
«Жорсткі графіки відключень для нас не новина»: який стан енергетики на Чернігівщині
Серед низки областей, що постраждали від ударів росіян по енергетичній інфраструктурі, — Чернігівщина. Про поточну ситуацію з електропостачанням, теплом і водою розповів Андрій Подорван, радник голови Чернігівської ОДА.

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Яка наразі ситуація на Чернігівщині?
Андрій Подорван: Росіяни атакують енергосистему Чернігівщини з літа 2025 року, тому обстріли є постійними, як і роботи з відновлення. Що стосується останніх днів, то вчора ворог атакував переважно об’єкти енергетики на півночі області, у прикордонні. Складність полягає саме в прикордонному розташуванні цих територій.
Росіяни завдали ударів по енергооб’єктах у трьох громадах, і станом на вечір позавчора фіксувалися значні відключення електроенергії саме на півночі області. Сьогодні вночі ворог повторно атакував одну з громад, а також були уражені енергооб’єкти ще у двох громадах.
Енергетики працюють у надзвичайно складних умовах, адже ці роботи пов’язані з постійним ризиком для життя — повітряна тривога практично не припиняється. Загалом ситуація в області залишається складною.
За інформацією енергетиків, наразі 87% абонентів залишаються без електропостачання. Водночас це значною мірою пов’язано з наслідками загальноукраїнського обстрілу, оскільки спостерігається дефіцит електроенергії. Йдеться саме про наслідки нічних або ранкових ударів, які призвели до нестачі електроенергії в мережі.
Оскільки причиною є нестача потужностей з інших областей, сподіваємося, що ремонтні роботи, які нині тривають в інших регіонах, завершаться і ми матимемо можливість отримати додаткові обсяги електроенергії.
Що стосується півночі області, то там ситуацію вдалося вирівняти: певна кількість домогосподарств і досі залишається без електропостачання, однак причина полягає саме в нестачі потужностей з інших областей.
Як розв’язують проблему на Чернігівщині?
Андрій Подорван: Ми живемо за доволі жорсткими графіками відключень з 1 жовтня минулого року. За чотири місяці й система ЖКГ, і мешканці, і громади — як великі, так і малі міста — зрозуміли, що і як потрібно робити в таких умовах. Тому жорсткі графіки для Чернігівщини не є новиною.
До 17–17,5 години без електроенергії на добу фіксувалися навіть учора, якщо рахувати для одного домогосподарства. Що стосується житлово-комунального господарства, то тут працює автономна генерація: генератори, подача води за графіками — усе це давно відпрацьовано як у великих, так і в малих містах.
Критична інфраструктура також забезпечується генераторами, постійно поповнюється резерв пального та здійснюються всі необхідні заходи. Зважаючи на те, що в умовах жорстких відключень ми живемо з 1 жовтня, кожен службовець на місцях, кожен оператор котельні, кожен керівник закладу знає, як діяти в таких ситуаціях.
Звісно, трапляються позаштатні ситуації — аварії або технічні збої. Для цього працюють відповідні служби, і ми, як обласна адміністрація, також залучаємося, щоб оперативно відреагувати та надати допомогу.
Що таке опорні пункти?
Андрій Подорван: Ми готуємо опорні пункти на випадок значного порушення системи теплозабезпечення, передусім у великих містах. Це місця, куди люди зможуть прийти та перебувати протягом тривалого часу, за потреби — навіть ночувати. Там буде забезпечено гаряче харчування, воду, зв’язок тощо.
Це не ті «пункти незламності», про які йшлося раніше, кількість яких в області перевищує триста. Йдеться саме про опорні пункти у великих містах. У разі масштабної аварії — зрозуміло, внаслідок обстрілів — на системах централізованого теплопостачання ці пункти мають стати місцями підтримки для людей.
Для Чернігова визначено шість таких опорних пунктів. Адреси наразі не оприлюднюються з міркувань безпеки, однак підготовка в цьому напрямі триває. Це, умовно кажучи, наш план Б.
Олена Новікова: Але, наскільки я розумію, наразі йдеться лише про напрацьований алгоритм, тобто ці опорні пункти ще не створені фізично. Чи правильно я розумію?
Андрій Подорван: Вони вже визначені, і надано доручення тим, хто відповідає за їхню підготовку. Це робиться для того, щоб у разі настання «години Х» ми могли оперативно їх запустити, не чекаючи кілька днів у холоді через непорозуміння, відсутність ресурсів чи неузгоджені дії. Наше завдання — бути повністю готовими до швидкого запуску цих пунктів.
Про російську тактику
Олена Новікова: Чи правильно я розумію, що окупанти діють так: чекають на прибуття ремонтних бригад і тоді запускають чергову хвилю ударів, щоб не лише завдати нових пошкоджень, а й не дати відновити об’єкти та, за можливості, поранити енергетиків?
Андрій Подорван: Так, звісно. Їхня мета — завдати максимальних пошкоджень об’єктам. У нас були об’єкти із захистом, які витримали десятки влучань ударних дронів. Були й такі об’єкти, які ворог атакував п’ять-шість разів і продовжує атакувати: їх відновлюють — і знову завдають ударів.
Ситуація різна й ускладнюється тим, що ми перебуваємо поблизу кордону. Через цю близькість дронів дуже багато, а часу на реагування часто не вистачає. Водночас можу сказати, що статистика збиття суттєво покращилася. Минулого тижня ми наводили цифри: Сили оборони в небі над Чернігівщиною збили 222 ударні дрони. Це без урахування тих, що були локаційно втрачені або подавлені засобами РЕБ.
Сьогодні мешканці як великих міст, так і прикордонних громад постійно бачать і чують роботу ППО. Наше завдання — матеріально допомагати підрозділам, які забезпечують протиповітряну оборону: це оснащення, транспорт, інша необхідна підтримка. Саме цим і займаються органи влади.
Довідково
Нагадаємо, в ніч на 20 січня російські окупаційні війська завдали масованого комбінованого удару по Україні 372 дронами та ракетами. Противник атакував однією протикорабельною ракетою «Циркон», 18 балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-300, 15 крилатими ракетами Х-101, а також 339 ударними БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів.
ППО знешкодила 342 ворожі цілі. Було зафіксовано влучання 5 ракет та 24 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 12 локаціях.
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


