Рух ЧЕСНО проаналізував порядки денні засідань Київради від початку роботи IX скликання до серпня 2024 року. З 2021 року депутати Київської міської ради IX скликання встигли розглянути майже 5 тисяч ініціатив, які стосуються землі.

«Перше засідання поточного скликання Київради відбулося у грудні 2020 року. Ця дата стала стартовою точкою, а нашою крайньою точкою дослідження було 29 серпня 2024 року. Це останнє станом на зараз засідання Київради, яке відбулося. За цей час всього було розглянуто у порядках денних саме 10 147 проєктів рішень, які стосувалися землі.

Найбільше їх було у 2021 році — майже 5 тисяч ініціатив. У 2022 році від початку повномасштабного вторгнення їх поменшало. І зараз знову йде динаміка на зростання. Загалом список земельних питань є дуже різноманітним.

Коли йдеться про земельні питання, то ми розуміємо, що тут є і корупційні ризики, але водночас є достатньо багато ініціатив, які просто стосуються господарської діяльності, тобто володінні землею звичайними громадянами. Це стандартні аспекти приватизації землі. Деякі ініціативи справді не є корупційними й просто мають на меті збільшення бюджету. Деякі стосуються просто переходу землі із комунальної власності», — говорить Аміна Лікар.

Дослідники нарахували за період IX скликання 26 видів різних проєктів рішень по землі. Протягом років лідери категорій відрізнялись. Це залежало і від затягування розгляду окремих проєктів рішень.

«Зараз є дуже багато відмов у розробці проєкту землеустрою. Як нам зазначили депутати, ці заяви накопичилися за декілька років. У 2022 році лідером було надання землі у постійне користування. Тут додалася категорія, яка стосувалася ініціатив з надання землі на потреби СОУ і правоохоронним органам. Це от те, чого не було раніше.

Щоб уникати корупційних просувань у цих проєктів рішень, необхідно регулярно слідкувати за земельними голосуваннями й за тим, чи дотримується якісна, прозора процедура», — зазначає експертка.

Читайте також: Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Про скандальні рішення

Вона говорить, що у 2022 році не було жодного проєкту рішень, який стосувався детального плану території (ДПТ), а у 2024 році їх зʼявилось вже шість. Хоча таких рішень небагато загалом, але вони є дуже вагомими.

«У нас є випадок голосування Київради у липні 2024 року, коли ухвалили ДПТ в Голосіївському районі, згідно з яким частина річки Либідь біля залізничних колій має бути загнана в колектор, щоб угорі прокласти шосе до майбутнього торгового центру.

Це створює критичну проблему у збереженні ландшафту міста. В ідеалі детальні плани територій мали б деталізувати генплан Києва. Але генплан Києва наразі потребує оновлення і наразі є тенденція така, що ось ці ДПТ є таким легальним способом просувати подібні забудови, як це відбувається у Голосіївському районі. Хоча активісти, професори казали, що це проблемне рішення, бо можна зробити ревіталізацію річки, спираючись на вдалі закордонні практики», — розповідає експертка.

За її словами, деякі земельні рішення не так сильно залежать від генплану, а радше просто потребують більше прозорості. Дуже часто це стосується договорів оренди: подовження, поновлення, укладення нових. Яскравим прикладом такої проблеми є поновлення договору оренди із ПАТ «Київська овочева фабрика» в урочищі Китаїв.

Читайте також: Чи є шанси врятувати Китаїв?

Детальніше

Нагадаємо, 17 січня у Господарському суді міста Києва слухали справу за позовом Генпрокуратури, яка в суді захищає Китаїв.

Забудовник виграв суд. Виграв у прокуратури, яка судиться в інтересах Мінкульту та КМДА. У цій справі Київрада підримує забудовника.

В урочищі Китаїв девелоперська компанія KAN Development планує побудувати об’єкти громадського призначення із туристичним хабом та дитячими навчальними закладами.

Китаїв — це пам’ятка національного значення, яка збереглася в столиці. Тут під час розкопок досі знаходять трипільську кераміку. На території заповідника збереглися залишки фортифікаційних споруд часів Київської Русі. Окрім того, Китаїв знаний своїм монастирем.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту