Як в Лимані судять людей за колабораціонізм. Розповідає журналіст

Про проєкт видання

Олексій Арунян: Україна буде звільняти тимчасово окуповані території. Після деокупації виникне дуже багато питань з приводу тих людей, які добровільно чи вимушено співпрацювали з окупаційною владою. Ми вирішили зʼясувати, як це відбуватиметься на наявних прикладах. Лиман – найбільше звільнене місто в Донецькій області. За допомогою проєкту «Лиман. Чужі серед своїх» ми намагаємось дізнатись, як українське слідство ставиться до тих, хто співпрацював з окупаційною владою.

Про місцеву систему управління в Лимані

Олексій Арунян: Одна з таких справ стосується Валентини Ткач і Тетяни Потапенко. Додам трішки контексту. В Лимані є система органів самоорганізації населення. Це не органи місцевого самоврядування, не депутати, не чиновники. На кожній вулиці жителі обирають голову вуличного комітету. В народі цих людей називають «вуличними». Вони нагадають активних жінок та чоловіків, які в багатоквартирному будинку розв’язують побутові питання.

Лиман здебільшого складається з приватних секторів. На кожній вулиці є людина, яка користується авторитетом та має вільний час, щоб фіксувати якісь проблеми зі світлом, трубами тощо. Може й влаштовувати суботники, писати характеристики на жителів для поліції. «Вуличні» обирають голів мікрорайону, яких в Лимані шість. Ті, своєю чергою координують роботу «вуличних». Це неоплачувана посада. Така система працює в місті ще з радянських часів.

Читайте також:  Як визначити, хто є колаборантами у Криму? Думка прокуратури АРК

Про справу Валентини Ткач і Тетяни Потапенко 

Олексій Арунян: Під час окупації дві жінки Валентина Ткач і Тетяна Потапенко продовжували виконувати свої обов’язки заступниць «мікрорайонних». Голови виїхали з міста, тому жінки перебрали на себе їхні функції. Від імені жителів вони контактували не з українською владою, а окупаційною. Жінки вимагали від них видачі гуманітарної допомоги, вугілля для опалення будинків.

Українське слідство розцінило такі дії як колабораціонізм, а саме зайняття керівної посади в окупаційній адміністрації. Обох жінок заарештували.

Мені вдалося з ними поспілкуватися. Я отримав дозвіл на відвідування їх в СІЗО і там провів детальні інтерв’ю. Жінки вважають, що їх несправедливо засудили, бо вони просто допомагали людям.

Після захоплення Лиману, російські війська знищили пів міста. Там не було ні світла, ні води, ні газу, ні роботи, ні магазинів. Третина мешканців, що там залишились, були в дуже складному становищі. «Вуличні» знали всіх сусідів, в тому числі літніх людей, яким потрібна була допомога. Тому вони звертались до окупантів, щоб ті надали гуманітарну допомогу.

Про судові засідання

Олексій Арунян: Жінок судять окремо. Валентина Ткач була головою мікрорайону «Північний», а Тетяна Потапенко – «Комунальний». Справу Потапенко вже розглянули. Її засудили до п’яти років позбавлення волі. Державний адвокат подаватиме апеляцію на рішення. Свідками стали «вуличні», які дали позитивну характеристику і казали, що жінка просто допомагала людям. Водночас слідство вважає, що посада голова мікрорайону – це посада в органах окупаційної влади. Прокуратура розцінила показання свідків як підтвердження того, що Потапенко обіймала таку посаду. Суд з цим погодився.

У справі Валентини Ткач триває судовий розгляд. Він дуже затягнувся, бо не можуть свідків доставити, адвокат часто не може брати участь в засіданні. Здебільшого їй просто продовжують строк тримання під вартою. До речі, у неї дуже погано зі здоров’ям. Одного разу вона навіть свідомість втратила під час засідання.

Читайте також: Мого чоловіка здали колеги зі школи, з якими ми працювали понад 30 років — дружина цивільного полоненого Костянтина Струка

Про рішення апеляційних судів

Олексій Арунян: Більшість колаборантів, які підтримували Росію під час окупації, втекли разом з російськими військами. Здебільшого їх судять заочно. Я не бачив жодної людини в суді, яка відкрито підтримувала Росію під час окупації. Скоріше розглядають справи людей, які очолювали комунальні підприємства під час окупації або щось на кшталт цього. Найчастіше суд першої інстанції виносить рішення, яке просить прокуратура. А от апеляційні суди більш детально досліджують ці справи. Якщо вони бачать, що достатньо для виправлення людини умовний термін, то вони його призначають.

 У випадку з Лиманом я ще не бачив виправдального вироку у справах про колабораціонізм. Можливо, історія з головами мікрорайонів може стати першою.

 Я досліджував справу електрика з Лиману, який під час окупації учив росіян відновляти електропостачання. Його позиція була така, що він робив це вимушено. Чоловік визнав свою провину, але просив не позбавляти його волі, бо шкодує про свій вчинок. Суд першої інстанції посадив електрика на три роки, а от апеляційний суд вирішив, що достатньо умовного терміну.

Читайте також: Окупанти можуть забрати у полон цивільного за будь-що, що їм не сподобається — журналіст про Херсонщину

Народний депутат України в ефірі Громадського радіо Ярослав Юрчишин розповів, що раніше в нас не було відповідальності за колабораційну діяльність (окрім як відповідальності за державну зраду. Однак з кінця лютого (березня-квітня) ми маємо додаткові статті, які регулюють відповідальність і за колабораційну діяльність. 

Директорка з адвокації центру прав людини Зміна Альона Луньова зазначила, що в Україні не існує відповідальності за отримання будь-якого ще одного паспорта. Навіть якщо це паспорт країни-агресорки. 

Нагадаємо, що станом на 19 квітня 2023 року, за даними Мін’юсту, в українських в’язницях знаходяться 155 людей, засуджених за статтями про колабораціонізм. Третина з засуджених зареєстровані в Донецькій області.

У липні цього року СБУ повідомила про затримання в Одесі пропагандиста, який був «правою рукою» колаборанта Стремоусова, виправдовував збройну агресію РФ і закликав до захоплення державної влади в Україні.

Уже в серпні СБУ затримала у Херсоні колаборанта, який допомагав російським загарбникам проводити масові репресії проти місцевих жителів під час окупації міста.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.