У департаменті охорони здоров’я Міноборони зазначають, що скасування цього статусу не означає, що всі військові та військовозобов’язані автоматично стануть придатними чи непридатними. Міноборони також може запровадити нові статуси для військовозобов’язаних.

Розкажіть, що важливо знати, коли ми говоримо про цей законопроєкт?

Людмила Кормош: Згідно з законами, у нас тепер є дві категорії: придатні або непридатні до військової служби. Але якщо людина в конкретний момент не може проходити військову службу, то це зазначать у рішенні військово-лікарської комісії. Наприклад, вкажуть, що людина непридатна й має пройти переогляд через 6-12 місяців, відповідно до хвороби.

У законі прописано, що скасування статусу «обмежено придатний» не означає, що всі люди, які мають цей статус, в один момент автоматично стануть або придатними, або непридатними.

Це означає, що з моменту набуття чинності закону 4 травня протягом 9 місяців людина має з’явитися до військово-лікарської комісії й пройти її. ВЛК, за 402 наказом, який має розробити Міноборони разом з Міністерством охорони здоров’я (це доповнення і зміна переліку хвороб, який визначає придатність або непридатність до військової служби), має винести рішення щодо людини: придатна, непридатна або має прийти на переогляд через 6-12 місяців.

Читайте також: Скасування статусу «обмежено придатний»: що це означає для військових та військовозобов’язаних

Про навантаження на ВЛК

Руслана Кравченко: Закон набуде чинності 4 травня 2024 року. Після того протягом 9 місяців, аж до 4 лютого 2025 року, обмежено придатні мають повторно пройти військово-лікарську комісію. Чи сповіщатимуть чоловіків про те, коли у них буде ця військово-лікарська комісія? Чи це повністю покладено на них? Як загалом відбуватиметься цей процес, і чи встигнуть всі за 9 місяців пройти повторний огляд?

Людмила Кормош: Поки не зовсім зрозуміло, чи встигнуть всі, бо ми не маємо точної кількості людей, які мають статус «обмежено придатний». Але можемо собі прогнозувати, що це буде доволі велика кількість людей й доволі велике навантаження на військово-лікарській комісії. Враховуючи, що вони не будуть займатися виключно цим. Бо ВЛК займається тими, хто отримав поранення й проходить лікування; списується з військової служби за станом здоров’я; кого призивають на військову службу. Тому 9 місяців може бути мало.

Що ж стосується сповіщень, то закон не передбачає, що ТЦК та СП або військово-лікарські комісії мають когось інформувати. Тобто це обов’язок самої особи.

Руслана Кравченко: Чи йдеться про суттєве навантаження на ВЛК у зв’язку з цим законопроєктом? Тому що вони уже навантажені зараз через мобілізацію. Як розв’язуватимуть це питання, на вашу думку?

Людмила Кормош: До прийняття закону про мобілізацію мобілізація вже йшла. З’являлися люди для оновлення даних, людям вручали повістки тощо. Тобто процес йшов, просто зараз його дещо уточнили новим законом.

Було багато людей, які проходили ВЛК, які йшли, які списувалися. Як буде із тими, хто змінюватиме дані, ми подивимось.

Можливо, закон про мобілізацію має частково розвантажити територіальні центри комплектування і ВЛК. Це у зв’язку із запровадженням єдиного реєстру призовника. Тобто частково це має зняти якесь навантаження, але, як воно буде на практиці, ми ще подивимось, бо реєстру до літа точно ще не буде.

Читайте також: Економіст: Україна воює в кредит, мобілізація — це гроші, яких держава не має

Про статус «обмежено придатний» до повномасштабного вторгнення

Руслана Кравченко: Якщо ми говоримо про статус «обмежено придатний», який був в Україні ще до початку повномасштабного вторгнення, то чи міг він бути певною корупційною схемою свого часу?

Людмила Кормош: Звичайно, міг. Але треба врахувати, що у нас більше не про статус було питання, а про встановлення групи інвалідності. Відстрочку від мобілізації або дозвіл на виїзд за кордон отримували люди з інвалідністю незалежно від групи інвалідності. Це було ще на початку повномасштабного вторгнення.

Руслана Кравченко: Всі обмежено придатні мали якусь інвалідність? Чи все-таки не всі?

Людмила Кормош: Не всі могли оформлювати собі цю інвалідність, але мали певні розлади зі здоров’ям, які давали можливість відстрочки.

Тобто якийсь розлад здоров’я міг дати право на встановлення групи інвалідності, але не всі люди до початку повномасштабного вторгнення сильно заморочувались і йшли її оформлювати. Бо це доволі важкий процес.

Читайте також: «Ми забагато слухаємо гучну залякану меншість» — Максим Колесніков

Про те, чи зможуть колишні обмежено придатні знайти військову посаду відповідно до стану здоров’я

Руслана Кравченко: Чи зможуть колишні обмежено придатні знайти якісь посади у війську, які відповідатимуть їхньому стану здоров’я?

Людмила Кормош: Думаю, це також буде індивідуально й залежатиме від частини.

Деякі частини можуть й зобов’язані враховувати стан здоров’я. Відповідно, людину будуть призначати на ту посаду, яка відповідає її стану здоров’я.

У деяких військових частинах стан здоров’я можуть ігнорувати, але є законні механізми для того, щоб змусити командирів враховувати особливості людини.

Умовно, якщо у військового є висновок ВЛК про те, що він не може брати участь у бойових діях, але може виконувати якусь штабну, неважку роботу, і цей висновок ігнорують та відправляють людину на другу чи третю лінію. Таке відправлення можна оскаржувати шляхом подання рапорту, бо є висновок ВЛК.

Руслана Кравченко: Якщо людина проходить ВЛК, їй дають статус придатної до військової служби, а людина з цим не погоджується, то чи можна якось оскаржувати це рішення?

Людмила Кормош: Будь-яке рішення ВЛК можна оскаржити у центральній ВЛК або ж у суді. Але суд не скасовує рішення ВЛК, а змушує зробити переогляд, враховуючи факти.

Про новий закон про мобілізацію

Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію. Законодавчу ініціативу підтримали 283 народні депутати. 16 березня президент Володимир Зеленський підписав цей закон.

Основні положення нового закону такі:

Мобілізації підлягають громадяни України віком від 25 до 60 років.

Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно носити з собою військово-обліковий документ і пред’явити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського чи прикордонника.

Після публікації закону в усіх військовозобов’язаних буде 60 днів, щоб уточнити свою актуальну адресу проживання, контактну інформацію та інші військово-облікові дані. Зробити це вони можна у ТЦК, ЦНАП або через електронний кабінет.

Серед мотиваційних норм закон містить положення, в яких передбачена можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт із Міноборони.

Для військових передбачається додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника, розмір буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів. Надається щорічна основна відпустка частинами протягом календарного року, і основна безперервна частина має становити не менш ніж 15 календарних днів.

Встановлюється врахування у вислугу років одного місяця служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту