«Може бути приємний сюрприз від Бельгії»: чи нададуть Україні репараційний кредит

Яка наразі ситуація з репараційним кредитом?

Світлана Біла: Що вирішать в Брюсселі із фінансуванням України на 2026-2027 роки? Як вважаєте, з огляду на те, що деякі «друзі Путіна», відмовилися підписувати спільну декларацію?

Сергій Верланов: Зараз надважливі дні для фінансового майбутнього України на найближчі два роки. Йдеться про 90 мільярдів євро фінансової підтримки та ще 90 мільярдів євро військової допомоги. Це надзвичайно важливий момент як для України, так і для Європи.

Ситуація нагадувала голлівудський фільм із репараційним кредитом. Спочатку все виглядало дуже яскраво, веселково й динамічно. На початку осені не було жодних публічних заперечень. Йшлося навіть про доволі креативну з фінансового погляду конструкцію: фактичне використання російських коштів, які нині зберігаються в Європейському центральному банку, для викупу облігацій та спрямування цих коштів в Україну. Однак згодом ця модель зазнала серйозної критики.

Вирішальною приблизно місяць тому стала позиція Європейського центрального банку, який заявив, що не виступатиме гарантом такої операції. Це, відповідно, посилило позицію Бельгії та Euroclear.

Після цього Європа близько трьох тижнів тому запропонувала нову конструкцію. Вона передбачає, що російські активи залишаються знерухомленими. Цього тижня їх було знерухомлено безстроково. Таке рішення є дуже вагомим кроком уперед і, ймовірно, стане ключовим у нинішніх дискусіях. У будь-якому разі це може стати запорукою ухвалення рішення.

Рішення ухвалили кваліфікованою більшістю, а не одноголосно. Свою позицію проти висловили Угорщина, Словаччина, Чехія, Мальта, Італія й Болгарія. Наразі ми перебуваємо в ситуації вибору між двома шляхами, як зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн: перший — репараційні кредити, другий — класичні запозичення.

За репараційний кредит виступають найбільші країни, зокрема Німеччина, яка займає дуже активну позицію. За цією моделлю всі країни Європейського Союзу зобов’язуються гарантувати, зокрема для Бельгії та Euroclear, максимально швидке повернення активів у грошовій формі в разі настання форс-мажорних обставин і необхідності повернення коштів. Таке гарантування, за домовленістю, здійснюється пропорційно до розміру ВВП кожного члена Європейського Союзу.

У цьому контексті позиція Італії стала доволі неприємним сюрпризом, з огляду на те, що вона фактично є третьою економікою ЄС на сьогодні. Йдеться приблизно про 12% від загальної суми. Це досить значний обсяг. Втім, на моє переконання, якщо йтиметься лише про Італію, ці ризики можуть бути прийнятними. Не всі 27 країн братимуть участь у голосуванні, а ВВП тих держав, які не підтримають рішення, не є критично великим, окрім Італії.

Мені видається, що наші великі друзі — північні країни, а також Польща й Німеччина — найімовірніше, у той чи інший спосіб перекриють цю різницю. Не варто також забувати про Норвегію, яка однією з перших разом із Данією, під головуванням якої нині відбуваються всі ці позитивні для України зрушення, активно долучилася до процесу.

Норвегія готова надати певне гарантійне покриття й, можливо, саме вона замінить Італію в цьому механізмі. Втім, подивімося, адже наразі тривають юридичні та політичні обговорення, а це питання є непростим.

Чи треба політична воля для такого рішення?

Сергій Верланов: Політична воля, як на мене, суттєво підсилилась. Я стежу за цим процесом з літа. Три-чотири тижні тому її значно зміцнила позиція Німеччини. Канцлер Фрідріх Мерц особисто дуже активно долучився до цього процесу. Тут є й внутрішньополітичні передумови всередині ФРН, адже вдалося досягти коаліційної згоди щодо так званого збільшення державного боргу та створення спеціальних бюджетів на інфраструктуру й оборону.

Тобто якщо зараз ми говоримо про репараційний кредит у максимальному розмірі 190 мільярдів євро, з яких 50 мільярдів спрямовуються на погашення попереднього кредитного механізму для України, то фактично йдеться про 140 мільярдів. Водночас у Німеччині лише на оборону виділили 500 мільярдів євро.

Тому, безумовно, з точки зору найпотужнішої економіки Європейського Союзу, її політична підтримка сьогодні має вирішальне значення. Не варто забувати й про те, що пані Урсула фон дер Ляєн є представницею Християнсько-демократичного союзу (ХДС), так само як і канцлер Мерц. Відтак, на мою думку, ми стаємо свідками справді глибшого зсуву в політичній позиції Європейського Союзу загалом.

А як бути з Бельгією?

Сергій Верланов: Позицію Бельгії публічно озвучує прем’єр-міністр Барт де Вевер. Він є представником правого, націоналістичного в європейському розумінні табору, водночас відомим «германофілом». Барт де Вевер вільно володіє німецькою мовою, навчався в Німеччині, тривалий час працював із німецькою стороною та має з нею дуже тісні зв’язки.

Два тижні тому канцлер Фрідріх Мерц відвідував Брюссель разом з Урсулою фон дер Ляєн. Вони провели закриту розмову на цю тему. Я б не виключав приємних сюрпризів з боку Бельгії. Можливо, за формою вони нагадуватимуть відомий епізод, коли колишній канцлер Німеччини разом з Орбаном вийшли із зали під час голосування, аби не допустити голосів «проти». Цілком імовірно, що цього разу ситуація виглядатиме подібним чином.

Європа багата на політичні традиції та символи, тож, на мою думку, можна очікувати певного креативу в оформленні рішення. Загалом ситуація виглядає значно краще, ніж чотири тижні тому, і є підстави сподіватися, що фінансування для України в першому кварталі 2026 року стане реальністю.

Довідково

В Україну може надійти так званий репараційний кредит від Європейського Союзу. Гроші на це хочуть взяти з заморожених російських активів, більшість з яких зберігаються в Бельгії.

Єврокомісія запропонувала використати 175 мільярдів євро готівки, що надійшли з заморожених російських державних активів, інвестованих у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 мільярдів євро та погашення попереднього кредиту G7. Наразі ці кошти простоюють на депозиті в Європейському центральному банку (ЄЦБ) під керівництвом Euroclear.

Досі Україна отримувала допомогу від G7 завдяки прибуткам, які згенерували російські заморожені активи. Саму готівку не чіпали, побоюючись фінансових ризиків, зокрема дестабілізації євро, і юридичних — тобто судових позовів із Москви.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський отримав позитивний сигнал щодо фінансування від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, який виступає проти надання Україні позики на основі російських заморожених активів.

Раніше лідери Європейського Союзу не змогли досягти прогресу в питанні використання російських активів.

Уряд Бельгії побоюється, що він буде відповідальним за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією. Бельгійці закликають усі країни ЄС, аби ті гарантували цю позику, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії