Марія Абдулліна: Ситуація склалась дещо неоднорідна. На початку повномасштабного вторгнення ми бачили переорієнтацію бізнесу на захід країни, на сході ж кількість робочих місць суттєво зменшувалась. Така тенденція зберігається. Київ став значно насиченішим на вакансії. Це загальна картина по Україні. Насправді не сильно впливає на ситуацію те, хто шукає роботу: місцевий чи ВПО.

Водночас в наших анонімних опитуваннях роботодавці зазначають, що не завжди готові наймати внутрішньопереміщених осіб. Ми намагалися розібратися, чому так склалось. Працедавці побоюються, що такий робітник може не залишитись на тривалий період в регіоні, бо ВПО більш схильні змінювати своє місце проживання.

Читайте також: Що таке ради ВПО і як вони можуть допомогти громадам

Про ринок праці

Марія Абдулліна: Український ринок праці загалом став дуже розмаїтим. Зʼявилось багато пропозицій для робітничих спеціальностей, так званих «блакитних комірців». Складніше стало офісним працівникам, бо не у всіх регіонах є насиченість робочими місцями в даних сегментах.

Якщо ми говоримо про «блакитних комірців», то кількість вакансій вже більша, ніж була у 2021 році. Така тенденція повʼязана з попитом на життєзабезпечувальні професії. Йдеться про логістику, роздрібну торгівлю. В Україні також спостерігаємо стрімке відновлення сфери гостинності й обслуговування, а також виробництва.

Завдання центрів зайнятості має полягати в тому, щоб популяризувати всі ці напрямки.

Чи задовольняє попит пропозиції?

Марія Абдулліна: На нашому сайті ми спостерігаємо безпрецедентно велику кількість вакансій робітничих спеціальностей. Таких на сьогодні понад 70 тисяч. Київ – одне з міст, що має найбільшу кількість пропозицій. З одного боку, чуємо про те, що люди не мають роботи, а з іншого – бачимо багато незакритих вакансій.

У країні зменшується кількість населення. Близько 6 мільйонів українців перебувають за кордоном, ще кілька мільйонів зайняті прямо або опосередковано в бойових діях. Зменшилась кількість працездатних людей. Багато претендентів не готові працевлаштовуватись офіційно. Відбувається значна тінізація «трудових відносин».

Про курси перекваліфікації

Марія Абдулліна: Керівникам різного рангу, офісним працівникам сьогодні стало складніше. Навіть IT-сфера «просіла» у цьому році. Тому багатьом людям доводиться думати про перекваліфікацію, або про тимчасову зміну фаху, щоб мати заробіток на сьогодні.

Такі курси є, їх доволі багато, але все ще залишається відкритим питання їхньої якості. Це дуже важливо – мати змогу навчитися і піти працювати за новою спеціальністю. Втім, ми все ще доволі далекі від забезпечення системної перекваліфікації.

Зараз ми дійсно зіштовхнемось з великим попитом на перекваліфікацію. Це той момент, коли нам дуже важливо подивитися на досвід наших партнерів. Все це має відбуватися у дуже тісній співпраці держави, бізнесу та суспільства, навіть навчальних закладів. Сприйняття тієї чи іншої професії у суспільстві, розуміння різнорідності та перспектив роботи потрібно давати ще у школі.

Читайте також: Довідки ВПО, пенсії, соціальний захист населення: інтерв’ю з юристкою

Який рейтинг по заробітній платі?

Марія Абдулліна: Потрібно у суспільстві змінювати сприйняття, тому що у нас заведено вважати, що класно працювати в офісі, а бути кваліфікованим машиністом – не класно. Але якщо ми вже зараз подивимося на зарплати, то виникає запитання: а хто ж все-таки може заробляти більше?

Без урахування IT-сфери та керівних посад, найвищі зарплати отримують представники таких спеціальностей:

водії-міжнародники, які навіть зараз мають дозвіл на перетин кордону;
токарі (з урахуванням розряду);
зварювальники (залежить від розряду);
водії спецтехніки;
машиністи (залежно від типу працевлаштування).

Приблизно такий рейтинг неофісних професій. Знову ж таки, ми говоримо про спеціальності, які, можливо, не дуже популярні у соціумі, але вони потребують досить високої кваліфікації. Дійсно, це не ті люди, які за один день стануть спеціалістами.

Читайте також: Студентів, які є ВПО або дітьми загиблих захисників України, переведуть на бюджетну форму навчання – Кабмін

Нагадаємо, ринок праці в Україні поступово відновлюється й досягає показників довоєнного рівня, а конкуренція серед претендентів на одну посаду зменшується.

В Україні рівень безробіття серед ВПО сягає близько 51%. Про це в етері Громадського радіо повідомила експертка у сфері ринку праці Тетяна Пашкіна.

Віцепрем’єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила, що в Україні 2,6 мільйона людей отримують допомогу для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), при цьому майже 180 тисячам з них допомога надається помилково.

Нагадаємо, ще на початку березні Ірина Верещук заявила про подолання Україною кризового порогу за кількістю ВПО.

Раніше експертка у сфері праці Тетяна Пашкіна в етері Громадського радіо повідомляла, що середня заробітна плата за 2023 рік зростала двічі: у лютому до 16 тис. грн, у травні — до 16 тис. 500 грн.

Ще до початку повномасштабного вторгнення Україна стикалася з нестачею робочої сили. Але зараз, коли понад 6 млн українців були вимушені виїхати за кордон, економічна ситуація в країні стала ще більш критичною.

За оцінкою Міністерства економіки, протягом наступних 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона співробітників на ринок праці. Оскільки країна наближається до повоєнної епохи відбудови суспільства, потреби в робочій силі лише зростатимуть, щоб відповідати вимогам економічного відновлення.

В ефірі Громадського радіо Олександр Бондаренко, керуючий партнер Бюро інвестиційних програм, розповів, що різні органи державної влади по-різному оцінюють рівень безробіття в Україні:

— НБУ станом на грудень 2022 року — приблизно 4,5 мільйони осіб знаходяться у стані безробіття;

— Мінекономіки дає цифру 2,6 мільйона осіб.

— Держстат говорить про 2,2— 2,4 мільйона.

Пікові дані безробітних були навесні та влітку 2022 року — це 4,5-5 мільйонів. Наразі що динаміка покращується. Вакансій стало у два рази більше. Найбільш активні сфери: торгівля, IT, сфера послуг, сектор HoReCa (готелі, ресторани, кафе).

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS