Сировинно-аграрна концепція розвитку економіки України призвела до того стану, у якому ми зараз перебуваємо. Європа — це не клуб для сировинних країн. Поки в нас буде така економіка, доти не буде інтеграції України до ЄС. Таку думку висловив економіст Олексій Кущ в етері Громадського радіо.

«До клубу європейських країн входять держави, які вибудовують складну економіку, що базується на доданій вартості, на виробництві складних продуктів.

Тому Норвегія, яка за всіма політичними параметрами підходить до інтеграції з Європейським Союзом, є членкинею НАТО, досі не вступила в ЄС. ЇЇ економіка за своєю структурою є сировиною. Більшість товарів, які вони виробляють — природний газ та нафта», — каже фінансовий експерт.

За його словами, сировинно-аграрна модель ідеально трансформується в рентну сировинну модель економіки. Це коли утворюється декілька точок формування цієї сировинної оренди шляхом експорту сировинних товарів за кордон.

«Їх досить зручно акумулювати, досить зручно з них знімати «вершки» політичним групам, які перебувають при владі. Відповідно рентна сировинна економіка завжди переходить у форму корупційної економіки.

Якщо подивитися на світову історію і на сучасність, то ми побачимо, що майже всі сировинні країни є корупційними та авторитарними. Виключенням стала Норвегія. Але мусимо зрозуміти, що ці сировинні потоки формують структуру великого бізнесу, великих лендлордів, політичного лобізму.

Відбувається створення рентоорієнтованих політичних еліт, які покладаються суто на отримання тих рент від експорту сировини. Вони приходять в парламент для того, щоб захищати ренти цих фінансово-промислових груп. Фактично всі внутрішні ресурси вкладають в купівлю нових рент та їхнього захисту від конкурентів. Тобто, внаслідок цього розвиток країни суттєво гальмується», — зауважує експерт.

Читайте також: Гроші потрібні сьогодні. Тут два варіанти: відновити друк грошей або підвищити податки — макроекономістка

Які ще проблеми створює така модель

Економіст вважає, що аграрна модель економіки не може дати велику кількість робочих місць та не може прогодувати мегаполіси не в контексті виробництва продовольчих товарів, а в непрямому значенні: створити робочі місця, щоб мешканці міст могли заробляти.

«Україна — це країна мегаполісів. 70% населення сконцентровано саме в містах. Аграрна модель — це невелика кількість робочих місць, значною частиною низькооплачуваних.

Така модель призводить до занепаду науки та системи освіти. А головне відбувається деіндустріалізація, що погіршує військово-промисловий комплекс. ВПК не може існувати в умовах деіндустріалізованої економічної моделі. Втрата ВПК — це втрата ресурсів оборони, високотехнологічних засобів, які ми могли б виробляти у вигляді високоточної та потужної зброї.

За певних умов такий ВПК міг би унеможливити розгортання військових дій в Україні. Якби ми мали велику кількість засобів та військово-технічних систем для оборони, то можливо Росія не наважилась би напасти», — зауважує експерт.

Слухайте також: Економіст: Україна воює в кредит, мобілізація — це гроші, яких держава не має

Довідково

Попри негативні чинники, за перше півріччя ВВП України зросло на 4,1% [±1%] у порівнянні з таким само періодом минулого року. Про це повідомило Мінекономіки.

За словами Юлії Свириденко, динаміка зростання економіки у першому півріччі 2024 року на рівні 4,1%, наразі відповідає оновленому урядовому прогнозу, згідно з яким, зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%.

Серед сфер, де Мінекономіки відзначає зростання: внутрішня торгівля, будівельна сфера та сільське господарство.

Нагадаємо, економіст Олег Успенко, радник президента України з економічних питань у 2019-2024 роках, в етері Громадського радіо наголошував, що зростання української економіки повʼязане, в першу чергу, з розвитком наших стратегічних галузей промисловості. І, звісно, свідчить про адаптивність українських підприємиць та підприємців.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту