«Креативна Європа» в Україні не просто надає гранти, а дає можливість обмінятися досвідом і отримати новий

«Креативна Європа» в Україні — це програма ЄС, яка спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Мета програми — захист, розвиток промоції європейського культурного та мовного розмаїття і спадщини, а також підвищення конкурентоспроможності та економічного потенціалу сектору культурних та креативних індустрій, зокрема аудіовізуального.

Про програму

Наталія-Анна Темех: Це понад 70 проєктів, які підтримано загалом, якщо не включати перемоги в грантах на індивідуальну мобільність, резиденції. Це з 2016 року. Багато переможців було на Culture of Europe. Там 120 чи навіть більше.

Програма кожні 5-7 років має нове фінансування. У 2020 році почалася нова програма з новим фінансуванням. Це понад 2 млрд євро. Вона триватиме до 2027 року. Українських переможців з 2020 року вже більше, ніж з 2016 по 2020 рік. Тобто модна говорити про те, що в Україні все більше і більше наростає популярність цієї програми. Все більше українців перемагає. Це дуже позитивні зрушення.

• У першу чергу ідея «Креативної Європи» — не просто надати грант, це дати людям поспілкуватися, обмінятися досвідом, отримати новий.

Успішні кейси

Наталія-Анна Темех: Всі проєкти класні. Кожний із них вплинув на нашу транскордонну співпрацю з ЄС. Розкажу про ті, які найбільше нашуміли.

У Львові відкрився Jam factory. Вони вигравали у 2020 році. Тоді це була резиденція для митців із перформативного сектору, які працювали над темою віри. Jam factory офіційно відкрився нещодавно. Вимоги у нас до координаторів консорціуму, щоб вони функціонували 2 роки й більше. Якщо ваша організація існує лише пів року, ви можете стати частиною самого консорціуму і рахуватися як переможець, отримувати гранти тощо.

Також цьогорічні переможці — це Music Expo Ukraine. Вони створили східноєвропейську музичну академію. Це навчальний курс в гібридному форматі для представників музичної індустрії з різних країн: Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Україна тощо. Це освітня програма для музикантів, де музиканти з різних європейських країн діляться своїм досвідом, навичками, що стимулює розвиток всієї цієї культурної спільноти.

«Інтерньюз-Україна», наприклад, теж виграли. На диво, не в програмі «Медіа», а в програмі «Культура». У них проєкт про промоцію медіаграмотності та критичного мислення, опрацювання пропаганди та навчання користуватися інформацією в сучасному світі в рамках мікрорезиденцій на Донбасі. На той час це було можливо. Цікаво в цій програмі те, що це більше про культуру. Зазначу, що Україна наразі ще не може брати участь у секторі «Медіа». Поки нам не відкрита ця програма, ми можемо подаватися на «Культуру». Інтерньюз Юкрейн — яскравий тому приклад.

У нас є переможці, які двічі перемагали. Зокрема це Одеський кінофестиваль. Це один із найвідоміших наших переможців. Двічі перемагала платформа «Ізоляція». Вони подавалися багато разів на різні гранти. Їм відмовляли, але вони продовжували це робити. Вони настільки «набили руку», що ми кажемо: «Якщо «Ізоляція» береться за якийсь грант, то у гранту немає шансу їм не надатися». Вони зараз діють як субгрантери. У них грант, який надає субгранти українцям, які хочуть втілити свої креативні проєкти.

• Усі українські проєкти, які наразі стали переможцями, виграли на загальну суму під 9 млн євро.

Який сектор найбільш активний?

Наталія-Анна Темех: Найбільш активний — сектор культури. Він на той момент був найбільш розпіарений. Зараз в програмі «Креативна Європа» на європейському рівні іде промоція сектору «Медіа». Але «Культура та креатив» привертає увагу найбільше. І саме в цьому секторі у нас найбільше переможців.

Єлизавета Цареградська: Чи не свідчить це про те, що сфера культури є найбільш недофінансованою в державі?

Наталія-Анна Темех: У нас багато сфер недофінансовані. Бо спочатку був COVD, потім війна. Річ у тому, що у нас загалом більше людей, які займаються культурою, а не медіа. Вони більше усвідомлені в тому, що можуть отримувати гранти.

• Наш культурний сектор вже навчився шукати гранти. Вони мають певний досвід.

Які сектори залучені менше?

Наталія-Анна Темех: Сектор IT. У нас вже відкриті для України можливості для айтівців. У нас дуже багато айтішних структур. Вони можуть подаватися в кроссектор також. Якби ми почали долучатися і в цьому секторі, було б дуже круто.

У нас 2 гранти для журналістської спільноти: медіаграмотність і журналістські співпраці. Обидві програми допомагають журналістам, з одного боку, навчатися з колегами з Європи, з іншого — це програма, яка допомагає територіям, де менше доступу до інформації, де багато джинси, фейків. Нещодавно ми робили зустріч для журналістської спільноти, де розповідали про ці гранти для медіа. Потрібно «набивати руку». Наш культурний сектор вже добре це вміє. А от інші ще не достатньо.

Ми маємо дві ключові події року. Ярмарок грантів, на якому ми показуємо різні можливості. Запрошуємо українські та міжнародні грантові інституції, які доступні для українців. Є Шоукейс. Він суто про наших переможців, щоб показати успішні кейси.

•  Бюро «Креативної Європи» в Україні функціонує для того, щоб допомагати людям знаходити підхожі для них гранти.

Читайте також: Як монетизувати культурну діяльність в Україні

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі