facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У чому проблема законопроєкту про відновлення фінзвітності політичних партій

Інтерв'ю

Про відновлення звітування політичних партій, олігархічний вплив на них, державне фінансування партій та вибори під час війни говоримо з аналітикинею Центру спільних дій Оксаною Заболотною.

У чому проблема законопроєкту про відновлення фінзвітності політичних партій
1x
Прослухати
--:--
--:--

9 серпня 2023 року Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №9419-1 про відновлення фінансової звітності та державного контролю за фінансуванням політичних партій. Його внесли народні депутати. 23 серпня закон ухвалили й нині він очікує на підпис президента.

Як йдеться у законопроєкті, партії мають подати звіти про фінансову діяльність з 2020 року. Тоді звітування зупинили через епідемію коронавірусу.

Як пише аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна, першим законопроєкт про звітування й порядок фінансування партій зареєстрував уряд. Потім свій проєкт №9419-1, який інший по суті, внесли депутати як альтернативний. Тож після того, як останній законопроєкт ухвалили, урядовий автоматично зняли з розгляду.

Про проблеми законопроєкту №9419-1 ми поговорили з Оксаною Заболотною.

Про відновлення звітування політичних партій під час війни

Оксана Заболотна: Законопроєкт від депутатів має назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації потенційного олігархічного впливу на політичні партії, удосконалення механізмів державного фінансування та державного контролю за діяльністю політичних партій». І ця назва не дуже відповідає тому, про що цей законопроєкт. Він — про відновлення звітування політичних партій. 

У червні цього року НАЗК розробило законопроєкт, який якраз стосується мінімізації потенційного олігархічного впливу на політичні партії та вдосконалення механізмів державного фінансування, а уряд зареєстрував його. 

  • Народні депутати ж вирішили схитрити. Замість того, щоб зареєструвати проєкт саме про звітування, вони зареєстрували альтернативний до урядового. Таким чином, після ухвалення законопроєкту від депутатів, урядовий був знятий з розгляду.


Читайте також: Верховна Рада повернула обов’язкове фінансове звітування політичних партій


Про олігархічний вплив на політичні партії

Оксана Заболотна: Я думаю, що якийсь олігархічний вплив, вплив великого бізнесу на партії буде залишатися завжди. Але ті механізми, які пропонував уряд у своєму проєкті, справді мінімізували б вплив, тому що там були обмеження щодо розміру внесків.

Але оскільки депутатський проєкт ухвалили в цілому (він очікує на підпис президента), то уряд може хіба зареєструвати ще один законопроєкт, і Верховна Рада його розгляне. Тому є великі питання, чи справді депутати хочуть мінімізувати олігархічний вплив на політичні партії.

Про державне фінансування політичних партій

Оксана Заболотна: Державне фінансування і прозоре звітування всіх політичних партій про свої доходи й видатки є дуже важливим елементом боротьби з політичною корупцією.

  • Я дуже добре розумію, що в суспільстві є велика недовіра до політичних партій. І саме вищезгадані механізми дозволяють підвищити її. А механізм державного фінансування, як на мене, дозволяє партіям розвиватися і підвищувати рівень здорової політичної конкуренції, а не конкуренції між великим бізнесом, який вкладається в різні партії.

У партій є доволі жорсткі обмеження щодо того, на що вони можуть витрачати кошти. Щодо коштів державного фінансування є тільки кілька категорій витрат — дуже сувора регламентація та звітність.

Але урядовий законопроєкт, наприклад, визначав пріоритетні напрямки витрат політичних партій, які б насправді сприяли покращенню їхніх якостей. Йде мова про навчання членів партій, утворення аналітичних центрів, підвищення залученості виборців, підвищення інтересу жінок та молоді до діяльності партій, посилення організаційної спроможності партій.

Тобто, якби партії витрачали державні гроші на такі напрямки, якби це було пріоритетом, то в нас би стала набагато кращою ситуація і з якістю політичних партій, і з результатами на виборах — виграли б усі.


Читайте також: Чи зможе новий законопроєкт про зміни у фінансуванні партій витіснити олігархів з політики?


Про вибори під час війни

Оксана Заболотна: Я не впевнена, що ухвалення законопроєкту про відновлення звітування політичних партій пов’язане з підготовкою до наступних виборів в Україні.

Адже про відновлення звітування дуже часто говорили й партнери, і громадські організації. Але влада постійно цього уникає і закриває очі, наче все гаразд.

Щодо самих виборів, то проводити їх в умовах війни — неможливо. Тому що в нас є кілька сотень тисяч військових, які не зможуть проголосувати. В нас є дуже багато людей за кордоном, і ми не зможемо жодним чином забезпечити їхнє голосування.

Андрій Куликов: Але є практика голосування в посольствах і консульствах.

Оксана Заболотна: Практика є, але вона добре діяла, коли  українців за кордоном було в десятки-сотні разів менше. Зараз же зовсім інші цифри. Я не так давно була на круглому столі, де представники ЦВК говорили про ряд технічних проблем щодо виборів. Чому їх неможливо провести, а якщо й можливо, то чому це коштуватиме дуже дорого. Мова йде про друк бюлетенів, їхнє перевезення, забезпечення їхньої цілісності. Є багато технічних моментів, які або неможливі, або будуть коштувати дуже дорого.

І ми маємо не забувати про безпекові моменти: постійні повітряні тривоги, ракетні обстріли, які можуть активізуватися в день виборів.


Читайте також: Перші 10-15 років після деокупації на Донбасі не можна проводити вибори — Віталій Овчаренко


Більше про вибори під час війни

Згідно з Конституцією України, чергові парламентські вибори мали б відбутись в Україні восени 2023 року, а президентські — у березні 2024 року. Проте законодавство та Конституція України забороняють проводити вибори в умовах воєнного стану.

Як відомо, деякі представники Заходу виступають за те, щоб Україна все ж таки провела вибори вчасно, навіть попри війну.

Як заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю португальському громадському телебаченню RTP, він буде знову балотуватись у президенти України, якщо вибори відбудуться 2024 року під час війни. На початку каденції, як відомо, він обіцяв обмежитися одним терміном.

Нещодавно президент сказав, що для виборів у 2024 році потрібні законодавчі зміни, чималі кошти від партнерів та міжнародні спостерігачі в окопах.

В інтерв’ю португальському медіа Зеленський уточнив деякі умови для проведення виборів. Він повторив, що проведення таких виборів мають оплатити західні партнери, що потрібно забезпечити питання безпеки в Україні й умови голосування для біженців.

На саміті YES президент зазначив, що під час проведення виборів в умовах війни Україна матиме низку проблем: з голосуванням військових, спостерігачами на фронті, визнанням голосування, волевиявленням людей за кордоном та в окупації.


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.


 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Ордер МКС на арешт Нетаньягу: різниця з Путіним та нагадування для України

Ордер МКС на арешт Нетаньягу: різниця з Путіним та нагадування для України

4 год тому
«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

10 год тому
Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич