Чи доцільно обмежувати доступ до даних про нерухомість під час війни: розповідає експерт

Чи потрібен такий закон?

Заступник директора з правових питань компанії YouControl Данило Глоба вважає, що ухвалений закон про обмеження доступу до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є не зовсім доцільним.

«Чи доцільно обмежувати право на інформацію і закривати реєстри? Щодо цього є різні думки. Наша компанія YouControl, яка працює у сфері відкритих даних, виступає виключно за відкритість у сфері інформації для того, щоб були можливості для зростання громадянського суспільства, роботи відкритого бізнесу, прозорості та підзвітності.

Водночас ми розуміємо, що в умовах війни інформація може бути зброєю, тому треба ставитись до неї обережно. Ми вважаємо, що треба враховувати трискладовий тест, який вже визначений законом. Йдеться про процедуру, за якою оцінюють, яка інформація може бути закритою виключно задля національної безпеки й оборони. Тобто чи користі від такого закриття буде більше, ніж шкоди, яке спричиняє це закриття.

Більшість реєстрів використовується бізнесом і громадянським суспільством для того, щоб викривати антикорупційну діяльність. Останнім часом ми бачимо багато скандалів, коли журналісти відшукують незаконно набуті об’єкти нерухомого майна, автомобілі тощо. Якщо цю інформацію закривають, то це вже обмежує можливості суспільства для контролю над публічною адміністрацією.

Бізнес перевіряє контрагентів на предмет безпеки господарської діяльності. Якщо є ризики, то вони просто не укладають договори для того, щоб не бути ошуканими. Стабільність діяльності бізнесу, який наразі є джерелом податків для української армії, є критично важливою», — розповідає адвокат.

Читайте також: Що треба знати про проєкт програми дій уряду: пояснює експерт

Що саме закрили?

Данило Глоба пояснює, в законі вказано, що не є обов’язковим вносити відомості про види діяльності та місце реєстрації юридичної особи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань.

«Насправді це і на даний час так працює, бо суб’єкт господарювання вносить відомості про місцезнаходження за своєю ініціативою. Якщо ви забажаєте зареєструвати ТОВ чи ГО, то реєстратор не перевіряє це. Ви можете назвати адресу: вул. Банкова, 1, і вам зареєструють її без питань. Немає повноважень її перевіряти. Те ж стосується і видів діяльності, можете зазначати будь-що. Це ваше право.

А ось ситуація з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень є іншою. Звичайно, ніхто не наважився на закриття цього реєстру повністю, але скоротили видиму частину інформації — до отримання даних про район або місто. Наприклад, тепер замість вулиці з номером квартири буде видно лише те, що вона розташована в певному місті.

З одного боку, це дає можливість все ж таки відшукати, що у певної людини є певне майно. З іншого боку, це не дає підстав для ідентифікації цього майна, тобто визначити, де воно саме розташоване», — каже експерт.

На його думку, такий підхід є невдалим щодо забезпечення прозорості.

«Ми вважаємо такий підхід недосконалим. Варто було б здійснювати легендування, конспірологію, тобто визначені законом заходи, які можуть застосовувати спеціальні служби. Треба було створити передумови для того, щоб вони могли маскувати певні об’єкти від ворога.

Якщо інформація уже колись раніше була доступна, то вона буде доступною і в майбутньому. Ці дані не були лише в Державному реєстрі нерухомого майна, а були ще і в інших джерелах, до яких доступ отримати не складно. Інформація про ці об’єкти також надається до органів Державної податкової служби. Багато людей мають доступ до неї, вона не є таємною. Так, для службового використання, але за необхідності ворог може мати до неї доступ.

Водночас багатьох суб’єктів господарської діяльності позбавили можливості перевірити, чи дійсно контрагент має засоби для виробництва. Наприклад, чи дійсно у підрядника існує цех з виробництва якогось продукту. Раніше можна було дізнатись, де цей обʼєкт, зʼїздити туди та перевірити умови», — зауважує заступник директора з правових питань компанії YouControl.

Читайте також: «Вони були в екстазі»: депутатка про реакцію «слуг» на промову Тимошенко щодо ліквідації незалежності НАБУ

Закривати чи ні?

Є питання не тільки до цього закону, а власне до позиції держави щодо закриття інформації, зазначає Данило Глоба. Інформація про земельні ділянки з Державного земельного кадастру є закритою. З початку війни вона не оприлюднюється і доступу до неї немає. Це абсолютно протизаконно, тому що жодним законом це не передбачено, лише зараз ухвалили ось цей закон.

«Але слід розуміти, чому держава вчиняє саме таким чином. У нас вже до цього був кейс із законом про декларації осіб, які є субʼєктами декларування. До цього підійшли таким чином, що закрили дані по критичних особах, які мають причетність до безпеки й оборони, на їхнє прохання. Чи гарно від цього комусь стало? Не думаємо. Можна було порівняти, чиї залишились відкритими декларації, а чиї приховали. Люди з закритими деклараціями опинились в зоні ризику», — каже експерт.

За його словами, найбільш доцільним є легендування суб’єктів господарської діяльності.

«Часто буває так, що суб’єкти самі конспіруються, але задля маркетингу та комунікації вони виставляють адресу на власних сайтах, соцмережах. Тоді ця інформація стає доступною для ворога. Ми про це дискутували на багатьох форумах, і про це стверджували самі ж суб’єкти оборонної діяльності. З такої точки зору, просто недоцільно закривати інформацію публічно, бо згодом вона стає доступною в соціальних мережах.

Це стосується також реєстрів з охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, які теж закриті. Питання в тому, навіщо це робиться? Слід закрити, законспірувати, видозмінити, створити незрозумілою для ворога ту інформацію, яка стосується лише суб’єктів оборонної діяльності. А все інше не треба закривати», — каже Данило Глоба.

Він зауважує, щоб Україна була інвестиційно привабливою, інформація має бути відкритою для інвесторів. Тоді вони зможуть перевірити власника певного майна, виявити ризики та повʼязаних із майном осіб.

«Ми за застосування виваженого підходу, тому що ми розуміємо, що деяку критичну інформацію слід обмежити, але лише на підставах і в порядку, визначеному Конституцією і законами України, а не просто закривати все підряд без жодної мотивації», — додає він.

Читайте також: Згорнули за 5 годин всю незалежність антикорупційних органів: Боровик про НАБУ та САП

Довідково

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №11533, який передбачає, що доступ до публічних електронних реєстрів обмежується в частині інформації про юридичних осіб, а також інших відомостей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки й оборони.

Згідно з законом, під час дії воєнного стану та ще протягом року після його скасування буде закрито доступ до інформації про місце розташування об’єктів нерухомості та кадастрові номери земельних ділянок, власниками яких є юридичні особи.

Водночас у Центр протидії корупції зауважили, що ці дані були ключовим інструментом для журналістів-розслідувачів, які викривали корупційні схеми у сфері нерухомості.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]