«Без коштів донорів ми просто не виживемо»: економістка пояснила, чому Україні важливо виконувати реформи
МВФ/Фото: ReutersМіжнародний валютний фонд прогнозує скорочення реального ВВП України на 0,5% у 2026 році та ще на 1% у 2027-му. Такий прогноз відображає погіршення економічної ситуації, зокрема через наслідки російських ударів по українському бізнесу та логістиці.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Олександра Мироненко, економістка Центру економічної стратегії.
За словами економістки, підтримка Міжнародного валютного фонду має значення не лише для продовження реформ. А й для залучення коштів від інших міжнародних партнерів. Зокрема, домовленості з Фондом є своєрідним підтвердженням того, що Україна виконує взяті на себе зобов’язання та рухається до європейських стандартів.
Вона пояснила, що зараз Україна не може самостійно фінансувати всі потреби держави. Значна частина бюджету спрямовується на фронт, а податкових та інших внутрішніх надходжень недостатньо, щоб покрити всі видатки.
«Станом на зараз Україна не може повноцінно фінансувати всі свої потреби через величезні потреби фронту. Вони фактично вже займають дві третини всього нашого бюджету. Власними доходами — податками та іншими неподатковими надходженнями — ми не можемо повністю це покрити. Тому на допомогу приходять міжнародні партнери.
МВФ є таким собі сигналом, зокрема для Європейського Союзу, який зараз є нашим найбільшим партнером за обсягами фінансування. Цей сигнал полягає в тому, що Україна не просто витрачає кошти направо й наліво, а справді виконує структурні реформи та наближається до стандартів ЄС. Завдяки цьому ми й отримуємо фінансування», — пояснила Олександра Мироненко.
За її словами, досягнення домовленостей із МВФ означає, що Україна зможе отримувати кошти, від яких зараз значною мірою залежить.
Економістка наголосила, що в умовах обмежених бюджетних ресурсів держава має чітко визначати пріоритети. Першочерговими залишаються оборона та безпека, далі — захищені соціальні видатки, зокрема пенсії та інші виплати. Решта напрямів має фінансуватися з урахуванням реальних можливостей бюджету.
«Виважений підхід означає, що ми, на жаль, не можемо собі дозволити витрачати великі кошти на непріоритетні потреби. Першим пріоритетом видатків і загалом політики країни під час війни є оборона та безпека. Це наш головний пріоритет. Більшість видатків — уже близько двох третин — спрямовуються на забезпечення потреб ЗСУ та інших органів, які працюють для нашої оборони й безпеки.
Інші видатки — соціальне забезпечення, освіта, охорона здоров’я — також дуже важливі. Проте ми не можемо дозволити собі витрачати на них надто багато. Спочатку йде оборона, потім — захищені видатки, зокрема пенсії та різні соціальні виплати. Усе інше має фінансуватися в дуже обмежених обсягах», — зазначила Мироненко.
Вона додала, що за таких умов держава не може дозволити собі масштабні витрати на будівництво доріг чи нових укриттів, навіть попри те, що ці потреби також важливі.
За словами економістки, з 2022 року невоєнні видатки бюджету переважно залишаються замороженими на рівні 2021 року. Це, зокрема, відповідає рекомендаціям МВФ щодо обмеження витрат, які не належать до першочергових.
Як приклад видатків, які, на думку Центру економічної стратегії, не мають бути пріоритетними під час війни, Мироненко навела програму безкоштовного харчування дітей у школах.
Вона наголосила, що підтримувати дітей необхідно, однак допомога має бути адресною — насамперед для родин, які справді її потребують.
«На нашу думку, програма безкоштовного харчування дітей у школах не має бути пріоритетом під час війни, оскільки вона не є адресною. Ми розуміємо, що підтримувати дітей потрібно, але маємо допомагати тим, хто справді цього потребує, а не всім підряд.
Є й інші програми, які також не можуть бути першочерговими під час війни. Водночас вони не дуже великі за обсягом і не відіграють настільки значної ролі для бюджету. Тому ми не так сильно акцентуємо на них увагу. Але важливо розуміти, що в умовах обмежених ресурсів видатки мають відповідати визначеним пріоритетам», — сказала економістка.
За прогнозом Міжнародного валютного фонду, у 2026 році реальний ВВП України скоротиться на 0,5%, а у 2027 році — ще на 1%.
Мироненко зазначила, що такі оцінки відповідають прогнозам українських експертів і відображають наслідки російських атак на економіку.
«Ця оцінка відповідає оцінкам наших українських експертів. І це не є несподіваною новиною, оскільки російські удари по українському бізнесу завдали дуже великої шкоди. Ми бачимо, що українська економіка цього року не зросте, а навіть скоротиться. Тому, на жаль, це достатньо об’єктивна оцінка тієї ситуації, у якій ми зараз перебуваємо», — пояснила вона.
На ціни в Україні впливатимуть одразу кілька чинників. Зокрема, російські удари пошкоджують логістичну інфраструктуру, що позначається на вартості продуктів. Додатковим фактором є подорожчання пального, зокрема на тлі війни на Близькому Сході.
Водночас, за словами Мироненко, ситуація залежатиме не лише від подій в Україні, а й від загальних тенденцій у світовій економіці.
«Ми зараз перебуваємо в дуже критичній ситуації, коли не завжди знаємо, чого очікувати. Насамперед бачимо, що зростають ціни на продукти, які сильно залежать від логістики, адже вона дуже страждає через російські удари. Також продукти дорожчають через підвищення цін на пальне, зокрема на тлі війни на Близькому Сході.
Тут є багато факторів, які залежать не лише від війни в Україні та російських атак, а й від загальної економічної ситуації у світі. Вона зараз достатньо непередбачувана», — сказала економістка.
Водночас вона звернула увагу на роль Національного банку України у стримуванні інфляції. За її словами, НБУ використовує монетарні механізми, зокрема облікову ставку, щоб впливати на інфляційні очікування.
Тому, наголосила Мироненко, говорити про неминуче різке зростання цін наразі не варто — багато залежатиме від подальшого розвитку економічної ситуації.
Окремо економістка звернула увагу на виконання реформ, передбачених домовленостями з міжнародними партнерами. За її словами, частина змін є політично чутливою, тому їхнє ухвалення та впровадження затягується.
Вона зазначила, що цього року Україна сповільнила виконання відповідних індикаторів. А активізувалася лише останнім часом — коли стало зрозуміло, наскільки важливими є кошти донорів.
«Не всі реформи є політично легкими. Деякі з них достатньо чутливі, тому не всі просто проходять через парламент чи уряд. Цього року ми дуже сильно загальмували з виконанням індикаторів та імплементацією реформ. Пришвидшилися буквально в останній місяць, тому що зрозуміло: без коштів донорів, які прив’язані до цих реформ, ми просто не виживемо.
На жаль, не всі урядовці й депутати це розуміли. Тому ми дуже довго відтягували реформи, особливо ті, які були політично чутливими», — розповіла Мироненко.
За її словами, зокрема, затягується виконання антикорупційних зобов’язань. Серед важливих питань — розгляд у парламенті антикорупційної стратегії.
«Що стосується антикорупційних індикаторів — тобто того, чого від нас вимагають партнери в обмін на гроші, — то їх виконання все ще затягується. Сподіваємося, що антикорупційну стратегію розглянуть у парламенті найближчим часом, проте її відтягують уже дуже довго. А це також коштує нам грошей і поваги міжнародних партнерів», — зазначила економістка.
Мироненко також прокоментувала рекомендації МВФ щодо тарифної політики на тлі складної ситуації в енергетичному секторі. За її словами, попри відповідні рекомендації Фонду, чинні тарифи не мають змінювати щонайменше до квітня 2027 року.
«Є рекомендація МВФ щодо тарифів, оскільки ми маємо достатньо складну ситуацію в енергетиці. Проте чинні тарифи не мають змінювати щонайменше до квітня наступного року», — сказала Мироненко.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


