facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

НАТО готується до можливої наземної війни з РФ — політолог

Про пресконференцію президента Фінляндії Александра Стубба, посилення військ НАТО в Європі й готовність до військових дій Фінляндії та Швеції розповідає політолог Ярослав Божко.

НАТО готується до можливої наземної війни з РФ — політолог
1x
Прослухати
--:--
--:--

Як функціонує НАТО

За словами Ярослава Божка, НАТО є передусім військовим альянсом. Розмежування між політичним та військовим складниками, на його думку, є доволі умовним, тому що військовий блок формується за політичним принципом, презентує певні регіональні інтереси, геополітичні проєкти, що стоять в основі та за якими до блоку приймають країни.

«Загалом, всі ті ситуації, що ми розглядаємо як недієвість НАТО — це недієвість альянсу не як установи чи організації, а країн-членів НАТО. Вони керуються не генеральним секретаріатом альянсу, а своїми національними урядами, які часто побоюються надавати нам підтримку, якої ми потребуємо. Особливо це було відчутно цього року в контексті Сполучених Штатів, які відіграють в НАТО головну роль та впливають на величезну кількість рішень з питань безпеки на Європейському континенті».

Ярослав Божко також пояснює, що генеральний секретар НАТО має вкрай обмежений вплив на рішення альянсу. Він виступає посередником між урядами країн-членів, намагається формувати між ними консенсуси й компроміси. Але рішення генсека не може замінити голосу жодної з держав.

«НАТО — це певна надбудова між національними структурами, які тут є більш сильними. Головне завдання Марка Рютте, щоб зберегти роль альянсу, — це проводити концептуальне оновлення блоку».

На думку політолога, «нова версія» альянсу має бути подібною на НАТО часів Холодної війни та зосередитись на протистоянні з конкретними країнами, які чинять відкриту агресію. У 90-х та 00-х ситуація відрізнялася, і головною загрозою західні країни вважали тероризм.

Військове зміцнення НАТО

Лунають заяви про військове посилення країн-членів НАТО в Європі. Ярослав Божко стверджує, що це не абстрактні наміри, а реальні процеси, які вже запущені.

«Я думаю, що це не декларація намірів, а опис поточного процесу, домінуючої концепції щодо майбутнього НАТО. Однією з головних проблем для альянсу залишається питання потенційної можливості розширення воєнної складової.

Ми бачили, як минулого тижня німецьке видання опублікувало інформацію з міністерства оборони Німеччини про те, що НАТО планує збільшити кількість бригад в Європі з 80 до 130. Це безпрецедентне розширення військового складу, а також збільшення кількості підрозділів протиповітряної оборони. Це крок вперед і реальна підготовка до можливості наземної війни з Росією. Не просто очікування якогось гібридного протистояння, а реальне прорахування різних варіантів».

Фінляндія та Швеція

На пресконференції за підсумками зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте президент Александр Стубб заявив, що Фінляндія бере активну участь у військовому зміцненні альянсу та розширює власні сухопутні війська.

Політолог зазначає, що через тривале перебування поза альянсом і територіальну близькість до Росії Фінляндія ставилась до власної безпеки відповідальніше, ніж більшість інших європейських країн-членів НАТО. Національні збройні сили цих держав деградували, вважає Ярослав Божко. Порівняно з часами Холодної війни, велика кількість частин, підрозділів, баз, техніки була скорочена.

«Фінляндія точно вирізняється серед європейських членів НАТО тим, що має дуже якісне насичення артилерією своїх частин. Вони, мабуть, єдині в Європі мають великий артилерійський парк, що робить країну готовою до можливого наземного вторгнення з Росії або іншого конфлікту з нею. Багато інших європейських країн НАТО насправді не мають збройних сил, які б можна було успішно використати в таких умовах. Крім того, скандинавські країни демонструють високий стандарт у кібербезпеці, військовій та політичній розвідці, аналітичній складовій».

Політолог пояснює, що немає так званих «стандартів НАТО». Є стандарти країн, що входять до НАТО, і вони орієнтовані на національну специфіку, на військово-промислові комплекси цих держав.

Сьомого березня цього року членом альянсу стала ще одна скандинавська країна — Швеція. Як і Фінляндія, вона тривалий час самостійно відповідала за власну оборонну складову, тож розвинула її на високому рівні, вважає Ярослав Божко.

«Це НАТО в середньому «відстає» від Фінляндії та Швеції, а не вони від альянсу. Тому що ці держави довгий час забезпечували свою безпеку самостійно. Вони не покладались на те, що десь є умовні США, які надішлють їм авіаносець у разі якихось проблем. Ще з 2014 року відбувається певне відновлення шведських збройних сил. Зокрема, Швеції належить один з островів у Балтійському морі, який може мати мати стратегічне значення для потенційної оборони Балтії від російського вторгнення. З 2015 року там відновлюється гарнізон, військові частини, як в роки Холодної війни».

Довідково

Президент Фінляндії Александр Стубб зустрівся в Брюсселі з Марком Рютте, після чого взяв участь у пресконференції.

Першого жовтня Марк Рютте офіційно став генеральним секретарем НАТО. Головним пріоритетом альянсу він назвав саме Україну. Інші діячі оцінюють Марка Рютте як людину, яка вміє досягати поставленої мети й обговорювати можливі компроміси. Раніше Рютте обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів. За його каденції країна, зокрема, передала Україні винищувачі F-16.

Першою поїздкод Рютте на посаді генсека став саме візит до Києва, де він зустрівся з Володимиром Зеленським.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Профтехосвіта має ще більше значення для тоталітарної країни, яка влаштовує війни»

«Профтехосвіта має ще більше значення для тоталітарної країни, яка влаштовує війни»

Індивідуальний підхід, житло, системність: які гарантії для ВПО передбачає законопроєкт №12301

Індивідуальний підхід, житло, системність: які гарантії для ВПО передбачає законопроєкт №12301

«Не слід чекати до останнього»: переселенка з Донеччини про те, чому варто виїжджати з небезпеки

«Не слід чекати до останнього»: переселенка з Донеччини про те, чому варто виїжджати з небезпеки