Юрій Корольчук: Попри весь скептицизм населення, яке не може додзвонитися на різні гарячі лінії та кол-центри й чекає на допомогу днями через відсутність електроенергії, ці служби все ж таки працюють. На жаль, спеціалістів залишилося дуже мало.

Існує дефіцит кадрів, кадровий голод, а також проблеми з обладнанням, хоча постійно чути, що його нібито немає. Насправді обладнання загалом достатньо, але проблема полягає в тому, що частина технічної допомоги, яка надавалась, не відповідає стандартам наших мереж.

Тому це обладнання доводиться на місці адаптовувати або модернізувати, а це також потребує часу. Неможливо заздалегідь знати, яке саме обладнання буде необхідне, і вже після пошкоджень використовують те, що є в наявності. Отже, з одного боку, обладнання ніби й достатньо, але для проведення відповідних ремонтів потрібно більше часу, а погодні умови, на жаль, цього не дозволяють.

Я також хотів би більшої відкритості. Хоча комунікація була: голова правління «Укренерго» Володимир Зайченко, який був призначений відносно нещодавно, доволі часто виступав з оцінками та заявами. Зокрема, він зазначав, що якщо температура триматиметься на рівні мінус 10 градусів протягом тижня, це створить суттєві проблеми для енергосистеми. Тоді постане питання її стійкості: вона, ймовірно, вистоїть, але її міцність буде суттєво підірвана. Власне, це те, що ми зараз і спостерігаємо.

Про стан енергосистеми України

Юрій Корольчук: Енергосистема України є стабільною і реально працює, попри те, що дехто може скептично ставитися до таких слів. Попри поширені думки про ймовірний сценарій розділення енергосистеми на Правий і Лівий береги та створення окремих «енергетичних островів», це нереалістично.

Проблеми є, і вони відчутні. Ми бачимо ситуацію в Харкові та Одесі — це були енергетично слабкі міста, по яких завдавали більше ударів. Також складна ситуація в Київському та Центральному регіонах, адже йдеться не лише про Київську область. Чернігівська, Полтавська, Сумська області фактично були енергодефіцитними, оскільки не мали достатньої власної генерації. Саме тому там виникали проблеми з електропостачанням і тривалі відключення.

Попри постійні удари, там намагаються оперативно ремонтувати пошкодження. Розділити енергосистему не вийде. Через нестачу електроенергії в цих регіонах, а також у Дніпропетровській і Запорізькій областях, значними обсягами електроенергії фактично може розпоряджатися Центральний регіон ближче до Західного, а також сам Західний регіон. Грубо кажучи, електроенергія там залишається.

Це перший опалювальний зимовий сезон, коли ракетні удари наносяться постійно — починаючи з жовтня і безперервно в грудні, січні та лютому. У попередні сезони удари здебільшого припадали на прифронтові території: Харківська область страждала завжди, Одеська — меншою мірою, але не настільки суттєво, як зараз.

Можливо, така інтенсивність пов’язана з переговорним процесом — принаймні, мені так здається. Проте головна причина нестачі електроенергії, зокрема в Київському регіоні, полягає в об’єктивних обставинах. Є населені пункти, де люди по дві-три доби залишаються без світла, а якщо електроенергія з’являється, то лише на 5–6 годин на добу. Саме завдяки рахунок цьому вивільняється обсяг електроенергії для інших регіонів, де вона є.

Це фізичний процес, якого неможливо уникнути. Неможливо просто «вирівняти» ситуацію відключеннями — як це було раніше, коли точилися суперечки щодо будинків, підключених до критичної інфраструктури, які не відключали від електропостачання.

Про ситуацію зі світлом в Києві

Юрій Корольчук: Ситуація в Києві справді є однією з найскладніших. Очевидно, що це сталось і через політичні причини. Є також економічні чинники, адже в столиці зосереджено багато важливих і стратегічних виробництв, що відіграє свою роль.
Поясню на такому прикладі: енергетичне кільце — це замкнена система із виробниками електроенергії (у випадку Києва — теплові електроцентралі, теплові електростанції, зокрема Трипільська ТЕС, а також атомні електростанції), мережами передачі та споживачами. На жаль, київське енергетичне кільце фактично порушене, і порушене суттєво.

Навіть якщо в Харкові та Одесі ці енергетичні кільця певною мірою продовжують існувати (хоча в Одесі вони також були серйозно пошкоджені), там був певний часовий люфт. Якщо пам’ятаєте, приблизно місяць тому в Одесі спостерігалася ситуація фактичного напівблекауту. Згодом подібне сталося в Запорізькій та Дніпропетровській областях.

На жаль, черга дійшла й до столиці. Якщо в інших регіонах енергетичне кільце повністю не зруйноване, то в Києві ситуація є критичною. Тут більше споживачів і значно більше навантаження. Енергетики, зокрема представники обленерго та «Укренерго», постійно закликають не вмикати одночасно потужні електроприлади. Причина проста: коли електроенергія з’являється, навантаження різко зростає, що створює кризові ситуації, і світло знову зникає — обладнання просто не витримує.

Це одна з ключових проблем Києва та Київського регіону загалом, адже це найбільший регіон України за кількістю населення, промисловості та, відповідно, споживачів електроенергії.

На жаль, ситуація найближчим часом не покращиться. Про це, по суті, говорять прямо. Мешканців Києва інформують доволі відверто, хоча саме тут ситуація дійсно одна з найскладніших. Крім того, проблеми стосуються не лише електропостачання, а й опалення, адже вони також залежать від електроенергії. Тому, в найкращому разі, якщо в лютому не відбудеться різкого потепління і фактично не настане весна, така ситуація триватиме щонайменше ще місяць. Це важливо розуміти.

Про ситуацію в Києві найближчими днями

Юрій Корольчук: Електроенергія з’являтиметься з урахуванням навантаженості промислових об’єктів, які також працюють з обмеженнями, хоча частина з них продовжує функціонувати. Відповідно, певний обсяг електроенергії періодично вивільнятиметься й постачатиметься побутовим споживачам, тобто населенню. Однак цей обсяг буде далеким навіть від мінімальних потреб, тому розраховувати на суттєве покращення, повторюся, не варто.

Можливо, на вихідних ситуація дещо поліпшуватиметься, адже в ці дні бізнес і промисловість традиційно менш завантажені, і відповідний обсяг електроенергії може вивільнятися. Водночас за холодної погоди ми спостерігаємо часті відключення електроенергії, зокрема через природні чинники — обмороження, пошкодження ліній електропередач тощо. У мирний час подібні ситуації траплялися регулярно.

За наявною інформацією, обсяг аварійних відключень через погодні умови наразі становить приблизно 600–700 мегаватів. Це також впливає на перерозподіл електроенергії між споживачами.

Однак у Києві ключова проблема полягає в пошкодженому енергетичному кільці: підстанції зазнали значних руйнувань, їх складно швидко відновити й ввести в роботу. Оперативні ремонти потребують часу, що суттєво обмежує можливості для різкого покращення ситуації.

Під «різким покращенням» мається на увазі повернення до більш прогнозованих графіків, наприклад, 12 годин з електропостачанням і 12 годин без нього. Наразі говорити про це зарано.

Про ситуацію на Одещині, Дніпропетровщині та Запоріжжі

Юрій Корольчук: Якщо говорити про Одеську область, то там м’якша погода. Хоча не можна сказати, що вона всюди стабільно сприятлива. Водночас регіон вийшов на більш-менш прогнозований режим виробництва, отримання та споживання електроенергії, а також на функціонування погодинних графіків відключень. Попри це, Одеська область живе й, імовірно, житиме щонайменше до весни, а можливо й до літа, в режимі напівблекауту.

Навіть у разі збільшення обсягів електроенергії — а це, безумовно, станеться після завершення опалювального сезону, коли зменшиться навантаження на енергосистему і скоротиться споживання, — тривалість відключень зменшиться. Однак ризики повторення аварійних відключень залишатимуться. Йдеться насамперед про аварійні ситуації на підстанціях. Наразі цей ризик є підвищеним і, без сумніву, зберігатиметься і навесні, і до літа, допоки триватимуть ремонтні роботи.

Що стосується Дніпропетровської та Запорізької областей, то там ситуація подекуди дещо краща, а подекуди схожа. Регіони поступово виходять із режиму напівблекауту, проте ризики повторення аварійних відключень — не пов’язаних із ракетними ударами чи воєнним фактором — усе ще залишаються. Тому говорити про оптимістичну ситуацію там поки що не доводиться.

Про мобільні генератори

Юрій Корольчук: Існує певна кількість справді потужних мобільних генераторів, як їх називають. Мобільних у тому сенсі, що це фактично автомобіль, який може приїхати на місце, а не стаціонарна установка, яку потрібно монтувати. Стаціонарними генераторами наразі практично не займаються, оскільки бракує фізичного ресурсу, зокрема людського.

Фактично йдеться про те, що на підготовлений майданчик привозять великий генератор потужністю один-два мегавати, встановлюють його, і він там уже працює. У цьому випадку йдеться радше про транспортний спосіб доставлення, а не про повноцінну мобільність. Водночас це не є розв’язання проблеми — це суто мінімальне, точкове рішення для конкретних будинків. Процес приєднання будинку до енергосистеми є дуже складним і не розв’язує проблему в глобальному масштабі, тим більше з огляду на недостатню кількість таких транспортних засобів.

Часто можна почути аргумент, що до цієї ситуації потрібно було підготуватися. Однак це не зовсім відповідає реальності. Йдеться не про те, що не хотіли або не намагалися — технічної допомоги у вигляді таких генераторів надходило дуже мало. Ба більше, сценарій, який ми спостерігаємо сьогодні, фактично не розглядався: мається на увазі проблема з теплопостачанням саме через ракетні удари.

Це може звучати абсурдно, але до такого розвитку подій справді не готувалися. Хоча ще у 2022–2023 роках такі думки з’являлися. Когенераційні установки, про які нині часто говорять, справді встановлювали там, де була можливість і де проєкти вдалося реалізувати. Проте це були поодинокі, точкові приклади. У цілому ж охопити такі міста, як Одеса, Запоріжжя, Дніпро чи Київ, не вдалося. У Харкові була найбільш масштабна спроба, але й вона не розвʼязала проблему системно.

У будь-якому разі все зводиться до того, що мають стабільно працювати централізоване теплопостачання та централізоване електропостачання. Локальні рішення не можуть їх замінити. Це було видно, зокрема, під час напівблекауту в Запоріжжі та Дніпрі, коли зупинялися металургійні заводи. Їхні керівники ще раніше наголошували, що навіть розподілена генерація, яку вони будували — по 50 або 80 мегаватів, — не здатна покрити критично важливі потреби таких великих підприємств.

Тому можна говорити про забезпечення окремих житлових будинків — сотень чи навіть тисяч, — але не про повноцінну роботу великих міст і промисловості. На жаль, до такого масштабу викликів ми виявилися не готовими.

Довідково

Російські окупанти знову атакували ТЕС ДТЕК. Внаслідок удару суттєво постраждало обладнання теплоелектростанції. Це вже восьма масована атака на теплоелектростанції компанії з жовтня 2025.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення ТЕС ДТЕК були атаковані ворогом понад 220 разів. Внаслідок них 59 енергетиків станцій було поранено, 4 загинуло.

Раніше повідомлялося, що сьогодні вночі російські окупанти завдали масованого удару по території поштового терміналу у передмісті Харкова. Унаслідок атаки росіян, є загиблі та постраждалі.

У ніч на 13 січня Одеса знову зазнала інтенсивної атаки російських безпілотників. Через ворожі удари постраждали 6 людей.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту