Серцево-судинні й онкозахворювання: значення заборони гідрогенізованої оліїї
Про обмеження використання гідрогенізованої олії в Україні та її шкідливий вплив на населення розповідає народний депутат України Дмитро Соломчук.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Шкода гідрогенізованої олії та значення її заборони
Володимир Зеленський підписав закон про обмеження використання в Україні гідрогенізованої олії.
Пальмову олію часто використовують в Україні, адже вона є більш дешевою, а також дозволяє збільшити термін придатності продукції, пояснює Дмитро Соломчук. Її використовують у солодощах, певних молочних та інших продуктах. За словами нардепа, коли в Україні були більше розвинені приватні господарства й фермерство, зокрема розведення худоби, виробники частіше використовували молочні жири. Рослинні жири є більш шкідливими, через що їх заборонили в частині країн ще в 00-х роках, говорить Соломчук.
«Там за короткий проміжок часу на близько 20% знизилась кількість судинних та онкологічних захворювань. В Україні ж експансія гідрогенізованої олії активно почалася з 2015 року, коли вітчизняні виробники почали масово завозити її: по 160-240 тисяч тонн на рік. Цю олію додавали в різноманітні продукти по 20-40%, обманюючи споживачів та запроваджуючи «тиху смерть» українців».
За словами Дмитра Соломчука, в той період в Україні значно почастішали серцево-судинні та онкозахворювання, особливо серед дітей, які вживають найбільшу кількість солодощів і молочних продуктів. Депутати сьомого та восьмого скликання також намагалися запровадити ініціативу щодо заборони гідрогенізованої олії, але тоді вона не отимувала достатньої кількості голосів.
«На дев’яте скликання, через чотири роки роботи, провівши численні наради, організувавши робочі групи, голоси таки знайшлися. Відповідний законопроєкт підтримали депутати й президент».
Нардеп зазначає, що цей шлях не був простим, адже гідрогенізовані жири мають численних лобістів серед виробників та політиків через вигідність їх використання.
Наслідки заборони гідрогенізованої олії
За словами Дмитра Соломчука, кошти, що раніше спрямовувались до Малайзії та Індонезії, тепер надійдуть в українські села, що сприятиме розвитку тваринницького комплексу та переробці сої власного виробництва. Нардеп стверджує, що головними у використанні стануть саме молочні жири українського виробництва.
За словами Дмитра Соломчука, після змін в індустрії продукти харчування, яких буде замінено гідрогенізовані жири, можуть здорожчати на 5-7%. Більшою проблемою він вважає заміну гідрогенізованої олії на перших етапах відмови від неї. Нардеп говорить, що українські фермери вже почали розширювати власні господарства, зокрема збільшувати поголів’я корів, але виробникам продуктів харчування, ймовірно, доведеться певний час імпортувати масло та вершики з інших країн.
Читайте також: Як Україні підняти купівельну спроможність населення: пояснює економіст
Дмитро Соломчук пояснює, що повна заборона на використання гідрогенізованої олії діятиме для дитячих та молочних продуктів харчування. Для інших продуктів використано норму, що запроваджена в східних країнах Європейського Союзу. Там дозволяється використовувати два грами гідрогенізованих жирів на 100 грамм жирів продуктів.
«Це розраховано на перехідний період, коли виробники перелаштуються, почнуть випускати більш якісний продукт. Потім гідрогенізовану олію потрібно буде цілком заборонити в традиційних продуктах харчування».
За словами нардепа, ведуться перемовини з донорськими організаціями щодо допомоги в контролі дотримання цього закону. В кожній області мають організувати сучасні лабораторії для дослідження виробників. Також передбачені штрафні санкції обсягом від 250 до 400 тисяч грн.
Довідково
Після повномасштабного вторгнення українці почали гірше харчуватися. Це буде призводити, зокрема, до цукрового діабету другого типу у молоді. Про це в етері Громадського радіо повідомила лікарка-дієтологиня, віцепрезидентка асоціації дієтологів України Оксана Скиталінська.
Держава забезпечує харчування початкової школи, тому що ці діти — найменш захищені та потребують найбільше уваги. Особливо, щодо формування харчових звичок. Про це розповів Орест Степаняк, керівник Команди реформи шкільного харчування, голова Національної асоціації громадського харчування.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту