирного врегулювання. За його словами, Вашингтон уже намагався використовувати різні інструменти впливу, однак їхня ефективність виявилася обмеженою.

Серед таких кроків Котов назвав обмеження роботи Starlink, затримки з постачанням ракет PAC-3 для систем Patriot. Та публічні заяви американського президента щодо необхідності проведення виборів в Україні й зміни влади.

«Хоча, відверто кажучи, за півтора місяця дуже важко надолужити те, що втрачалося протягом двох років. Час для того, щоб працювати над цим і тиснути на Росію, був, але цього не робили. Щодо тиску на Україну, то тут важливо розрізняти два питання: чи хочуть Сполучені Штати тиснути і чи можуть вони це робити. Ми пам’ятаємо спроби запустити певний виховний процес через відключення Starlink. Через затримки з постачанням ракет PAC-3 для систем Patriot. Також через політичний тиск публічними заявами американського президента про вибори в нашій державі та необхідність зміни влади. До чого це призвело? Абсолютно ні до чого. Тому що Сполучені Штати за адміністрації Трампа об’єктивно самі зробили так, що втратили важелі можливого тиску на Україну», — наголосив Котов.

На його думку, припинення фінансової та військової допомоги також послабило можливості Вашингтона впливати на рішення Києва. Крім того, ситуація зі Starlink продемонструвала, що подібні кроки можуть мати політичні наслідки вже всередині самих Сполучених Штатів.

«Вони можуть розглядати ці питання та ставити запитання тому самому Ілону Маску, Віткоффу, Кушнеру, а можливо, і Трампу. Конгресмени мають на це повноцінне конституційне право. Чому це відбувається? Тому що за кожним таким тиском і кожною такою виховною роботою, як її називають у Сполучених Штатах, стоять людські життя. Ось у чому головна проблема», — пояснив експерт.

Котов закликає оцінювати переговорний процес не за заявами учасників, а за реальними діями Росії. Зокрема, він звернув увагу на черговий російський обстріл, який відбувся після переговорів.

За його словами, це свідчить про те, що Москва не відмовилася від стратегії атак на українську енергетику, столицю та цивільну інфраструктуру.

«Важко оцінювати, наскільки реальними є поступки росіян, адже ми з вами не присутні безпосередньо на переговорах. Можливо, пан Арахамія знає детальніше, на що саме російська сторона готова погодитися, якщо вона взагалі готова до поступок. Але я пропоную орієнтуватися не на слова «пропоную», а на факти.

Факт полягає в тому, що сьогодні вночі відбувся черговий терористичний обстріл одразу після переговорів. Чи свідчить це про те, що Путін відмовився від власної терористичної стратегії — бити по енергетиці, по українській столиці, та й не лише по столиці, а по всій державі, по звичайних соціальних об’єктах? Ні, не відмовився. І це факт», — наголосив Котов.

Він вважає, що зупинка бойових дій теоретично може стати досяжною метою, якщо сторони знайдуть спільну мову щодо територіальних питань. Однак для цього Росія має відмовитися від вимог безкоштовних територіальних поступок з боку України.

Водночас укладення масштабної мирної угоди, яка передбачатиме зміну архітектури безпеки в Європі та економічні домовленості, до кінця року експерт вважає значно складнішим завданням.

«Якщо говорити про зупинку бойових дій, то це виглядає, скажімо так, досяжним. Не прямо дуже реальним, але досяжним — за умови, що вдасться знайти спільну мову щодо територіальних питань і що ворог відмовиться від власних бажань отримати щось безкоштовно. Як подарунок, а потім ще й вимагати, щоб ми цей подарунок визнавали. Але якщо говорити про велику мирну угоду, яка передбачатиме справжню зміну архітектури безпеки в Європі та певні економічні преференції до Нового року, то об’єктивно досягти цього буде дуже важко», — сказав експерт.

Окрему роль у переговорному процесі, на думку Котова, має відігравати Європейський Союз. Він наголошує, що європейські держави володіють важелями впливу на Росію, зокрема замороженими російськими активами, однак наразі їхньої повноцінної присутності за переговорним столом не видно.

Експерт пояснює це як небажання Москви долучати європейців, так і недостатньою готовністю самої Європи діяти спільно.

«У цьому процесі обов’язково мають бути присутні європейці. Вони мають багато козирів, зокрема заморожені російські активи. Які також повинні бути предметом цих переговорів. Є й багато інших інструментів впливу, пов’язаних із діяльністю Росії всередині Європи. Але ми не бачимо повноцінної присутності європейців. І тут потрібно бути справедливими. Це відбувається не лише через небажання Москви бачити їх за столом переговорів, а й через неготовність самої Європи діяти достатньо консолідовано. Я дуже сподіваюся, що під час зустрічей у Дубліні європейські лідери спільно з нашим президентом нарешті обговорять питання визначення тієї самої єдиної фігури перемовника. Адже вже близько пів року тривають дискусії про те, що Європі потрібен спільний представник, який міг би говорити від її імені», — зазначив Котов.

За його словами, лише спільна позиція європейських держав дозволить їм стати повноцінним учасником переговорного процесу. А не залишатися осторонь рішень, які безпосередньо стосуються європейської безпеки.

«З Європою будуть рахуватися лише у випадку єдності. Коли ця єдність з’явиться, Європа стане суб’єктом сили. І тоді, зайнявши місце за переговорним столом, ми вже зможемо говорити про реальні можливості врегулювання та діалог. Тому що переговори — це все ж таки мистецтво компромісів, причому компромісів з обох боків. Якщо компроміси демонструє Україна, то, звичайно, ворог також має йти назустріч. І європейці мають бути залучені до цього процесу. Тоді можливість врегулювання в контексті зупинки бойових дій до Нового року виглядатиме більш реальною. Але часу, на жаль, дуже мало», — підсумував експерт.

Нагадаємо, що  10 листопада у столиці ОАЕ Абу-Дабі розпочалися тристоронні переговори у форматі Україна – Росія – США щодо закінчення війни.

Під час першого раунду переговорів сторони обговорили гарантії безпеки, вимоги Росії та торкнулися питання післявоєнного майбутнього. Також домовилися провести масштабний обмін полоненими найближчим часом.

Президент України Володимир Зеленський назвав конструктивним перший етап перемовин в Абу-Дабі між Україною, США та Росією, який завершився вдень у вівторок