НАТО готується до можливої наземної війни з РФ — політолог

Як функціонує НАТО

За словами Ярослава Божка, НАТО є передусім військовим альянсом. Розмежування між політичним та військовим складниками, на його думку, є доволі умовним, тому що військовий блок формується за політичним принципом, презентує певні регіональні інтереси, геополітичні проєкти, що стоять в основі та за якими до блоку приймають країни.

«Загалом, всі ті ситуації, що ми розглядаємо як недієвість НАТО — це недієвість альянсу не як установи чи організації, а країн-членів НАТО. Вони керуються не генеральним секретаріатом альянсу, а своїми національними урядами, які часто побоюються надавати нам підтримку, якої ми потребуємо. Особливо це було відчутно цього року в контексті Сполучених Штатів, які відіграють в НАТО головну роль та впливають на величезну кількість рішень з питань безпеки на Європейському континенті».

Ярослав Божко також пояснює, що генеральний секретар НАТО має вкрай обмежений вплив на рішення альянсу. Він виступає посередником між урядами країн-членів, намагається формувати між ними консенсуси й компроміси. Але рішення генсека не може замінити голосу жодної з держав.

«НАТО — це певна надбудова між національними структурами, які тут є більш сильними. Головне завдання Марка Рютте, щоб зберегти роль альянсу, — це проводити концептуальне оновлення блоку».

На думку політолога, «нова версія» альянсу має бути подібною на НАТО часів Холодної війни та зосередитись на протистоянні з конкретними країнами, які чинять відкриту агресію. У 90-х та 00-х ситуація відрізнялася, і головною загрозою західні країни вважали тероризм.

Військове зміцнення НАТО

Лунають заяви про військове посилення країн-членів НАТО в Європі. Ярослав Божко стверджує, що це не абстрактні наміри, а реальні процеси, які вже запущені.

«Я думаю, що це не декларація намірів, а опис поточного процесу, домінуючої концепції щодо майбутнього НАТО. Однією з головних проблем для альянсу залишається питання потенційної можливості розширення воєнної складової.

Ми бачили, як минулого тижня німецьке видання опублікувало інформацію з міністерства оборони Німеччини про те, що НАТО планує збільшити кількість бригад в Європі з 80 до 130. Це безпрецедентне розширення військового складу, а також збільшення кількості підрозділів протиповітряної оборони. Це крок вперед і реальна підготовка до можливості наземної війни з Росією. Не просто очікування якогось гібридного протистояння, а реальне прорахування різних варіантів».

Фінляндія та Швеція

На пресконференції за підсумками зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте президент Александр Стубб заявив, що Фінляндія бере активну участь у військовому зміцненні альянсу та розширює власні сухопутні війська.

Політолог зазначає, що через тривале перебування поза альянсом і територіальну близькість до Росії Фінляндія ставилась до власної безпеки відповідальніше, ніж більшість інших європейських країн-членів НАТО. Національні збройні сили цих держав деградували, вважає Ярослав Божко. Порівняно з часами Холодної війни, велика кількість частин, підрозділів, баз, техніки була скорочена.

«Фінляндія точно вирізняється серед європейських членів НАТО тим, що має дуже якісне насичення артилерією своїх частин. Вони, мабуть, єдині в Європі мають великий артилерійський парк, що робить країну готовою до можливого наземного вторгнення з Росії або іншого конфлікту з нею. Багато інших європейських країн НАТО насправді не мають збройних сил, які б можна було успішно використати в таких умовах. Крім того, скандинавські країни демонструють високий стандарт у кібербезпеці, військовій та політичній розвідці, аналітичній складовій».

Політолог пояснює, що немає так званих «стандартів НАТО». Є стандарти країн, що входять до НАТО, і вони орієнтовані на національну специфіку, на військово-промислові комплекси цих держав.

Сьомого березня цього року членом альянсу стала ще одна скандинавська країна — Швеція. Як і Фінляндія, вона тривалий час самостійно відповідала за власну оборонну складову, тож розвинула її на високому рівні, вважає Ярослав Божко.

«Це НАТО в середньому «відстає» від Фінляндії та Швеції, а не вони від альянсу. Тому що ці держави довгий час забезпечували свою безпеку самостійно. Вони не покладались на те, що десь є умовні США, які надішлють їм авіаносець у разі якихось проблем. Ще з 2014 року відбувається певне відновлення шведських збройних сил. Зокрема, Швеції належить один з островів у Балтійському морі, який може мати мати стратегічне значення для потенційної оборони Балтії від російського вторгнення. З 2015 року там відновлюється гарнізон, військові частини, як в роки Холодної війни».

Довідково

Президент Фінляндії Александр Стубб зустрівся в Брюсселі з Марком Рютте, після чого взяв участь у пресконференції.

Першого жовтня Марк Рютте офіційно став генеральним секретарем НАТО. Головним пріоритетом альянсу він назвав саме Україну. Інші діячі оцінюють Марка Рютте як людину, яка вміє досягати поставленої мети й обговорювати можливі компроміси. Раніше Рютте обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів. За його каденції країна, зокрема, передала Україні винищувачі F-16.

Першою поїздкод Рютте на посаді генсека став саме візит до Києва, де він зустрівся з Володимиром Зеленським.