З якими викликами стикаються взаємини України і Польщі, та що на них чекає

Затримка у допомозі Україні

Польща досі не виділила обіцяні кошти на чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів поза межами Євросоюзу. 13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час брифінгу в Києві заявив, що Польща виділить для ініціативи 100 млн євро, половину з яких передадутьу 2024 році, а половину — в 2025-му. До ініціативи долучилися 18 країн.

«Найбільшу фінансову підтримку запропонувала Німеччина, яка майже одразу пов’язала свої слова із ділом та залишається одним з головних наших партнерів. У той же час, Польща досі не виконала свою частину зобов’язань. При цьому, польська дипломатія підкреслила свою роль у цій ініціативі, особливо в березні, коли міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що його країна збільшить свій внесок у закупівлю артилерійських боєприпасів. Однак кошти досі не виділені.

Це вже не перший випадок, коли польські високопосадовці та ЗМІ висловлюють певні неточності щодо України. Наприклад, раніше Сікорський заявляв про велику кількість рекрутів до Українського легіону в Польщі, однак набір до цього підрозділу досі не розпочався, а проєкт перебуває на стадії розробки.

У поясненнях щодо останньої ситуації міністр говорив про кримінальне провадження проти колишнього голови Державного агентства стратегічних резервів Міхала Кучмеровського. У мене виникають сумніви щодо цього, оскільки держава має певні зобов’язання, а Україна знову опиняється у заручниках внутрішньополітичних баталій іншої країни.

Для України дуже важлива ця ініціатива з артилерійськими снарядами, тому що Росія їх має дуже велику кількість. Крім того, РФ може постачати їх від своїх партнерів, зокрема Північної Кореї. Їх співпраця зараз активно розвивається. У той же час, ми не можемо отримати потрібну нам зброю, обіцяну тривалий час тому».

Причини затримок та ускладнень

За словами Желіховського, у Польщі зараз справді нестабільна ситуація, чинна влада має питання до попередньої. Це може впливати на рішення, що приймаються у зовнішній політиці. Втім, експерт припускає, що можуть існувати й причини, пов’язані зі взаєминами України і Польщі.

«Такі одіозні кримінальні справи, як з Міхалом Кучмеровським, тягнуться доволі довго, польська правоохоронна система відслідковувала діяльність цих осіб та намагалася притягнути їх до відповідальності, але не завжди це вдається. На жаль, у Польщі зараз дуже часто відбуваються подібного роду справи, які можуть «зачіпати» українські інтереси.

Через ці політичні перипетії з попередньою владою та перспективами щодо подальших президентських виборів, Україна стає жертвою, як це було з історією навколо українських автоперевізників та збіжжя. Нові обговорення навколо Волинської трагедії також пов’язані з цією внутрішньою боротьбою в Польщі.

Коли закінчуються якісь електоральні цикли, ситуація покращується, і відносини між Варшавою та Києвом стабілізується. Зараз ми бачимо, що знову є певна низхідна динаміка у наших взаєминах, і дуже складно з Польщею комунікувати, адже у них навіть виникла певна дипломатична криза й нерозуміння, хто має представляти державу. Тому навряд ми найближчим часом побачимо конструктив у цих питаннях».

Перспективи українсько-польських взаємин

Як зазначає Желіховський, наразі точна дата проведення президентських виборів у Польщі невідома. Експерт припускає, що вони відбудуться у травні 2025 року.

«Залишилось менше року до цієї події, а тому ми будемо бачити дедалі більше різних гучних подій у Польщі. Крім того, цього разу Анджей Дуда вже не матиме змоги балотуватися, тому на нас очікує запекла боротьба за посаду очільника країни. Одним з претендентів може бути мер Варшави Рафал Тшасковський, який уже балотувався в президенти п’ять років тому, але тоді трохи поступився Дуді.

Варто очікувати, що ці процеси набиратимуть обертів. Думаю, згадуватиметься і Україна: в контексті війни, допомога нашій державі, історії та політики пам’яті, про яку ми теж часто згадуємо. Можуть спливати різні невирішені питання, наприклад, наше європейське майбутнє, ексгумація тіл жертв Другої світової. Тому офіційному Києву потрібно бути готовим до таких ситуацій. Зараз знову з’являються заклики блокувати траси, тому питання перевізників теж може постати знову. Потрібно, щоб протягом подальшого року взаємини України і Польщі не зіпсувались настільки, що Київ і Варшава не зможуть вибудовувати їх навіть після польських виборів».

Довідково

У лютому 2024 року президент Чехії Петр Павел заявив, що країна знайшла 800 000 снарядів за межами Євросоюзу, які можна купити для потреб ЗСУ. До чеської ініціативи долучилися 18 країн, готових фінансово її підтримати. Зокрема, про це у березні 2024-го оголосила і Польща.

13 вересня під час спільного брифінгу з очільником МЗС України Сергієм Сибігою міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський оголосив, що його країна виділить для закупівлі снарядів 100 млн євро. Попередню затримку фінансування він пояснив недоброчесністю колишнього голови Державного агентства стратегічних резервів Міхала Кучмеровського, якого нещодавно затримали у Лондоні.

В той же час, напередодні візиту до Києва Сікорський заявив, що Україні варто «знайти рішення» щодо ексгумації тіл жертв Волинської трагедії, інакше Польща «вживатиме жорсткіших заходів». Про це він сказав у інтерв’ю Le Monde.