Чому проблеми клімату — на часі навіть під час війни

Чому важливо працювати з проблемами клімату

Під час війни проблематика клімату часто здається другорядною та недоречною. Тим не менш, Василина Бельо пояснює, що ми здебільшого сприймаємо це питання не зовсім коректно, адже зміни клімату загрожують не планеті Земля загалом, а самій людині та аспектам життя і довкілля, від яких ми залежимо.

Із кліматом пов’язані енергетика та її споживання, транспорт, доступ до води, аграрний сектор, житло, перепади погоди та навіть санкції щодо російського викопного палива. Скажімо, у Національному плані з енергетики та клімату зафіксовано, що енергетика належить до соціально й економічно важливих сфер, вразливих до змін клімату, зазначає посадовиця «Екодії»:

«Це полягає в тому, що через зміни та стрибки температур складніше балансувати об’єднану енергетичну систему, відповідно — надавати енергію споживачам різного типу. Серед іншого, це може проявлятися у впливові екстремальних погодних явищ на стані електромереж».

Як війна впливає на клімат

Великої шкоди екології та клімату в Україні завдає російська військова агресія. «Екодія» спільно з Ініціативою обліку викидів парникових газів під час війни та за підтримки Міністерства економіки обчислюють ці наслідки. За їхньою оцінкою, протягом чотирьох років повномасштабної війни обсяги викидів сягнули 311 млн тонн СО2 еквіваленту додаткових викидів.

«Для порівняння, це викиди за рік такої країни, як Франція, або за пів року такої країни, як Німеччина. Нагадаю, Франція — найбільша за площею країна Європейського Союзу, Німеччина — за кількістю населення. Тобто ці викиди дуже великі, їх не мало б існувати, якби не російське вторгнення, — говорить Василина Бельо.

Вона відзначає, що такий масштабний облік раніше не вела жодна інша країна у війні, тож цей досвід цінний і на міжнародній арені. Такі обчислення дозволяють побачити негативні наслідки російської агресії, які, на відміну від руйнувань та загибелі людей, залишаються невидимими, а тому часто непоміченими.

Крім того, викиди шкідливих речовин конвертуються у фінансові збитки. За відповідною формулою обчислюється соціальна вартість вуглецю, тобто шкода, якої він завдає суспільству. Забруднення, що спричинила російсько-українська війна за останні чотири роки, еквівалентна 57 млрд євро.

«Ці додаткові викиди парникових газів, які потрапляють в атмосферу, йдуть у «загальну скарбничку» і шкоду приносять не лише локально в Україні, а усьому світу», — зауважує керівниця відділу клімату ГО «Екодія».

Загалом же, пояснює вона, ці гази зумовлюють парниковий ефект на Землі, тобто утримують більшу кількість сонячного тепла біля поверхні планети, завдяки чому ми маємо тепліший клімат. У разі надлишку парникових газів температура ще більше підвищується, що веде до інших негативних наслідків.

Наприклад, вплив зміни клімату простежувався і протягом цьогорічної зими, зазначає Василина Бельо. Існує явище полярного вихору, тобто циркуляція холодного повітря над Арктикою. За нормальних умов він не поширюється на інші регіони, але цьогоріч на полярний вихор вплинуло стратосферне потепління, через що язики холодного повітря простяглися на південь.

Як пов’язані російська агресія, пропаганда і проблеми клімату

Керівниця відділу клімату «Екодії» стверджує, що відкладати проблематику впливу війни на клімат і екологію на період по завершенню бойових дій не можна, і з цим треба працювати вже зараз. Робота поділяється на два основні складники:

• Мітигація — що ми можемо зробити, аби зменшити додаткові викиди.
• Адаптація — як нам пристосуватися до вже наявних змін клімату.

Щороку всі країни обчислюють і подають кадастри викидів своїх парникових газів, а також описують, з якої території вони їх обраховують. У 2014 році Росія включила до звіту Кримський півострів як свою територію і навіть вказала, що його площа лісового масиву суттєво збільшилася. З 2022 року РФ почала включати до своїх звітів ще й інші окуповані українські території: Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську області.

«Більше того, на цьогорічному виступі представник Росії дуже емоційно розповідав про те, як вони дбають про клімат, підтримують міжнародні ініціативи, як вони використовують дрони, щоб моніторити лісові пожежі. І в час, коли ти переживаєш ці атаки російських дронів у Києві, ти розумієш, як вони працюють зі своєю пропагандою та наративами. І, будьмо відверті, їм це вдається. Тому Україні важливо на міжнародному рівні зберігати присутність, щоб протистояти цим російським наративам», — говорить Василина Бельо.

За її словами, взаємозв’язок між кліматичною кризою та війною полягає у тому, що їхнім джерелом є російське викопне паливо. Під час спалювання воно продукує парникові гази, а експорт цього палива є ключовим джерелом фінансового забезпечення російської агресії. Лише за час повномасштабного вторгнення РФ заробила на цьому експорті 1 трлн євро, каже Василина Бельо:

«Це системна проблема. Кошти надходять від інших країн, які закуповують російське викопне паливо. Були побудовані енергетичні системи, які фокусуються на викопному паливі, і країни з ЄС не могли від цього відмовитися з першого дня повномасштабного вторгнення, тому що вони сиділи на цій голці викопного палива від Росії, а хтось і досі сидить. Тому я й кажу, що клімат — це і про санкції щодо російського викопного палива».

Чи виконує Україна свої кліматичні зобов’язання перед ЄС

Україна теж має низку зобов’язань у сфері клімату, частину з яких уже вдалося виконати. У 2024 році було прийнято перший український кліматичний закон. Це стало важливим кроком, адже він створює основу для подальших змін, каже Василина Бельо. У законі зафіксована кліматична нейтральність України до 2050 року, що має синхронізувати нас із Євросоюзом. Кліматична нейтральність означає, що рівень викидів та рівень їх поглинання стануть однаковими й компенсовуватимуть одне одного.

Також нещодавно в Україні відновили систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, що важливо для бізнес-середовища. Часто обговорюється створення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, але цей інструмент більшою мірою стосується стратегічної роботи, а не змін у короткостроковій перспективі.

«Тому важливо розуміти, що багато рішень, які необхідно зробити на національному рівні з точки зору євроінтеграції, спрямовані на запуск певних процесів, які дозволять змінювати в Україні систему, що відповідатиме європейській.

Тут потрібно не губити основний фокус — на якому етапі можливі зміни. Зміни завжди відбуваються на місцях. Ви можете написати й прийняти енну кількість законів, стратегій, політик, вони можуть бути ідеальними, але допоки на місцях не відбувається конкретних змін — це політичне бачення», — каже керівниця відділу клімату «Екодії».

Зважаючи на це, говорить вона, важлива робота й освіта на місцевому рівні та підтримка ініціатив усередині громад. Змін не вдасться втілити, якщо не працювати зі ставленням людей до екопроблематики.

Найбільшим недоліком державної політики у сфері клімату за останні роки Василина Бельо вважає постійні зміни людей, які відповідають за цю роботу. Через це, а також через проблеми системи освіти, більшість людей не бачить зв’язку між питаннями клімату й іншими проблемами для країни.

«Фактична ліквідація Міністерства довкілля мала негативну ланцюгову ракцію. Фахівці, які могли працювати роками, не продовжують цю роботу на постійній основі. Відповідно, у нас погіршується ця інституційна спроможність», — пояснює керівниця відділу клімату «Екодії».

Що робити, аби покращити роботу з проблемами клімату в Україні

На думку Василини Бельо, є низка кроків, які потрібно зробити в Україні, аби покращити нашу роботу з кліматичною проблематикою:

• Посилення в міністерстві профільного штату, який займається довкіллєвими й кліматичними питаннями;
• Робота на місцях, залучення кваліфікованих кадрів;
• Освіта у сфері клімату й екології;
• Пояснення, які кліматичні рішення можна запроваджувати на місцях та як для цього залучати фінансування.

Зробити внесок можна і на особистому рівні, зазначає посадовиця «Екодії». Наприклад, подбати про енергоефективність власного будинку та його забезпечення альтернативними джерелами живлення. Це зменшить навантаження на енергосистему, а отже й потребу спалювати більші обсяги викопного палива.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.