«Де є гроші, там найбільші ризики»: Миткалик пояснив, на яких сферах зосереджена увага США
Сергій Миткалик/Фото: УкрінформМайже 198 млрд доларів допомоги Україні з 2022 року зазначено в офіційному квартальному звіті спеціального генерального інспектора США для Конгресу. Із цієї суми фактично виплатили близько 127 млрд доларів. У документі, зокрема, звертають увагу на корупційні ризики в оборонних закупівлях, енергетичній сфері та на найвищих рівнях державної влади.
Про це в етері Громадського радіо розповів Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб».
За словами Сергія Миткалика, у звіті проаналізували використання американської допомоги, яку Україна отримує з 2022 року. Найбільша частина фінансування спрямована на безпеку й оборону. Інші напрями — управління та розвиток, гуманітарна допомога, діяльність американських установ та інші потреби.
Експерт зауважив, що оцінки корупційних ризиків у документі загалом збігаються з проблемами, на які раніше звертали увагу українські антикорупційні інституції.
«Коли Конгрес голосує за виділення допомоги Україні, аналізують різні чинники та проблеми, які можуть впливати на використання коштів американських платників податків. Зрозуміло, що серед інших розділів звіту є й питання корупції. Якщо аналізувати цей документ, то я не побачив би великої різниці між висновками, які там наведені, та дослідженнями й роботою, яку проводить НАЗК», — пояснив Сергій Миткалик.
Серед найбільших корупційних ризиків у звіті називають оборонні закупівлі, енергетичну сферу та найвищі рівні державної влади.
Він пояснив, що такі ризики значною мірою пов’язані з обсягами фінансування відповідних напрямів. Зокрема, понад половину державного бюджету України спрямовують на оборону. А значні кошти виділяють на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури та будівництво захисних споруд.
«Ми чудово розуміємо: якщо понад 50% бюджету нашої країни йде на оборону, то саме там, де є великі гроші, виникають найбільші корупційні ризики. Те саме стосується енергетики. Ми відновлюємо зруйновані й пошкоджені енергетичні об’єкти, на це виділяють кошти. Є ризики і під час будівництва захисних споруд, і на найвищих рівнях державної влади. Тому ці проблеми нам добре відомі, і українські антикорупційні органи також про них говорять», — зазначив він.
Миткалик додав, що у звіті також згадують конкретні справи щодо високопосадовців та діяльність НАБУ і САП.
Окрему увагу в документі приділили співпраці американських і українських правоохоронців. За словами Миткалика, американські слідчі взаємодіють із НАБУ, САП, ДБР та Національною поліцією.
Також у звіті згадують підтримку навчальних програм для суддів Вищого антикорупційного суду, прокурорів САП та представників НАБУ
«Вони не дають окремої оцінки діяльності антикорупційних органів, оскільки звіт передусім стосується використання американської допомоги. Але відзначають, що американські слідчі працюють разом з українськими органами, зокрема НАБУ, САП, ДБР і Національною поліцією. Також ідеться про навчання, які проводили для суддів ВАКС, прокурорів САП та представників НАБУ», — розповів голова Антикорупційного штабу.
Він вважає, що здатність НАБУ розслідувати корупцію навіть серед представників найвищого державного керівництва є важливим аргументом на користь підтримки незалежності цього органу з боку США.
«Те, що НАБУ виявляє корупцію навіть серед посадовців Офісу Президента, є хорошим стимулом і підтвердженням того, наскільки важливо американським платникам податків підтримувати самостійність та незалежність НАБУ. Фактично в цій частині звіту йдеться про те, що американці готові допомагати українським антикорупційним органам. Ділитися досвідом, проводити навчання та посилювати їхню спроможність. Адже ці інституції демонструють результат», — наголосив Миткалик.
Він також згадав про програми юридичної підтримки та антикорупційного наставництва, які реалізують за участю американських інституцій, зокрема ФБР.
Ще одним проблемним напрямом у звіті назвали діяльність української митниці. За оцінками, наведеними в документі, через неї Україна щодня втрачає до 10 млн доларів.
Водночас Миткалик звернув увагу, що автори звіту не пояснили методологію, за якою отримали цю цифру.
«Вони оцінюють, що щоденно Україна втрачає близько 10 мільйонів доларів на українській митниці. Але не наводять методики, за якою визначили цю суму. Тому звіт у цій частині є доволі поверхневим. Ми розуміємо, що митниця є одним із найбільш корумпованих напрямів, про що свідчать і щорічні опитування НАЗК серед громадян та бізнесу. Але звідки саме взялася ця конкретна цифра, залишається незрозумілим», — пояснив він.
За словами Миткалика, підтримка НАБУ, САП та ВАКС має для США не лише політичне чи демократичне значення. Один із ключових мотивів — захист американських інвестицій в Україні.
Він пояснив, що за відсутності належного верховенства права іноземний бізнес може стати об’єктом рейдерства або незаконного привласнення майна за участю недоброчесних посадовців.
«Чому американцям важливо підтримувати роботу САП, НАБУ та ВАКС? Це не лише питання захисту демократичних інституцій. Ідеться також про захист американських інвестицій, які вже вкладені в Україну або можуть бути вкладені в майбутньому. У нас працюють великі американські компанії — Coca-Cola, McDonald’s та інші бренди, які ми знаємо й бачимо щодня. Для них важливо розуміти, що їхній бізнес і майно захищені законом», — зазначив експерт.
Він навів приклад ситуації, коли недоброчесні посадовці через вплив на державні органи можуть змінити власника підприємства, земельної ділянки чи іншого майна.
«Уявімо, що в тебе є компанія, земельна ділянка, завод. Але недоброчесні посадовці через кілька дзвінків до Міністерства юстиції можуть змінити власника твоїх інвестицій. Твій бізнес, компанію, землю чи майно можуть переписати на іншу особу, продати й оформити вже іншого власника як добросовісного. Фактично тебе можуть пограбувати. Саме для того, щоб такі речі не відбувалися, потрібні запобігання корупції, відкриті реєстри. Розуміння того, хто стоїть за певними рішеннями, і сильна правоохоронна система», — пояснив Миткалик.
На його думку, для захисту інвестицій важливо не лише запобігати корупційним схемам, а й забезпечити невідворотність покарання за такі злочини.
«Потрібно мати антикорупційні органи, які можуть доводити справи до кінця і реалізовувати принцип невідворотності покарання. Коли працюватимуть запобігання корупції, відповідальність за неї та ефективна протидія. Американські інвестори зможуть бути впевнені, що їхні вкладення захищені від незаконного втручання чи шкоди, якої можуть завдати недоброчесні українські посадовці у змові з впливовими особами», — наголосив він.
Миткалик вважає, що наразі НАБУ та САП мають механізми, які забезпечують їм певний рівень незалежності. Водночас він зауважив, що гарантувати захищеність цих інституцій від політичного впливу на 100% неможливо.
Одним із головних запобіжників він назвав конкурсну процедуру призначення керівників за участю міжнародних партнерів. Також звітування про результати роботи.
«Я думаю, що якщо поставити це запитання будь-кому, ніхто не зможе на 100% сказати, що НАБУ і САП захищені. Найбільш ефективним інструментом, який підтверджує аполітичність цих органів, є те, що їхніх керівників обирають на конкурсній основі за участю міжнародних партнерів. Вони також звітують про свою діяльність, і незадовільні результати можуть бути підставою для звільнення директора», — пояснив експерт.
Він порівняв цю процедуру з механізмами призначення керівників інших правоохоронних органів. Де, за його словами, немає аналогічного відкритого конкурсу з міжнародною участю.
Водночас Миткалик застеріг, що навіть конкурсні процедури можуть бути змінені або зруйновані політичним рішенням.
«Ми знаємо, що в нас навіть влада може зламати ці конкурси. Тому питання незалежності залишається актуальним. Станом на сьогодні НАБУ і САП розслідують справи самостійно. Президент не може просто сказати їм, що розслідувати, а що не розслідувати. Свідченням цього є провадження, у яких фігурують представники найближчого оточення президента, зокрема Тимур Міндіч, а також народні депутати від «Слуги народу»», — сказав голова Антикорупційного штабу.
Він додав, що нині ці органи демонструють самостійність, однак невідомо, чи збережуть вони її через два-три роки. Саме тому, на його думку, міжнародна підтримка їхньої незалежності залишається важливою.
За словами Миткалика, американська сторона стежить не лише за розслідуваннями корупційних злочинів, а й за справами щодо організованої злочинності та шахрайських кол-центрів.
Зокрема, у звіті згадують розслідування НАБУ щодо діяльності злочинної організації, яка, за версією слідства, прикривала мережу шахрайських кол-центрів.
«Американці чудово знають, яка ситуація з розслідуванням справи, пов’язаної з «Карфагеном-2». Вони бачать, що НАБУ працює не лише з корупційними злочинами, а й із кол-центрами та організованою злочинністю. Для американського інвестора це також важливо, адже він може стати жертвою шахрайства, втратити кошти. Тому такі справи становлять для них окремий інтерес», — розповів експерт.
Він також зауважив, що американська сторона звертає увагу на спроможність українських антикорупційних органів розслідувати справи, які стосуються не лише Офісу Президента, а й Офісу генерального прокурора.
Миткалик зазначив, що американська підтримка антикорупційних інституцій має і ширший стратегічний вимір. За його словами, ще в попередніх американських стратегіях боротьбу з корупцією у країнах Східної Європи розглядали як один із напрямів захисту демократичних інституцій самих Сполучених Штатів.
Водночас він звернув увагу, що за адміністрації Дональда Трампа кількість американських стратегій і програм, спрямованих на зменшення корупції та поширення демократичних практик за кордоном, скоротилася.
«Навіть якщо читати попередні американські стратегії, зокрема за часів адміністрації Байдена. Там чітко простежувалася позиція, що корупція в таких країнах, як Україна та інші держави Східної Європи, безпосередньо загрожує демократії США. Тому американці підтримують антикорупційні процеси, готові виділяти кошти, ресурси та залучати своїх фахівців до цієї роботи», — пояснив Миткалик.
На його думку, найефективнішим способом такої підтримки є допомога незалежним українським антикорупційним інституціям.
«Як свідчить практика, підтримка ефективних і незалежних українських антикорупційних органів — САП і НАБУ — є одним із найбільш дієвих способів підтримувати боротьбу з корупцією в Україні. Ми не повинні приховувати проблеми, які існують у державі. Важливо говорити про них, визнавати їх і шукати шляхи розв’язання. Адже ми робимо кроки для того, щоб викорінювати корупцію», — підсумував голова Антикорупційного штабу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


